ВПЛ – типи вірусу, найбільш небезпечні штами

Папіломавірус – цей хвороботворний мікроорганізм присутня в тілі майже 90 % жителів нашої планети. Наслідки проникнення даного збудника в людський організм проявляються у формі незвичайних висипань на шкірі – бородавок, папілом і кондилом. Така інфекція відрізняється великою різноманітністю своїх представників, яких на сьогоднішній день налічується близько 600 різновидів.

Деякі штами ВПЛ можуть викликати розвиток онкологічних хвороб у чоловіків і жінок. Підхід до лікування цього захворювання має бути суто індивідуальним і враховувати тип вірусу, що визначається у процесі діагностики подібного недуги.

Що таке ВПЛ?

Збудники папіломатозу – це вірусні частинки, що містять у своїй будові ДНК-хромосоми. Ці мікроорганізми мають розмір всього 55 нм. Симптоматичні прояви такої інфекції змінюються в залежності від виду папіломавірусу. Представники цієї патології не висіваються на поживних середовищах при проведенні бактеріологічного аналізу. Більш успішно визначити тип збудника можна за результатами молекулярного методу діагностики – ПЛР. Різні штами вірусу папіломи людини класифікують на підставі особливостей їх молекулярної будови.

Проникнення даної інфекції в організм здійснюється через пошкоджений епідерміс шкірних покривів або слизових оболонок. Спочатку папіломавірус сягає глибинних шарів шкіри, де може перебувати в латентному (сплячому) стані дуже довго. Поступове дозрівання та відторгнення клітин епітелію піднімає вірусні частинки назовні. Коли вони потрапляють на поверхню, починається посилене розмноження шкідливих мікроорганізмів.

Якщо у пацієнта достатньо сильна імунна система – вона легко справляється з інфекцією, повністю знищуючи її. Так відбувається у більшої частини заражених людей. Але у тих хворих, які мають ослаблений імунітет, вірус починає прогресувати. Збудник швидко вражає здорові тканини, розташовані по сусідству. В результаті ДНК ВПЛ вбудовується в хромосоми нормальних клітин, викликаючи їх неконтрольоване, патологічне розростання. Зовні симптоми цієї хвороби проявляються у формі різних виростів слизової і шкіри — гострокінцевих кондилом, бородавок або папілом.

Відомо, що різні типи вірусу папіломи людини мають свою специфіку локалізації. Деякі види інфекції можуть викликати лише поразка поверхневого епідермісу шкіри, інші розмножуються тільки в товщі слизових. Окремі штами вірусу папіломи людини вражають виключно специфічні області тіла.

Увага! Для здоров’я пацієнта дуже важливою є інформація про те, який тип збудника папіломатозу у них виявлений. Різні види цієї патології мають специфічні клінічні прояви. Визначення штаму інфекції допомагає лікарю дізнатися подальший перебіг недуги, а також обчислити ймовірність переродження патологічних виростів у злоякісну форму.

Класифікація збудників папіломатозу

Всі віруси папіломи людини в медицині систематизують – їх розрізняють за видами і групами. Так як типів даної інфекції існує величезна безліч, вони просто нумеруються цифрами від 1, 2, 3 і далі. Хвороботворні мікроорганізми класифікують також по групах, виходячи з небезпеки переродження доброякісної освіти в рак. Будь-який різновид цього ДНК-вірусу може виявитися у людини, незалежно від його віку або статевої приналежності.

Перша група

До неї відносять найбезпечніші штами збудника. Якщо у пацієнта визначать один з таких типів ВПЛ – можна не хвилюватися з приводу перетворення папілом в онкологічне захворювання. У цю категорію додані наступні папіломавіруси:

  • 1-й, 2-й, 4-й – симптоми подібних патологій проявляються у формі підошовних бородавок (за зовнішнім виглядом більше схожі на мозолі);
  • 3-й, 10-й, 28-й, 49-й – такий вид збудників провокує виникнення кондилом жовтого кольору, з плоскою поверхнею на будь-яких ділянках шкіри хворого;
  • 5-й, 8-й, 12-й, 14-й, 15-й, 17-й, 19-й, 20-й, 36-й, 37-й, 46-й, 47-й і 50-й – віруси, що викликають утворення різних наростів переважно в області грудей, рук і шиї, передаються у спадок;
  • ВПЛ 26, а також 27-й, 29-й та 57-й види інфекції за формою нагадують звичайні бородавки, вони сіруваті і плоскі, проявляються в основному на зовнішній поверхні кистей рук;
  • 7-й тип – викликає появу так званих «м’ясних» бородавок, які за виглядом нагадують зяючу рану з вывороченными назовні краями.
Читайте також:  Як результативно позбавитися від молочниці в домашніх умовах?

Друга група

Далі йде група з №2, яка включає ВПЛ з низькою ймовірністю онкогенного ризику. Тут знаходяться відносно безпечні штами папіломавірусів. Вони можуть спровокувати розвиток злоякісних новоутворень, але тільки в певних умовах. Група включає такі види збудника:

  • 6-й, 11-й – є найбільш поширеними, сприяють виникненню папілом в області пахв і під грудьми;
  • 13-й, 32-й – провокують розвиток епітеліальної гіперплазії ротової порожнини;
  • 42-й, 53-й, 44-й – клінічно проявляються у формі ущільнень, які утворюються на шийці матки у жінок, нерідко викликають ерозію;
  • ВПЛ 53-й, 54-й, 55-й – за формою нагадують гриб, мають невелику ніжку і капелюшок, часто з’являються в шкірних складках у людей з великою вагою. ВПЛ 53 типу, 54-го і 55-го можуть стати причиною сильної кровотечі у разі пошкодження.

Третя група

До складу цієї категорії входять віруси папіломи людини з середнім рівнем канцерогенного ризику. У подібній ситуації трансформація доброякісної бородавки в ракову пухлину може бути викликана зниженням реактивності імунної системи або сильними стресовими ситуаціями. Це наступні штами інфекції:

  • 31-й – даний тип ВПЛ найчастіше передається в процесі статевого акту з носієм. В результаті зараження у пацієнта з’являються щільні нарости на слизових оболонках уретрального каналу та внутрішніх статевих органів;
  • 33-й, 35-й, 52-й – провокує утворення шелушащихся бородавчастих виростів, вони мають темний колір і локалізуються на шкірі рук;
  • 58-й – симптоматично проявляється у вигляді вузлуватих новоутворень, які вражають переважно епідерміс генітальної і пахової зони.

Четверта група

До неї відносять найбільш небезпечні типи ВПЛ. Майже всі штами інфекції з цієї групи через певний період часу провокують злоякісне переродження освіти. Тут знаходяться такі види папіломатозу як:

  • 16-й, 18-й – це віруси високого онкогенного ризику. Під впливом даних мікроорганізмів нормальні клітини слизових перетворюються в гострокінцеві кондиломи. Вони розростаються з дуже великою швидкістю, ушкоджуючи ДНК-структуру здорової тканини і викликаючи її неконтрольоване, хаотичне розподіл. Цей тип ВПЛ для жінок вкрай небезпечний, так як в майбутньому може спровокувати дисплазію і онкологію шийки матки.
  • 31-й, 33-й – також досить небезпечні штами папіломавірусу. Є причиною виникнення неоплазії маткової шийки у жінок. У чоловіків цей вид інфекції викликає таку небезпечну недугу, як бовеноидный папуллез. Дані мікроорганізми часто викликають поява виразок на слизовій, интраэпителиальную форму раку.
  • 51-ї – цей вірус папіломи людини володіє великою схильністю до злоякісного переродження. Такий тип ВПЛ проявляється у формі горбкуватих або плоских кондилом, вважається передраком. Судячи з результатами дослідження вчених, близько 70-82% жінок, які страждають від симптомів онкології статевих органів, заражені цим збудником. У чоловіків 51-й папіломавірус викликає злоякісні патології слизової пеніса і анальної області.
  • ВПЛ 82, ВПЛ 83 тип, 52-й та 59-й – подібні представники папіломатозу згубні для здоров’я всіх людей. Вони провокують розвиток гострих виростів слизової в вагінальної порожнини і на маткової шийки. Саме тому від ознак патології, що викликаються цим збудником, страждає в основному прекрасна половина населення. Особливо небезпечні ВПЛ 83 типу, 82, 52 та 59 тим, що можуть у майбутньому стати причиною раку шийки матки.

Увага! Не слід передчасно панікувати, якщо в результаті обстеження у вас виявили один з вірусів високого онкогенного ризику. Згідно з даними світової статистики, лише 18-20% пацієнток, інфікованих небезпечними штамами папіломатозу, стикаються з онкологією. У більшості випадків захворювання виявляють ще на стадії дисплазії, а в такому разі недуга прекрасно піддається терапії.

Як відбувається зараження?

Інфекція ВПЛ передається в основному статевим шляхом, хоча в медичній практиці зустрічаються випадки інфікування контактно-побутовим способом – в результаті використання загальних засобів гігієни. Не виключається можливість зараження папіломавірусом при відвідуванні туалету, прийомі ванни, а також проведенні водних процедур в установах з масовим скупченням людей – таких як сауна, басейн або лазня.

Безпосередня передача вірусу відбувається під час сексуального контакту, коли шкідливі мікроорганізми проникають в пошкоджені тканини слизових. Спочатку у інфікованої людини не спостерігається жодних симптомів. Навіть при гінекологічному обстеженні у жінок візуально не виявляється змін слизової. Тільки в процесі мікроскопічного аналізу на репродуктивних органах видно перетворені клітини, які і є головним джерелом патології.

Читайте також:  Контагіозний молюск у дорослих

Зараження різними типами ВПЛ у чоловіків і жінок, які ведуть активне статеве життя, відбувається в якийсь період їх життя. Не виключається також можливість повторного інфікування вірусом. Ймовірність зараження найбільш висока в той час, коли молоді люди тільки починають проявляти сексуальну активність. Хоч інфекція передається через статевий контакт, для зараження збудником саме проникнення необов’язково. Будь-яка взаємодія з ураженою шкірою і слизовою носія також небезпечно, як і секс з ним.

Велика частина папіломавірусів не небезпечна для людей. У багатьох випадках дана інфекція виліковується сама по собі, через всього пару місяців після зараження – це означає, що імунітет хворого знаходиться у відмінному стані. Близько 85-90% ВПЛ затримуються в організмі людини до 2 років, і лише 10% цих мікробів зберігаються в епідермісі і можуть спровокувати утворення злоякісних пухлин.

Самим поширеним недугою, який тісно пов’язаний з різними типами ВПЛ, вважається онкологія шийки матки. Практично у всіх ситуаціях цей збудник стає причиною дисплазії (передракового стану) у жінок. Сьогодні дана інфекція шкодить не тільки представницям прекрасної статі, адже у чоловіків вона викликає злоякісне переродження слизової анального отвору і статевого члена. Навіть відносно безпечні штами папіломатозу (6-й, 11-й) сприяють утворенню кондилом в дихальному тракті. Подібні стани хоч і ускладнюють життя пацієнтові, але досить рідко закінчуються літальним результатом. Гострокінцеві вирости – кондиломи, досить швидко розростаються і є прямим переносником інфекції.

Важливо! Клінічні прояви такої хвороби у чоловіків з’являються вкрай рідко. Заражений папіломавірусом представник сильної статі в основному виступає переносником вірусу. Сам пацієнт теж може інфікуватися, але щоб проникнути в чоловічій організм збудника потрібно певні умови і час.

Діагностичні заходи та лікування папіломатозу

Найбільш інформативним методом виявлення папіломавірусу є полімеразна ланцюгова реакція (далі-ПЛР). Цей спосіб діагностики популярний тим, що дозволяє провести типування ВПЛ – тобто визначити штам хвороботворного мікроорганізму. Знаючи про те, який вид папіломавірусу присутня в тілі пацієнта, фахівець вже може судити про ймовірність переродження патологічних новоутворень в рак. Дуже велике значення в діагностиці такого захворювання займають спеціальні скринінг-тести, що дозволяють виявити всі типи ВПЛ, присутні в тілі хворого.

Читайте також:  Двосторонній сальпінгоофорит - хронічна і гостра форма хвороби

Для виявлення шкідливого збудника чоловікам і жінкам також проводять цитологічний аналіз і гістологічне дослідження уражених тканин. У деяких випадках ознаки патології помітні неозброєним оком – при наявності на шкірі людини надмірної кількості папілом і бородавок. З метою визначення інфекції високого онкогенного типу у жінок застосовують кольпоскопію (мікроскопічне обстеження вагінальної порожнини).

Лікування

Як лікувати ВПЛ, чи це можливо? Позбутися від цього захворювання так само важко, як і своєчасно виявити його, адже сам процес розмноження і розвитку папіломавірусів протікає в прихованій формі. Якщо імунний захист організму не змогла протистояти вірусу, то в більшості ситуацій він залишається з зараженим назавжди, навіть незважаючи на лікування. Саме тому, у людей з відмінним станом імунітету подібна патологія виникає вкрай рідко.

Часто в результаті обстеження пацієнтів, інфікованих папіломавірусом, лікар виявляє безліч супутніх хвороб. Це можуть бути інфекційно-запальні хронічні або венеричні захворювання. Тому підхід до лікування такої недуги завжди комплексний. Терапевтична тактика повинна бути спрямована не тільки на усунення ВПЛ, але і на ліквідацію симптомів інших патологій. Величезне значення на перебіг даної хвороби надає стан захисних сил організму, тому в першу чергу потрібно зміцнити імунну систему.

Лікувальні заходи при папіломатозі включають застосування таких методик і препаратів:

  • Видалення патологічних новоутворень за допомогою лазеротерапії, електричної коагуляції, кріодеструкції, хірургічного висічення тканин папіломи.
  • Використання хімічних засобів припікання бородавок (Трихлоруксусная кислота 50 або 90%, Солкодерм, Саліцилова кислота, Контаридин).
  • Прийом противірусних ліків (Алдара, Панавир).
  • Вживання імуностимуляторів (Алокін-альфа, Генферон, Віферон, Иммуномакс, Изопринозин).
  • Використання цитостатичних засобів (Проспидин, розчин Подофілліна, Блеомицин, 5-фторурацил, Подофиллотоксин).
  • Застосування методів фізіотерапії.

Після завершення терапевтичного курсу потрібно дотримуватися профілактичні заходи, щоб знову не заразитися ВПЛ. З цією метою пацієнтам радять вести правильну сексуальне життя, бажано мати постійного та перевіреного партнера. Статеві контакти з незнайомими людьми слід обмежити до мінімуму, в іншому випадку обов’язково використовувати презервативи. Слід знати, що від даного вірусу на 100% вас не захистить навіть бар’єрний контрацептив.

В результаті прочитання цього тексту, вам стало відомо про різноманіття видів папіломавірусу і його небезпеки. Ось чому фахівці радять не відкладати відвідування медичного закладу надовго. Своєчасне звернення до лікуючого лікаря допоможе виявити збудника ВПЛ і позбутися від нього як можна швидше. Не зайвою буде і імунопрофілактика захворювання. Підвищення природного захисту організму, значно знизить ймовірність повторного інфікування цим вірусом.