Орофарингіальний кандидоз: причини, ознаки і лікування

Грибкові захворювання лідирують серед всіх інших інфекцій, а орофарингіальний кандидоз або молочниця, є справою кожного четвертого людини, що страждає запалення порожнини рота і глотки. Багато хто про це навіть не підозрюють, безуспішно лікуються, а хвороба тим часом переходить в хронічну форму.

Що потрібно знати про це орофарингеальному кандидозі, щоб вчасно вжити ефективні заходи, не дати хворобі «прописатися» в організмі, і як її попередити? Як сказав великий Конфуцій: «Користь від наявних знань в їх застосуванні».

Причини захворювання

Збудником кандидозу є дріжджоподібні грибки роду candida (Candida Albicans). Потрапляючи на слизові оболонки, вони розмножуються, утворюючи білий наліт молочного кольору, звідки і назва хвороби. Але ці гриби є постійними супутниками людини, мешкаючи в порожнині рота, кишечника, на статевих органах. Вони мирно співіснують з організмом, не завдаючи йому шкоди, і лише при певних умовах активізуються, набувають патогенні властивості. Такими умовами є: тривале лікування антибіотиками, ослаблення імунітету, гормональні порушення, вплив факторів навколишнього середовища, підвищений вміст цукру в організмі, інтоксикації, виснаження організму, дитячий і літній вік.

  • Вплив антибіотиків. Серед безлічі невидимих мешканців організму присутні як корисні їх види, так і патогенні. Між ними підтримується рівновага, при якому корисні мікроби пригнічують хвороботворні, не дають їм розвиватися. Коли хворий отримує антибіотики широкого спектру дії, до них найбільш чутливі саме мікроорганізми-захисники. У підсумку рівновага зсувається в бік патогенних мікробів і грибків, вони починають розвиватися, викликаючи захворювання.
  • Ослаблення імунітету. Зниження захисних властивостей організму може бути під час тяжких захворювань, після операцій, опромінення та хіміотерапії, стресових ситуацій, у ВІЛ-інфікованих, коли пригнічується утворення імунних клітин. Таке зниження імунітету у цієї категорії людей часто призводить до розвитку кандидозного ураження слизових оболонок.
  • Гормональні розлади. Орофарингіальний кандидоз – досить поширене явище у осіб, що приймають гормональну терапію (кортикостероїди), а також у жінок, які приймають гормональні контрацептиви, у період вагітності, овуляції (у 2-й половині менструального циклу). Гормональні збої призводять до порушень в слизовій оболонці, роблячи її вразливою для впровадження грибка.
  • Вплив факторів навколишнього середовища. Найбільшу роль відіграють переохолодження та потрапляння в порожнину рота з вдихуваним повітрям шкідливих екологічних факторів: частинок пилу, шкідливих газів. Все це негативно впливає на стан слизової оболонки – сприяє її пересихання, ослаблення захисних властивостей.
  • Підвищений вміст цукру. Грибки роду кандида – великі любителі солодкого», вони бурхливо розвиваються при високій концентрації глюкози в тканинах. Тому орофарингіальний кандидоз є частим супутником хворих на цукровий діабет, а також нерідко розвивається у ласунів.
  • Що стосується токсичних впливів і загального виснаження організму, вони супроводжуються зниженням захисних властивостей, при якому активізується грибкова флора. Аналогічний механізм розвитку хвороби у дітей молодшого віку, коли імунітет ще не розвинений і в осіб похилого віку, коли захисні сили вже ослаблені.

Шляхи передачі інфекції

Ураження слизових оболонок порожнини рота має 2 джерела виникнення:

  • активізація власних грибків-мешканців, про її причини сказано вище;
  • інфікування активними грибками від хворого кандидозом.

Збудник орофарингеального кандидозу може передаватися контактним і повітряно-крапельним шляхом: при використанні загального посуду, при кашлі та чханні, при поцілунку, під час орального сексу з партнером, хворим генітальним кандидозом. Немовлята частіше заражаються від матері під час годування, а також при недотриманні правил гігієни і догляду за дитиною. Вони особливо схильні до захворювання, оскільки ще не «обзавелися» власним набором мікроорганізмів.

Сприяючими факторами є наявність пошкоджень на слизовій оболонці, в тому числі від неправильно підібраних протезів, каріозних зубів, сухість і тріщини слизової у курців та любителів міцних спиртних напоїв.

Види та клінічні форми

В залежності від локалізації та об’єму ураження слизової, молочниця може бути наступних видів:

  • кандидозний фарингіт – вогнища на слизовій глотки;
  • глосит – локалізація на поверхні язика;
  • грибковий тонзиліт – запалення піднебінних мигдалин;
  • гінгівіт – поразка ясен;
  • хейліт – розташовується на слизової оболонки губ;
  • «заїди» або ангулярный (кутовий) хейліт – осередки в куточках рота;
  • кандидозний стоматит – уражується слизова язика, щік, твердого неба.

У важких випадках вогнища захворювання розташовуються по всій слизовій порожнини рота, утворюючи тотальну орофарингеальную молочницю.

Захворювання може протікати в 2-х клінічних формах: гострої і хронічної.

Швидкий розвиток хвороби характерно для дітей грудного віку, у вигляді хейліту, стоматиту, тонзиліту, з тенденцією до поширення вогнищ інфікування. Як правило, така форма хвороби добре піддається лікуванню, якщо воно розпочато вчасно.

Повільне, нерідко латентний (прихований) перебіг частіше зустрічається у осіб з ослабленим імунітетом, з різними хронічними захворюваннями (органів травлення, діабет, злоякісні пухлини, алергію). З-за слабкої вираженості симптомів хвороба нерідко залишається не діагностованою.

Існує 2 варіанти хронічного перебігу кандидозу: гіпертрофічний та атрофічний. При гіпертрофічному типі ураження слизової оболонки відзначається її почервоніння, набряклість, ділянки ущільнення (бляшки), нашарування кірок, виразки. Атрофічна форма, навпаки, характеризується блідістю, сухістю і витонченням слизових покривів порожнини рота.

Прояви хвороби

Основним симптомом орофарингеального кандидозу є наявність білого сирнистого нальоту на слизовій оболонці губ, внутрішньої поверхні щік, горла, мови. Спочатку з’являються ділянки почервоніння і набряку, потім вони покриваються білою плівкою, яку неважко видалити. При її видаленні знімається поверхневий епітеліальний шар, під яким утворюються ерозії і ділянки виразки.

Кожен вид і клінічна форма захворювання мають свої особливості прояву. Ураження губ (хейліт) характеризується синюшним відтінком слизової, лущенням і підвищеної складчастістю. При кандидозних «заедах» в кутах рота утворюються тріщини, покриті сірувато-білими кірками. Типові ж ураження слизової порожнини рота при стоматиті мають вигляд «розсипаного сиру» на поверхні щік, язика, глотки.

Хвороба розвивається поступово, виділяють 4 її стадії:

  • сирнистого нальоту;
  • утворення плівки, кірок;
  • утворення ерозій і виразок;
  • загоєння.

Виразність клінічних проявів залежить від форми кандидозу. При гострому перебігу більш виражений набряк, почервоніння, наліт і плівки більш рыхлы. Хронічне протягом відрізняється більш грубим ущільненням слизової, утворенням щільного нальоту, або ж атрофічними явищами з витончення слизової і утворенням виразок.

Патологічні зміни слизової оболонки рота супроводжуються почуттям дискомфорту, сверблячкою, печінням, болем під час прийому їжі. Нерідко при наявності ерозій і виразок приєднується вторинна бактеріальна інфекція, це ускладнює перебіг хвороби. Можуть утворитися гнійні вогнища в роті, підвищитися температура тіла.

Методи діагностики

«Для того, щоб перемагати ворога, треба знати його» — ця фраза, що належить полковнику Ісаєву (Штірліцу), мовою медицини звучить так: щоб перемогти хворобу, потрібно мати про неї всю інформацію. В даному випадку це означає, що для успішного лікування орофарингеального кандидозу недостатньо знати тільки її симптоми. Потрібні додаткові точні методи дослідження, що підтверджують діагноз на клітинному рівні.

До таких методів належать:

  • мікробіологічне дослідження матеріалу (мазків, мазків слизової), виявлення у ньому спір і колоній грибка кандида;
  • серологічне дослідження – визначення концентрації специфічних антитіл до цієї інфекції;
  • полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) — самий сучасний і безпомилковий метод діагностики будь-якої інфекції, в тому числі грибковою, на рівні ДНК.

Паралельно з цими обов’язковими пробами проводиться загальне клінічне лабораторне обстеження, визначення вмісту цукру в крові та сечі, аналіз на ВІЛ-інфекцію, дослідження імунної системи (імунограма). Особам з хронічними захворюваннями органів призначають повне обстеження – томографічне і функціональне, призначають консультації фахівців.

Ефективні способи лікування

Вибір лікування орофарингеального кандидозу залежить від форми і стадії хвороби, враховується також причина і вік. В цілому ж лікувальна програма включає застосування місцевих протигрибкових засобів і препаратів загальної дії на організм, дієтотерапію, догляд за порожниною рота.

Місцево-діючі засоби

В арсеналі сучасної фармакології великий вибір антимікотичним засобів зовнішнього застосування – мазей, гелів, спреїв, розчинів, жувальних таблеток. До них відносяться: ністатин, клотримазол, леворин, кетаконазол і аналоги. Тривалість лікування становить у середньому 1-2 тижні.

При необхідності додатково до місцевого лікування призначають фізіотерапію, наприклад, УФО порожнини рота, фонофорез, УВЧ – на розсуд ЛОР-лікаря.

Препарати загальної дії

В програму загальної лікування входять протигрибкові засоби (нізорал, дифлюкан, флюконазол, кетаконазол, міконазол та інші їх аналоги). Ці препарати можуть бути у формі таблеток, капсул, карамелі, дитячих крапель. Призначає тільки лікар з урахуванням віку і характеру хвороби. У важких випадках кандидозу протигрибкові препарати вводять внутрішньовенно за спеціальними схемами.

Для підвищення захисних властивостей організму призначають імуномодулятори (ехінацею, іммунал, тимоген та аналоги), вітамінно-мінеральні комплекси, бактеріальні препарати, що містять корисні бактерії (біфіформ, бактисубтил, лактовіт).

Дієтотерапія

Вимоги до їжі хворих орофарингеальным кандидозом такі:

  • не повинна бути гарячою або холодною, а теплої (35-45°С);
  • не повинна бути сухою і грубою, а рідкої і напіврідкої;
  • не містити солі, кислоти, гострих приправ;
  • включати достатню кількість білків, ненасичених жирних кислот, вітамінів, з обмеженою кількістю цукру.

Догляд за порожниною рота

Полоскання розчинами антисептиків є обов’язковим – не менше 4-6 разів у добу, і обов’язково після кожного прийому їжі. Застосовують теплий розчин питної соди (2%), борної кислоти (2%), перекису водню (3%).

Заходи профілактики

«Хворобу легше попередити, ніж лікувати» — ця крилата фраза великого Гіппократа протягом багатьох століть не втратила свого значення, застосовна до будь-якої галузі медицини.

Попередження кандидозу порожнини рота зводиться до заходів особистої профілактики, до них входять: догляд за порожниною рота, санація зубів і адекватний підбір протезів, відмова від шкідливих звичок (куріння, жування тютюну, алкоголю). Слід користуватися індивідуальним посудом, уникати незахищених сексуальних контактів.

Особам, які входять у групу ризику по кандидозу (з діабетом, інфекційними та онкологічними захворюваннями), слід регулярно відвідувати ЛОР-лікаря, стоматолога, приймати протигрибкові препарати з профілактичною метою.

diagnoz.in.ua