Вульвіт у жінок: симптоми, препарати для лікування

При появі вульвіта у жінок і дівчат своєчасне лікування і грамотно підібрані ліки – запорука попередження ускладнень. Для зовнішніх статевих органів звичайним є постійний вплив травмуючих агентів. Поговоримо про те, що таке вульвіт, і як виглядає симптоматика захворювання. Під цією патологією маються на увазі запальні процеси, що вражають знаходяться зовні репродуктивні органи – зокрема, клітор і статеві губи, піхвове переддень і незайману пліву.

Вульвіт у жінок – часте явище в гінекології, при цьому вираженість симптомів не надто явна, що сприяє розвитку ускладнень на фоні несвоєчасно проведеної діагностики і відсутності лікування. Ще одна небезпека – перехід гострого перебігу в хронічне, позбутися такої форми патології ще складніше.

Чому розвивається захворювання

Розглянута патологія зазвичай зачіпає зовнішні органи, але процес рідко є самостійним явищем – набагато частіше діагностується вульвовагініт, що вражає початкові вагінальні відділи. Про захворювання доводиться хвилюватися не тільки дорослим, оскільки гострий вульвіт та його хронічна форма можуть діагностуватися і у дітей на тлі недосконалої імунної системи і анатомічної будови. Проблема може полягати в багаточисельних піхвових складках і тонкому слизовому шарі, без пошкоджень.

Причини вульвіта досить різноманітні, але є і основні, які слід враховувати в першу чергу:

• Проблеми з особистою гігієною, особливо при менструаціях.
• Неправильно підібрані засоби для підтримки інтимної гігієни жінки.
• Носіння тісної білизни з синтетичних тканин.
• Застосування ароматизованих прокладок, використання тампонів з неякісних матеріалів.
• Частими причинами вульвіту є механічні мікротравми слизового шару при грубому або надмірно активному сексуальному контакті, пошкодження можуть бути нанесені і неправильно підібраним білизною.
• Вульвіти можуть розвиватися із-за надмірної пітливості.
• Симптоми вульвіта у жінок можуть бути спровоковані тривалим подразненням, викликаному виділенням слизового шару вульви.
• Причиною формування статевих захворювань може стати тривалий прийом гормональних лікарських засобів, протимікробних препаратів, які використовуються для терапії якої-небудь іншої патології.
• До причини формування хвороби можна віднести проведення променевої терапії.
• Впливовим чинником може виявитися будь-яка хвороба – діабет, наявність гіповітамінозу, зайва вага, лейкоз і порушена функціональність яєчників.
• Алергічні реакції.
• Наявність гельмінтозів.
• Поява в кишечнику або сечовивідних шляхах свищів.

Для жінок наявність перерахованих причин стає небезпечним, коли до них приєднується інфекція. До запалення призводить порушення балансу мікрофлори, коли умовно-патогенні мікроорганізми починають активізуватися під впливом певних факторів. Найчастіше запалення викликають стафілококи і стрептококи, грибки Кандіда і кишкова паличка, інші мікроорганізми.

У формуванні жіночих запалень може виявитися винуватою і патогенна мікрофлора – гонококи, трихомонади або хламідії та інші збудники.

Класифікація захворювання та його ознаки

При вульвите у жінок симптоми та розробка лікування багато в чому залежать від класифікації патології. При розгляді цього захворювання поділ може бути проведено у відповідності з механізмом розвитку, коли визначають первинну або вторинну форму хвороби. Первинного вульвиту супроводжують ізольовані запальні процеси в зовнішніх органах, властиві дівчині або жінці в період постменопаузи. Вторинне захворювання розвивається через зниження кількості естрогену, який виробляє жіночий організм. З-за різко знизився кількості виділень формується атрофічний вульвіт, що характеризується стоншенням, пересиханням слизових шарів. На тлі атрофії слизова оболонка ушкоджується досить легко, що провокує інфікування і запальний процес.

Здорова жінка репродуктивного віку не може не боятися інфекції, оскільки слизовий шар вульви завдяки природному гормонального фону, лактобактеріями і кислому рН стійкий до дії інфекційних збудників. Відповідно поява симптомів первинного вульвіта явище досить рідкісне. В основному ж у дітородному віці жіночі захворювання являють собою вторинні захворювання в результаті запалень – кольпіту або ендоцервіціта. У відповідності з характером перебігу захворювання може бути:

• Підгострим або гострим, розвиваються дуже швидко і протікає протягом семи днів з явно вираженими проявами;
• Хронічним, розвитку якого сприяє відсутнє або неграмотно підібране лікування. Хронічні гінекологічні патології тривають роками, супроводжуючись ремісіями з подальшими загостреннями. При цьому у стані спокою симптоми хронічної форми можуть не проявлятися.
• Атрофічна форма формується при клімаксі, провокуючими факторами можуть служити зайва вага і цукрова хвороба.

Розглянута гінекологічна проблема розрізняється і за характером збудника, запалення вульви може бути бактеріальним або кандидозным. Залежно від змін, що зачіпають слизовий шар, що хвороба може бути виразковій, атрофічної або слипчивой. Що стосується симптомів вульвіта у жінок, вони досить наочно представлені в таблиці і можуть дещо відрізнятися в залежності від форми патології:

Практично всі форми даної хвороби супроводжуються сверблячкою, печінням та почервонінням. Можуть збільшуватися статеві губи або клітор, звичайне підмивання здатне викликати проблеми. Іноді у жінок з розвитком хронічного процесу симптомами стають головні болі, до них приєднується загальна слабкість і нездужання.

Ще одна характерна риса, якою супроводжується підгострий та хронічний вульвіт – білі різної консистенції та забарвлення. Якщо причиною цієї проблеми гінекологічної стає кишкова паличка, неприємно пахнуть виділення набувають жовто-зелений колір. Наявність стафілокока провокує появу густих біло-жовтих белей, при гінекологічному ураження грибком можливий білий наліт на слизових шарах.

Діагностичні заходи та принципи терапії

Грамотне лікування повинно ґрунтуватися на підтвердженому дослідженнями діагноз. Відповідно при появі підозрілих ознак жінці необхідно здатися гінеколога, який крім візуального огляду призначить певні аналізи. Лікар збирає анамнез, перевіряє наявність інших гінекологічних хвороб, здатних спричинити розвиток запального процесу. Огляд з використанням лупи дозволяє оцінити стан органів і знайти запаленням ділянки і пухирці, наповнені рідиною.

Сучасна гінекологія у випадку формування даної хвороби передбачає проведення не тільки піхвового, але і ректального або бі-мануального дослідження. Таким захворювань при діагностиці властивий відбір мазка для проведення цитології з метою визначення злоякісних клітин. При необхідності може призначатися вульвоскопия. Аналіз калу дозволяє виявити гельмінтів в організмі.

Лікування вульвіта у жінок в першу чергу передбачає усунення збудника, що спровокувала розвиток хвороби. Далі слід терапія запального процесу, для чого підбираються спеціальні препарати. Необхідно буде прибрати кожну хронічну фонову хвороба, що провокує формування розглянутої проблеми. Словом, тільки комплексна терапія здатна повністю вилікувати це жіноче захворювання. Існує ряд рекомендацій, як лікувати вульвіт з найбільшим терапевтичним ефектом:

• Патологія, що супроводжується гострим запаленням та іншими явно вираженими ознаками, вимагає дотримання постільного режиму. Додатково при лікуванні необхідно відмовитися від статевих контактів.
• Для лікування вульвіта обов’язковим є прийом протимікробних препаратів. Їх призначають у відповідності з жіночими результатами бактеріологічного посіву.
• При появі сильного свербежу, печіння або хворобливості використовують анестезуючі і знеболюючі речовини, застосовують фізіотерапевтичні методи – УФО або електрофорез.
• Якщо має місце алергічна форма хвороби, її лікують з використанням антигістамінних засобів. Також лікувальні заходи передбачають призначення дієти з відміною гострих страв, копченостями і солінь, солодощів і десертів.
• З метою зміцнення імунітету беруть імуностимулятори та вітамінні комплекси.
• Паралельно необхідно провести терапію хвороб, сприяють формуванню вульвовагинитов.
• Місцеве лікування при запаленні передбачає мазі при вульвите, креми, компреси і холодні примочки, ванни і обробку вогнищ антисептичними препаратами.

Застосування лікарських і народних засобів

Тепер більш докладно про те, як при появі вульвіта лікувати хворобу в домашніх умовах з використанням мазей, кремів, протимікробних речовин і знеболюючих препаратів. З антибіотиків найчастіше призначають Цефтриаксон, Метронідазол, Орнідазол або протимікробні речовини широкого спектру дії. Сприятливі відгуки пацієнтів також згадують Трихопол і Тержинан.

Крім таблеток затребуваними протимікробними засобами є препарати у формі свічок, до найбільш популярним відносять Макмірор, Гексикон або Тержинан. Супозиторії рекомендується вводити у піхву перед нічним відпочинком, тривалість застосування становить від 7 до 10 діб.

Вилікувати вульвіт можна антисептичними розчинами і мазями, на їх ефективність вказує безліч відгуків постраждалих. Такі препарати допомагають зняти набряклість, усунути дискомфорт і свербіж. Застосовують Мірамістин, Гексикон, Бетадин, Хлоргекседин та інші засоби. У разі алергічної форми хвороби затребуваним препаратом для зняття свербіння є Лоратадин, Супрастин або Тавегіл. Для підвищення імунітету використовують Віферон, Циклоферон та Генферон.

Окремого розгляду для лікування вульвіта заслуговують мазі, креми і гелі. Багато пацієнтів вилікували хвороба, користуючись виключно маззю і іншими місцевими засобами, дотримуючись при цьому постільний режим. Основна перевага такої терапії – локальне вплив безпосередньо на інфекційний вогнище. При цьому місцеве ліки не зачіпає інші органи, не викликає дисбіоз і інші ускладнення. Використовуваний препарат може бути анестезуючою, протигрибкову, антисептичну, вибір засобу залежить від етіології хвороби. Універсальної та найбільш затребуваною є мазь від вульвіта Бетадин, активний компонент у ній – Повідон-йод. Препарат позитивно впливає на вірусну, бактеріальну та грибкову інфекцію і ефективний у разі неспецифічних запалень.

Ще одна затребувана мазь, за допомогою якої лікується захворювання – Гексикон. Препарат впливає на численні мікроорганізми, виключаючи гриби, віруси і бактерії, стійкі до кислотної середовищі. До гелів і кремів, що володіє антімікотіческімі властивостями, відносять Пімафуцин, Ифенек, Кандид і Ломексин. Проти вірусних збудників застосовують Зовіракс, а серед протимікробних гелів найбільш затребуваний Далацин і Кліндаміцин.

Тепер про те, як вилікувати патологію, використовуючи народні рецепти. Домашнє лікування найчастіше засноване на прийомі сидячих ванночок, промивання зовнішніх органів рослинними відварами, спринцюванні. Розглянемо, чим лікувати патологію:

• Ефективні ванночки з ромашкою – на один літр закипілої рідини додають дві великі ложки подрібненого ромашкового кольору, засіб доводять до закипання, настоюють протягом 30 хвилин і фільтрують перед застосуванням.
• В якості рідини для обмивання використовують звіробій – дві великі ложки рослини запарюють в половині літра окропу, ємність накривають кришкою і варять на невеликому вогні ще п’ять хвилин, після чого охолоджують і фільтрують.
• Для спринцювання змішують половину великої ложки подрібненої дубової кори з такою ж кількістю ромашкового кольору, додають півтори ложки кропиви і дві великі ложки пташиного горця. Суміш запарюють в одному літрі закипілої води, настоюють і фільтрують, застосовують двічі за добу, розводячи у літрі підігрітої води дві великі ложки кошти.