Інкубаційний період герпесу починається з моменту зараження людини і закінчується при перших клінічних проявах захворювання. Для будь-якої патології, спровокованої інфекційними агентами, характерне періодичне чергування стадій ремісії і рецидивів. Тривалість цих етапів визначає життєвий цикл герпесвірусів. Але важливе значення має стан імунної системи, а також наявність серйозних хронічних захворювань, котрі безпосередньо впливають на вираженість симптоматики. Під час інкубаційного періоду в організмі дорослого або дитини запускаються біохімічні процеси, результатом яких стає розвиток місцевих і системних ознак інфекції або повне пригнічення активності збудників патології.
Від чого залежить швидкість активізації вірусів
По тривалості інкубаційного періоду герпесу лікарі можуть поставити попередній діагноз і негайно приступити до лікування, при необхідності коригуючи терапевтичну схему пацієнта. Така можливість обумовлена різною швидкістю активації герпесвірусів. Навіть при швидкому виявлення симптоматики інфекційні агенти продовжують поширюватися в організмі людини і проникати в клітини. Якщо на цій стадії проводиться адекватне лікування, то прогноз на мінімізацію наслідків зараження цілком сприятливий.
Первинне зараження стає причиною проходження вірусу за эндоневральному і (або) периневральному шляху до чутливих спінальним або церебральним ганглиям, в яких завжди протікає персистуючий патологічний процес в прихованій латентній формі.
Основні етапи інкубації для зручності діагностування захворювання, спровокованого ВПГ або іншими типами агентів, класифікуються наступним чином:
- впровадження в клітини і адаптація;
- реплікація геномів і репродукція інших компонентів вібріона;
- дисемінація або розповсюдження.
Непомітно для хворого в цей час в організмі починають формуватися первинні запальні вогнища, запускаються біохімічні процеси, імунна система реагує на впровадження чужорідних білків виробленням антитіл. Незважаючи на те, що поки людина вважається лише вірусоносієм, він цілком здатний заражати оточуючих його людей.
В перші 12 годин інкубації відбувається утворення структур білків, а потім і нуклеїнових кислот. Цикл внутриядерной репродукції вважається завершеним після остаточного освіти нуклеокапсида або виронуклеона. Тривалість етапу розмноження інфекційних агентів індивідуальна, залежить від його статі і загального стану здоров’я. Спрогнозувати перший прояв будь-якої симптоматики у конкретного пацієнта у визначений термін не здатний жоден клініцист.
Простий герпес
Переважна більшість мешканців земної кулі є носіями вірусів 1 типу, що провокують герпес на губах. Їх активізація приводить до утворення на каймі губ чи слизовій оболонці носа хворобливих бульбашок з рідким вмістом. Найчастіше зараження відбувається в дитячому віці, що впливає на частоту і вираженість подальших рецидивів. На тривалість прихованого етапу захворювання впливають такі механізми:
- в організмі відсутні специфічні антитіла, тому вірус простого герпесу швидко і безперешкодно впроваджується в клітини, де і відбувається його розмноження;
- імунна відповідь надзвичайно слабкий, що сприяє значному збільшенню тривалості інкубації;
- імунна система стимулює вироблення антитіл лише після загибелі клітин, де розмножуються інфекційні збудники.
Часовий проміжок від зараження до виникнення перших ознак герпесу на губах у жінок і чоловіків істотно коротше, ніж у дітей. В їх кров’яному руслі вже є специфічні антитіла, які відразу знищувати патогенних збудників.
При первинному зараженні підлітків тривалість розмноження інфекційних агентів варіюється від 2 днів до 3 тижнів. Причиною такого інтервалу стає поступове накопичення патогенних збудників у клітинах і здатність імунної системи швидко реагувати на їх впровадження. Для дорослих характерна вторинна активізація патології під впливом негативних зовнішніх або внутрішніх факторів. В цьому випадку перші симптоми проявляються вже через 12 годин.
Генітальний герпес
Герпетичні висипання на статевих органах при первинному інфікуванні з’являються через 2-25 діб після зараження. Тривалість інкубаційного періоду залежить від здатності імунної системи чинити опір поширенню герпесвірусів в органах і тканинах. Шкірні клінічні прояви можуть виникнути через 1-3 дні, якщо у людини в анамнезі є аутоімунні захворювання або хронічні патології:
- нирок;
- печінки;
- сечового міхура.
Це цікаво: Згідно зі статистичними даними перші симптоми інфікування герпесом 2 типу виникають у жінок приблизно через 10 днів після сексуального контакту. А ось у чоловіків усереднений часовий проміжок коротше — у більшості представників сильної статі бульбашки в області геніталій формуються вже через 5-7 днів.
Вторинне зараження характеризується коротким терміном прихованої стадії, так як в кровоносному руслі присутні специфічні антитіла. Симптоми проявляються через кілька годин або днів, залежно від стану опірності організму до збудників патології. Поштовхом до активізації нерідко стають респіраторні захворювання або стресова ситуація.
Вітряна віспа та оперізувальний лишай
Герпевіруси 3 типу стають причиною захворювання людини оперізувальним лишаєм і вітрянку. Час їх інкубації, як і чергування латентних стадій із загостреннями, також істотно різниться.
- віруси, впровадження яких провокує виражені клінічні прояви вітрянки, активізуються тільки при первинному інфікуванні. Надалі рецидивів патології протягом усього життя людини не відбувається в результаті формування міцного імунітету;
- для інкубаційного періоду вітрянки характерно тривалий перебіг з-за накопичення патогенних збудників у клітинах;
- імунна система швидко пригнічує активність збудників на етапі перших клінічних проявів.
Віруси герпесу 3 типу назавжди зберігаються в латентному стані в нервових вузлах, розташованих біля хребетного стовпа. При ослабленні захисних сил організму відбувається розвиток хворобливих симптомів оперізувального лишаю.
У дорослих
Якщо доросла людина, особливо чоловік, в дитинстві не перехворів на вітрянку, то первинне інфікування спровокує важку симптоматику. Тривалість прихованого перебігу в цьому випадку обумовлена декількома факторами:
- імунна система дорослого вже остаточно сформована, що дозволяє герпесвирусам довго накопичуватися в тканинах;
- вірусне навантаження зазвичай вище у чоловіків з-за більшої маси тіла.
Тривалість інкубаційного періоду коливається від 10 до 20 днів залежно від загального стану здоров’я. Важливе значення мають і індивідуальні особливості організму, вік, наявність супутніх захворювань.
Клінічно було встановлено: чим коротше час інкубації вірусів 3 типу у дорослих, тим важче буде протікати патологія. Підвищується ймовірність розвитку ускладнень після перенесених інфекцій.
Якщо доросла людина перехворіла в дитячому віці вітрянку і в його організмі активізувалися збудники оперізувального лишаю, то перші симптоми виникають вже через 10 годин.
У дітей
У дітей перебіг патологічного процесу протікає приховано, на що надає безпосередній вплив особливості інкубації. Патогенні збудники швидко впроваджуються в клітини і поширюються в організмі дитини, а потім поступово дезактивуються які виробляє антитілами. Так як імунна система дітей остаточно не сформована, то захисна реакція виражена незначно.
Незважаючи на триваючу протягом 2 тижнів інкубаційний період, дитина легко переносить захворювання, найчастіше виявляється тільки в місцевій симптоматиці.
При ослабленні захисних сил організму у дітей виникають хворобливі симптоми оперізувального лишаю. У більшості випадків від моменту активації герпесвірусів 3 типу до розвитку симптоматики проходить 2-3 дні.
Інші типи герпесвірусів
До досить рідко вражаючим людини типами герпесвірусів відносяться 4,5 і 6 тип. Так як інфекційні збудники належать до різних подсемействам та пологах, вони відрізняються і тривалістю інкубаційних періодів. Активізація вірусів Епштейна-Барра стає причиною діагностування у дорослого або дитину через 5-45 днів таких захворювань:
- центральноафриканській лімфоми;
- інфекційного мононуклеозу;
- лімфогранулематозу;
- герпетичної ангіни;
- назофарингеальної карциноми.
Цитомегаловіруси (5 тип) провокують розвиток цитомегаловірусної інфекції, небезпечної своїми численними ускладненнями. З моменту зараження до перших клінічних проявів зазвичай проходить від 3 тижнів до 2 місяців.
Вірус герпесу 6 типу стає причиною висипань на шкірі у вигляді плям, папул, везикул, пігментації. Раптова екзантема виникає через 5-14 днів після інфікування. Для патології характерні тривалий латентний перебіг, здатність провокувати тяжкі ускладнення.
