Сальпінгоофорит: симптоми, лікування і можливі наслідки

Сальпінгоофоритом або аднекситом називають одну з найпоширеніших гінекологічних патологій, яка являє собою одночасне запалення маткових труб і яєчників. Спочатку запальний процес вражає безпосередньо маткові придатки, після чого шкідливі бактерії проникають в товщу яєчників розвивається набряклість, можлива поява гнійного вмісту в цих органах.

Сальпінгоофорит чинить негативний вплив на стан репродуктивної системи жінки, оскільки його результатом є порушення прохідності фаллопієвих труб. У подібній ситуації яйцеклітина просто не зможе проникнути в порожнину матки, тому така хвороба ще й підвищує ймовірність виникнення позаматкової вагітності. У змісті цієї статті ви зможете знайти відповіді на наступні питання: «Сальпінгоофорит — що це таке , які симптоми даного захворювання?» «Як проводиться лікування цього захворювання у жінок?»

Загальна інформація та види даної патології

Сальпингоофорит – що ж це таке? Механізм виникнення такої хвороби пов’язаний з проникненням у фаллопієві труби матки і її яєчники хвороботворних мікробів, які і викликають запальні реакції в цих органах.

Існує безліч різних форм даного захворювання. Виходячи з причини появи сальпінгоофориту, розрізняють два типу патології – специфічний і неспецифічний. Перший виникає внаслідок інфікування жіночих репродуктивних органів мікробами, занесеними ззовні. Зазвичай головною причиною цієї форми недуги стають збудники венеричних хвороб, які проникають в організм статевим шляхом (хламідії, гонококи, трихомонади, мікоплазми, бліда трипонема, вірус герпесу). В інших випадках ознаки даного захворювання зумовлені активізацією власної мікрофлори, яка заселяє порожнину піхви. Ці мікроорганізми вважаються умовно-патогенними і можуть спровокувати виникнення сальпінгоофориту при будь-якому зниженні імунного захисту жіночого організму (стафілокок, ентерокок, стрептокок).

Виходячи з особливостей перебігу патології, можна виділити три форми такої недуги:

• Гострий сальпінгоофорит – в подібному випадку запальне ураження бере свій початок в фаллопієвій трубі, по якій надалі інфекція переміщається в товщу яєчників. В процесі розвитку запалення, в просвіт маткових придатків часто виділяється ексудат. По мірі збільшення кількості рідини, жінка відчуває сильні болі в нижній частині живота, при цьому можливо поява гнійних мас у фаллопієвих трубах. Симптоматика патології змінюється в залежності від стадії запалення та характеру ушкодження тканин репродуктивних органів жінки – можливе виникнення ознак подразнення тканин очеревини, розриви тубоовариальных утворень, повне закриття придатків матки.
• Підгострий сальпінгоофорит – на відміну від гострої форми, ця хвороба часто не має настільки вираженої клінічної симптоматики, хоч і проявляється вперше. Для такої недуги більш характерним явищем вважається наявність несильних хворобливих відчуттів ниючого, притупленного або тягнучого характеру. Тимчасово з’являються болі можуть і не мати чіткої локалізації, тому вони нерідко виникають у будь-яких ділянках живота.
• Хронічний сальпінгоофорит – вважається найбільш частим ускладненням гострого запального ураження маткових придатків і яєчників. Така форма захворювання викликає появу спайкових процесів у просвіті фаллопієвих труб – результатом цього стає порушення нормальної прохідності даних органів. Наявність великої кількості спайок робить неможливим захоплення яйцеклітини і проведення її в маткову порожнину, що впливає на стан репродуктивної функції жінки і знижує її шанси завагітніти. Хронічна форма сальпінгоофориту в деяких випадках має тривалий клінічний перебіг, при якому періоди загострення змінюються короткими ремісіями. Для подібної патології характерним симптомом вважається порушення менструальної функції.

Судячи з локалізації процесів запалення, слід виділити ще два підвиди цієї хвороби – односторонній, двосторонній сальпінгіт. Перший вражає фалопієву трубу матки і яєчників тільки з однієї сторони (зліва, справа), а останній – відразу з обох. Лівобічний сальпінгоофорит можна спостерігати набагато рідше, ніж правобічну форму цієї недуги. Якщо запальний процес поширюється лише на одну трубу матки, жінка має шанс завагітніти без відповідного лікування. Тому лівобічний або правосторонній сальпінгоофорит не є перешкодою на шляху до довгоочікуваної вагітності. Хоча сама наявність такої патології помітно знижує ймовірність зачаття.

Причини та фактори розвитку недуги

Це гінекологічне захворювання виникає внаслідок інфікування репродуктивних органів жінки патогенною або умовно-патогенною мікрофлорою. У більшості випадків причини сальпінгоофориту викликані не просто одним видом бактерій, а цілої асоціацією різних мікробів. Це можуть бути з’єднання патогенних штамів збудників хвороби і мікроорганізмів, що складають нормальну флору жіночої піхви. При цьому кількість анаеробних бактерій переважає над іншими, так як для розмноження і розвитку їм не потрібна наявність кисню.

Шкідлива мікрофлора може передаватися жінці від статевого партнера. Виникнення дитячого сальпінгоофориту у дівчаток може бути обумовлено порушенням гігієнічних правил, використанням загальних рушників. Умовно-патогенні мікроби провокують розвиток цього захворювання тільки в певних ситуаціях. Для їх активізації необхідний особливий мікроклімат, який з’являється при зниженні природного захисту жіночого організму.

Причиною сальпінгоофориту часто стають деякі провокуючі фактори, серед яких варто виділити:

• зниження показників кислотності у піхву;
• нерегулярність відторгнення тканин ендометрію в період менструації;
• операції, проведення яких зачіпає органи черевної порожнини і малого тазу;
• процес пологів;
• зменшення щільності цервікального слизу;
• сильне переохолодження;
• проведення малих внутрішньоматкових операцій (постановка спіралі, діагностичне вишкрібання порожнини матки, переривання вагітності);
• нерегулярне харчування;
• порушення циклу менструацій (тривалі або рясні місячні);
• постійні депресії і стреси;
• деякі хронічні інфекції;
• порушення метаболічних процесів в організмі.

Такі стани збільшують ймовірність проникнення хвороботворних мікробів в придатки матки і яєчники. Збудник може потрапити в фаллопієві труби активним і пасивним способом. В першому випадку бактерії пересуваються в потрібні органи з допомогою різних рухомих об’єктів (трихомонади, сперматозоїди), до поверхні яких вони прикріплюються. Пасивний спосіб зараження передбачає висхідне інфікування через маткову шийку і цервікальний канал, або по судинах кровоносної та лімфатичної системи.

Симптоматика хвороби

Ознаки сальпінгоофориту у жінок можна розділити на дві основні групи – місцеві і загальні клінічні прояви недуги. До загальних симптомів патології відносять: підвищення температурних показників (до 38-40^проЗ), виражений озноб тіла, погане самопочуття пацієнтки, слабкість. Місцевими ознаками аднекситу вважають поява хворобливих відчуттів в області паху, наявність специфічних виділень з піхви, порушення циклу менструацій.

Болі при гострому сальпингоофорит проявляються в нижніх ділянках живота і зазвичай мають тягне, ниючий характер, віддають в область крижів. Відчуття хворобливості може бути досить інтенсивним, що часто його сила наростає в період менструації, при переохолодженні організму жінки, появі супутніх патологій статевих органів. Характер виділень з порожнини піхви може змінюватися протягом захворювання від слизових, серозних до гнійних. Порушення нормального менструального циклу при гострому сальпингоофорит проявляється у вигляді різкого зменшення або збільшення кількості кров’яних виділень (олігоменорея і поліменорея), виникненні сильних болів в період настання місячних (альгодисменорея). Поява цих ознак при даному недугу викликано поступовим згасанням функцій жіночих статевих залоз – яєчників.

При проведенні гінекологічного обстеження жінки лікар виявляє збільшення обсягу маткових придатків, їх болючість при пальпації, наявність опухолеподобного гнійного інфільтрату. Фаллопієві труби дещо потовщені, відзначається виражений набряк даних органів. При гострому правосторонньому або лівосторонньому сальпингоофорит клінічні симптоми захворювання виникають з однойменної сторони – правою або лівою. Спостерігається поява болів під час зсуву маткової шийки (симптом Промтова). Можливе порушення роботи травного тракту та сечовивідної системи, яке проявляється у вигляді ентериту, коліту, циститу, бактеріурії, пієлонефриту.

Хронічна форма захворювання має дві фази свого клінічного розвитку – загострення запального процесу і його згасання. Загострення сальпінгоофориту протікає так само, як і гостра форма даної патології. Якщо ця жіноча хвороба протікає досить довго, і в той же час спостерігаються часті рецидиви патології – процес запалення може захоплювати не тільки репродуктивну, але й ендокринну, нервову, судинну системи. Сальпінгіт в стадії ремісії ніяк себе не проявляє.

Діагностичні заходи

Діагноз сальпінгоофорит виставляється лікарем-гінекологом на підставі скарг пацієнтки, результатів клінічного обстеження та даних лабораторних аналізів. В процесі виконання бімануального дослідження (пальпації), фахівець визначає збільшення обсягу фаллопієвих труб з однієї або двох сторін. Відзначається болючість під час проведення обстеження. При здійсненні діагностики сальпінгоофориту у жінок, потрібно обов’язково враховувати дані анамнезу, наявність абортів, застосування внутрішньоматкових засобів контрацепції, поява ускладнень в процесі пологів, виконання діагностичних вискоблювання.

При даному захворюванні проводять цілий ряд лабораторних обстежень:

• ОАК (загальний аналіз крові) в такому випадку важливими показниками наявності запальної реакції організму є підвищений вміст лейкоцитів у плазмі крові, збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).
• Бактеріальний аналіз – береться мазок з цервікального каналу, піхви та уретри. Метою дослідження є визначення характеристик збудника, його чутливості до дії антибіотиків.
• Гістеросальпінгографія – з допомогою цього обстеження вдається встановити наявність спайкових процесів у просвіті маткових придатків, ступінь їх прохідності і стадію запалення. Цей метод діагностики полягає в просвічуванні органів малого тазу рентгенівськими променями після попереднього введення в них контрастних речовин.
• УЗД – в даній ситуації дослідженню підлягають усі органи, розташовані в нижній частині живота пацієнтки. Завдяки цьому методу лікар може оцінити не тільки розмір і стан фаллопієвих труб та яєчників, але і наявність у них будь-яких новоутворень. Таке діагностичне обстеження при сальпингоофорит дуже інформативно, особливо в тих випадках, коли із-за сильних болючих відчуттів пальпація або гінекологічний огляд статевих органів стає неможливим.
• Інші методи – в цю категорію відносять комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію. Ці лабораторні дослідження виконуються при неясному перебігу патології.

Симптоматика гострого сальпінгоофориту часто нагадує апендицит, перитоніт, позаматкову вагітність, розрив кісти в яєчнику, доброякісні або злоякісні новоутворення в кишечнику або яєчнику, ниркову коліку і інші захворювання. Саме з цієї причини при постановці діагнозу в деяких випадках потрібна допомога не тільки гінеколога, але і хірурга, уролога.

Методи терапії

Як лікувати сальпінгоофорит? Ефективний спосіб терапії даної хвороби підбирає лікар-гінеколог, враховуючи клініку аднекситу, дані об’єктивного дослідження та результати лабораторних аналізів пацієнтки. Існує безліч різних методик, які включають не тільки застосування медикаментозних засобів, але і комплексне лікування – поєднує в собі кілька дієвих видів терапії.

При появі гострих симптомів сальпінгоофориту лікування патології практично завжди проводиться в умовах стаціонару. Терапія хронічної форми хвороби зазвичай не вимагає госпіталізації. Для ефективного усунення клінічних ознак при загостренні даного захворювання призначаються наступні лікарські засоби:

• Антибіотики – в подібній ситуації перевагу віддають препаратам, які володіють широким спектром впливу та впливають на декілька патогенних штамів одночасно. Ці ліки проникають в усі тканини жіночого організму і ліквідують шкідливі бактерії (Ампицилин, Доксициклін, Тетрациклін, Азитроміцин, Цефтріаксон).
• Протизапальні засоби – їх механізм дії спрямований на усунення запальних реакцій і хворобливих відчуттів, пов’язаних з ними (Диклофенак, Пироксекам, Німесил).
• Імуностимулятори – допомагають відновити працездатність природного захисту організму (Галавіт, Имунофан).
• Протиалергічні медикаменти – знижують вірогідність виникнення симптомів алергічної реакції (Диазалин, Супрастин).
• Гомеопатичні ліки – ліквідують процеси запалення в репродуктивних органах, забезпечують нормальне функціонування жіночих статевих залоз.
• Вітамінні комплекси – надають зміцнювальний вплив на організм, сприяють активізації імунітету, допомагають пацієнтці швидко вилікувати дане захворювання (вітамін B1, аскорбінова кислота, Вітрум, Мультитабс).

Якщо у жінки визначають гнійний сальпінгоофорит, то для ефективної терапії цієї форми недуги вдаються до проведення хірургічної операції. У такому випадку лікар може запропонувати пацієнтці один з найбільш дієвих методів лікування хвороби – лапароскопію. Суть даного оперативного втручання полягає в усуненні гнійного ексудату, спайок з придатків матки через спеціальні розрізи, які хірург робить в нижній частині живота. Після виконання лапароскопії жінкам прописують прийом антибактеріальних ліків.

У деяких ситуаціях клінічні ознаки цієї патології виникають під впливом мікобактерій туберкульозу. Лікування сальпінгоофориту у подібному випадку спрямоване на ліквідацію збудників основного захворювання.

Хронічна форма цієї недуги усувається так само, як і гострий запальний процес. До терапії додають використання гормональних протизаплідних таблеток, які застосовуються у цілях контрацепції, а для нормалізації гормонального балансу в жіночому організмі. Тривалість прийому цих препаратів – від 6 до 8 тижнів.

Деякі хронічні форми сальпінгоофориту також лікуються хірургічним шляхом. При виникненні інтенсивних болів, розвитку спайок в малому тазу вдаються до проведення операції. Такий метод терапії забезпечує відновлення прохідності фаллопієвих труб, ліквідує спайкові процеси, прибирає гнійні маси і зайву рідину з маткових придатків. В результаті подібних оперативних втручань, значно підвищуються шанси жінки завагітніти.

Сальпингоофорит – лікування цієї хвороби у представниць прекрасної статі завжди повинно бути своєчасним і повним. При виникненні перших ознак хвороби необхідно в терміновому порядку відвідати свого лікаря-гінеколога, адже тільки правильна медикаментозна терапія допоможе усунути всі симптоми аднекситу і повністю одужати.