Неприємний запах з піхви: хвороби його викликають, лікування

Неприємний запах з піхви може бути як наслідок недотримання правил інтимної гігієни, так і симптомом, що розвивається інфекції. Лікування в домашніх умовах не принесе позитивного результату, а стане причиною прогресування запального процесу, поступового розвитку нових клінічних проявів. Для вирішення делікатної проблеми слід звернутися за кваліфікованою медичною допомогою. Лікар призначить пацієнтці ряд лабораторних, а при необхідності і інструментальних досліджень для встановлення видової приналежності інфекційного агента. Позбутися від захворювання допоможе адекватно складена терапевтична схема з урахуванням стадії перебігу патології та результатів аналізів.

Основні причини та провокуючі фактори

У жінки з нормальним станом здоров’я з піхви виділяється невелика кількість слизистого секрету з кисломолочним запахом. Якщо він поступово стає неприємним, то в переважній більшості випадків це вказує на активізацію умовно-патогенну мікрофлору. Спровокувати дисбактеріоз жіночих статевих органів можуть різні внутрішні і зовнішні несприятливі фактори:

• часті підмивання з використанням гігієнічних засобів, що містять ароматизатори, барвники, консерванти, стабілізатори;
• проведення тривалої антибіотикотерапії;
• застосування контрацептивів, до складу яких входять з’єднання з антисептичною активністю;
• часте використання статевим партнером презервативів з бактерицидною мастилом;
• застосування з метою лікування гінекологічних захворювань або контрацепції внутрішньоматкової спіралі;
• загибель корисної мікрофлори піхви і кишечнику різної етіології;
• зниження опірності організму до бактеріальних, вірусних, грибкових інфекційних збудників;
• зміни гормонального рівня (природні або патологічні).

Запах тухлятини з піхви характерний для патологій, що протікають на тлі порушень метаболізму. Спотворений обмін речовин провокує надмірне продукування три метиламіну. При тухлом запаху гінекологи в першу чергу підозрюють наявність у тканинах саме цього третинного аміну, тому до терапії нерідко підключається ендокринолог, який починає діагностування з вимірювання рівня глюкози в системному кровотоці для виключення цукрового діабету.

Тривожний симптом розвитку бактеріальної або грибкової хвороби може виникнути у жінок в період клімаксу або менструацій, після пологів або під час виношування дитини. Як правило, в процесі діагностування в мазку пацієнтки не виявляється кишкових паличок або гарднирелл. В даному випадку запах статевих органів пояснюється зміненим гормональним фоном, кількісними коливаннями в системному кровотоці естрогенів і прогестеронов.

Запах сечі з піхви з’являється при гіперактивному сечовому міхурі, надмірній вазі, гострому або хронічному циститі. Він настільки сильний, що приховати його не допомагають навіть урологічні прокладки. Якщо від нижньої білизни часто пахне сечею, то потрібно відвідування не тільки гінеколога, але і уролога. Це характерне клінічне прояви зниження функціональної активності органів сечовидільної системи. Невелика кількість урини виділяється при кашлі, чханні, сміху у жінок під час природної менопаузи через зменшення кількості колагену і еластину в гладком’язових тканинах. Але все-таки основними причинами неприємного запаху стають захворювання жіночої репродуктивної системи.

Дисбактеріоз піхви

Гнильний запах з піхви є симптомом розмножився умовно-патогенного мікробіоценозу. При нормальному стані здоров’я його заселяють лактобактерії, які в процесі свого зростання й активного розмноження виділяють продукти, що створюють кисле середовище. Така ситуація вкрай несприятлива для умовно-патогенних мікроорганізмів, тому їх чисельність мізерно мала.

Коли у жінки різко знижується імунітет з-за довгого перебування у вогкості або загострення хронічних патологій, то відбувається загибель лактобактерій. Їх місце швидко займають ентерококи, кишкова паличка, стафілококи. Саме вони стають причиною неприємних пахощів з жіночих статевих органів. Дисбактеріоз можна діагностувати і за такими симптомами:

• поява сіро-білих виділень з піхви;
• відсутність запалення, болю та інших виражених дискомфортних відчуттів.

Якщо раніше лікарі вважали такий стан природним, здатним нормалізуватися по закінченні певного часу, то тепер настійно радять жінкам йти до гінеколога для проведення адекватної терапії. Справа в тому, що встановлено взаємозв’язок між дисбіозом і подальшим можливим розвитком хронічних запальних процесів в органах сечостатевої системи.

Кольпіт

Неприємний запах з піхви нерідко з’являється в результаті запального ураження слизової оболонки, причиною виникнення якого стають різні мікроорганізми. До інфекційних збудників кольпіту відносяться кишкові палички, стафілококи, протеї та стрептококи. При відсутності лікарського втручання патологія здатна спровокувати серйозні гінекологічні захворювання, поетом жінці слід звернутися до лікарняного закладу при розвитку наступної супутньої симптоматики:

• відчуття сухості, печіння, свербіж в статевих органах;
• постійне виділення гнійної слизу;
• різь при сечовипусканні;
• тягнучі болі і напруга внизу живота.

Лікар проведе ретельне диференційну діагностику захворювання від циститу та венеричних інфекцій. Непрямим підтвердженням розвитку кольпіту стає неприємний запах, набрякла й почервоніла слизова оболонка піхви. Жінка скаржиться на кровоточивість і біль під час сексуальних контактів. Найбільш часто гостра або хронічна патологія буває спровокована різким зниженням опірності організму до бактеріальних інфекційних агентів.

Специфічні інфекції

Поява смердючого запаху з піхви може вказувати на розвинулася інфекцію. Гонорея, гарднерельоз, трихомоніаз завжди супроводжується специфічними симптомами, тому у венерологів рідко виникають труднощі з постановкою попереднього діагнозу. Жінкам не варто шукати надумані причини патологічного стану і займатися самолікуванням. Така тактика призведе до зараження не тільки статевого партнера, але і членів сім’ї. Якщо сильно смердить із статевих органів, то слід звернути увагу і на інші клінічні прояви венеричної інфекції, які залежать від виду патогенного збудника:

• трихомоніаз — рідкі пінисті виділення зеленувато-жовтого забарвлення;
• гонорея — регулярні жовті слизові виділення в невеликій кількості;
• гарднереллез — рясні кремового кольору виділення з запахом тухлої риби.

Найбільш невинною специфічною інфекцією є вагінальний кандидоз, спровокований размножившимися дріжджовими грибками. Всі вищеперелічені захворювання супроводжуються гіперемією слизових оболонок, їх набряком, свербінням і палінням в піхву. Вкрай неприємні аромати з статевих органів жінки відчуваються при хламідіозі, микоплазмозе, уреаплазмозе. Для деяких з них не характерні виражені клінічні прояви, а в стадії ремісії вони протікають безсимптомно. Гінекологія накопичила багатий досвід лікування специфічних інфекцій, тому при появі перших негативних ознак, слід записатися на прийом до лікаря.

Гінекологічні патології

Якщо запальний процес йде у внутрішніх статевих органах жінки, то з них починає виділятися невелика кількість творожистой слизу з неприємним запахом. Цей симптом захворювання матки і придатків, які нерідко стають причиною зниження фертильності, а іноді і перешкодою для зачаття дитини. До хронічних запальних патологій органів малого тазу відносяться:

• цервіцит;
• вагініт;
• вульвовагініт.

Погано пахнуть виділення і при міомі матки, ускладненої бактеріальною інфекцією. В даному випадку характер запаху визначає вид патогенних мікроорганізмів, переважаючих в мікрофлорі. Він може бути металевим, якщо вагіна зазнала ерозії, з неї виділяється невелика кількість крові незалежно від періоду менструального циклу. Наявність у ній гемоглобіну пояснює, чому виділення гостро пахнуть залізом. При рецидивах гінекологічних патологій виникають гострі або тягнучі болі внизу живота, дискомфортні відчуття при статевому контакті, може раптово підвищитися температура тіла. Жіночі захворювання репродуктивної системи підлягають негайної терапії з-за високої ймовірності розвитку ускладнень.

Основні принципи медикаментозної терапії

Як позбутися від неприємного вагінального запаху добре відомо тільки лікарів вузької спеціалізації — гінекологів і венерологів. Перш за все, жінкам слід враховувати, що лікування, що почалося на початковій стадії патологічного процесу будь-якої етіології, призведе до швидкого одужання, допоможе уникнути розвитку незворотних наслідків.

Щоб жінка швидко і ефективно позбавилася від неприємних запахів з статевих органів, необхідно усунути його безпосередню причину — гінекологічне захворювання. Лікування спрямоване на знищення інфекційних збудників, усунення негативних наслідків запального процесу, регенерацію слизових оболонок і зміцнення захисних сил. В терапії багатьох патологій жіночих репродуктивних органів, наприклад, ендометріозу та міоми матки, використовуються оральні контрацептиви Жанін, Ярина, Клайра для корекції гормонального фону. Так як рецидиви хронічних захворювань легше попередити, ніж лікувати, то гінекологи виписують пацієнткам наступні препарати:

• вітаміни — Селмевит, Центрум, Супрадин, Макровіт, Вітрум;
• адаптогени — Иммунал, настоянки женьшеню, ехінацеї, аралії, елеутерококу.

Перед тим як прибрати неприємний запах, при проведенні лабораторних досліджень встановлюється чутливість патогенних мікроорганізмів до антибактеріальних та протимікробних засобів. З урахуванням їх результатів і складається терапевтична схема. Найбільш часто використовуються Трихопол або його вітчизняний аналог Метронідазол, антибіотики з групи лінкозамідів (Кліндаміцин), макролідів (Азитроміцин), цефалоспоринів (Супракс). Лікування може проводитися і нестероїдними протизапальними засобами для купірування інтенсивного больового синдрому та усунення набряклості — Німесулід, Ібупрофен, Кетопрофен.

Неприємний запах з вагіни швидко і ефективно прибере будь антимикотический і (або) антибактеріальний препарат для місцевого використання:

• Тержинан;
• Пімафуцин;
• Поліжінакс;
• Йодоксид;
• Кліон-Д;
• Флуомизин;
• Гинофлор.

Лікування запального або інфекційного процесу місцевими засобами дозволяє безпосередньо впливати на патогенні мікроорганізми. До того ж такий метод терапії допомагає уникнути перорального прийому антибіотиків, який часто стає причиною дисбактеріозу. Але і для місцевих препаратів характерно прояв побічних ефектів, тому перед їх застосуванням слід обов’язково звернутися до лікаря.