Вірус герпесу 6 типу у дорослих, симптоми і лікування якого перетинаються, буває двох видів: А і В. Ця інфекція спровокована бетагерпесвирусами, мають ДНК. Збудник патології присутній практично у кожної людини. Ним заражено більшість популяцій. Основною небезпекою інфекції стає вплив на імунну систему шляхом ураження Т-лімфоцитів і провокування небезпечних хвороб.
Основною передумовою для активної стадії збудника є зниження імунного захисту. Вірус підтипу А вражає людей з імунодефіцитом або Снід, а підтип частіше виникає у дітей молодшого віку на тлі синдрому хронічної втоми.
Розвиток хвороби: шляхи зараження
Герпесу 6 типу у дорослих присутній частіше в латентній формі. Зараження відбувається ще в дитинстві. Після проникнення в організм людини інфекція контактує з клітинами і створює для себе поживну білкову середу. Організм в цей момент намагається боротися зі збудником, виробляючи антитіла. З допомогою їх визначення можна дізнатися, хворий пацієнт і в якій фазі знаходиться інфекція.
Збудник простого герпесу 6 типу передається при побутовому контакті (використання одного посуду або зубної щітки). Від мами дитині захворювання може перейти при традиційному облизывании соски, якому так противляться медики. Передається інфекція під час поцілунку. При кашлі або чханні вірус вилітає з мікрочастинками слини. Заразитися їм досить просто. Проникнувши в організм нового господаря, вірус накопичується переважно в слині, а також може виявлятися в глоткових мигдаликах. Згодом він виділяється в зовнішнє середовище вже новим носієм. Таким методом триває розповсюдження герпетичної інфекції.
Групи ризику
Незважаючи на те, що вірус герпесу 6 типу є практично у всіх, виділяються групи осіб, найбільш схильні до цієї інфекції. Статистика показує, що в них часто відбувається рецидив хвороби, що супроводжується яскравою симптоматикою. У групу ризику входять:
- пацієнти з тяжкими або ускладненими захворюваннями;
- люди зі зниженим імунітетом;
- ВІЛ-інфіковані;
- пацієнти із захворюваннями крові;
- особи, які беруть імуносупресори за різними показаннями;
- діти молодшого віку;
- люди, які щодня контактують з великою кількістю сторонніх осіб.
Всі причини появи вірусної інфекції 6 типу зводяться до одного – зниження імунного захисту і пригнічення опірності організму. Для запобігання інфікування, а пізніше – загострення, необхідно докладати заходи щодо зміцнення захисних функцій.
Клінічна картина
Вірус простого герпесу всіх різновидів проявляється висипаннями. Шостий тип не стає винятком. Однак шкірні прояви виникають частіше у дітей. Дорослі не скаржаться на появу висипки. При цьому захворювання супроводжується додатковими проявами, які змушують пацієнта сплутати інфекцію з іншою патологією: грип, ГРЗ, пневмонією або чимось ще.
Прояви хвороби починаються з гіпертермії. Підвищення температури може бути критичним і досягати позначки 40 градусів. Особливо небезпечно це стан для маленьких дітей. У зв’язку з тим, що основна частина вірусу присутній в слині та лімфатичній системі, хвороба супроводжується катаральними проявами: сухість і печіння в носі, нежиттю, чханням і набряком слизової оболонки носа. Пацієнта турбує біль і першіння горла, сухий непродуктивний кашель. Болючість суглобів та м’язів наштовхує на думку про зараження грипом. Найчастіше при такому неправильне виведення пацієнти починають проводити неефективне лікування, лише посилюють свій стан. Також при інфікуванні у пацієнтів збільшуються лімфовузли. Хворобливі горбки визначаються в області шиї і потилиці, в пахвових западинах.
Симптомами ускладнення герпетичної інфекції 6 го типу стає:
- втрата координації рухів;
- появі хиткої ходи;
- втрата працездатності;
- підвищена втома.
Ці прояви побічно вказують на розсіяний склероз – небезпечний наслідок вірусної інфекції. З-за збільшення і болючість лімфовузлів патологію плутають з різними злоякісними захворюваннями. Тому для своєчасної і точної діагностики необхідно звернутися до фахівця.
Діагностичні методи
Визначення герпесвірусів в організмі пацієнта здійснюється шляхом лабораторних досліджень. По клінічній картині можна лише запідозрити інфекцію, але бути впевненим в тому, що це саме збудник 6-го типу, лікар не може. З метою підтвердження припущень призначаються наступні аналізи:
- мікроскопічне дослідження слизу з носа та горла;
- полімеразна ланцюгова реакція та визначення ДНК вірусу;
- імуноферментний аналіз на визначення антитіл.
Для правильного лікування фахівцям важливо відрізнити ВПГ 6 типу від алергічної реакції, пневмонії, інфекційної еритеми, краснухи і кору. Самим достовірним способом для цього є аналіз венозної крові.
ІФА та ПЛР мають основне значення в діагностиці патології. Їх результати трактуються наступним чином:
- ДНК виявлено – хвороба присутня в організмі, ДНК не виявлено – людина ніколи не контактував з збудником (що буває дуже рідко);
- високий титр IgG і IgM – патологія знаходиться в активній стадії, зараження відбулося відносно недавно;
- присутній IgG, але відсутня IgM – інфікування відбулося давно, зараз збудник в латентній стадії;
- відсутній IgG, але присутній IgM – зараження відбулося зовсім недавно.
Навіть у стадії латентного перебігу носій вірусу становить небезпеку для оточуючих. Інфекція передається стрімко швидко, а заражений з міцним імунітетом може зовсім не помітити хвороби.
Терапевтичні методи
Лікувати герпес 6-го типу необхідно, спираючись на ознаки. На сьогоднішній день не існує ефективного засобу, здатного вивести збудник з організму повністю. Незважаючи на всі хитрощі і старання медиків, вірусна інфекція буде залишатися в клітинах людини, приймаючи латентну форму. Пацієнту це не доставляє ніякого дискомфорту, поки не відбудеться зниження імунітету, і збудник не прийме активну форму розвитку.
З метою запобігання загострень лікування герпесу 6 типу у дорослих зводиться до підвищення імунного захисту організму. Для цього призначаються препарати на основі інтерферону або інші імуномодулятори. Показано застосування вітамінних комплексів і рослинних складів. Для зміцнення організму і підвищення його опірності пацієнту необхідно вести активний спосіб життя і дотримуватися повноцінне харчування.
При загостренні
Для боротьби з шостим типом герпетичної інфекції та його проявами хворому, що знаходиться в активній фазі, призначаються системні ліки. З метою пригнічення активності збудника рекомендуються до прийому противірусні препарати, однак ефективність їх застосування ставиться під сумнів.
- Ганцикловір – 3 гр в день (за 3-6 прийомів). Протипоказанням до застосування є дитячий вік, порушення функціонування нирок. Не застосовують ліки в період вагітності і грудного вигодовування, а також при природженому цитомегаловирусе.
- Цидофовир – застосовується внутрішньовенно, в умовах стаціонару. Початкова доза становить 5 мг/кг. Подальше коригування здійснюється лікарем у відповідності з індивідуальними особливостями пацієнта.
- Фоскарнет – вводиться у формі інфузії, повільно. Початкова доза становить 60 мг/кг.
Найчастіше при загостренні герпетичної інфекції у дорослого призначається Ацикловір або його структурні аналоги. Однак по відношенню до 6 типом вони виявляються неефективними. Додатково лікар може порекомендувати використовувати антисептики для місцевого застосування, наприклад, Мірамістин або Хлоргексидин.
Симптоматичні засоби
При загострених інфекціях, викликаних 6 типом герпесу, рекомендуються до застосування антипіретики. Ці препарати роблять жарознижувальну і знеболювальну дію. В результаті застосування самопочуття пацієнта значно поліпшується: зникає м’язовий біль, знижується температура, йде озноб.
Також при закладеності носа, чханні і свербении рекомендуються антигістамінні та судинозвужувальні спреї або краплі: Називин, Виброцил, Снуп. Для швидкого придушення активної стадії вірусної інфекції застосовуються ліки на основі морської води: Долфін, Аквалор, Риностоп.
Виражених висипань при герпесі 6 типу зазвичай немає. Найчастіше вони виникають при ураженні дитячого організму підтипом Ст. Місцевих лікарських засобів при цьому зазвичай не призначають.
Застосування імуноглобулінів
З метою підвищення опірності організму в ряді випадків застосовуються імуноглобуліни. При атаці вірусу герпесу 6 типу ефективним визнається Герпимун-6. Він призначається для внутрішньом’язового введення.
Препарат представлений активної білковою фракцією, яка була отримана з плазми і сироватки людської крові. В результаті застосування підвищується резистентність організму, збільшується кількість антитіл, що нейтралізують антиген. Основним показанням до використання препарату є ускладнення хвороби: ураження нервової системи, судоми, хронічна втома або екзантема. Ці стани говорять про те, що організм не може впоратися самостійно, йому потрібна допомога.
В результаті використання імуноглобуліну може підвищитися температура тіла в першу добу, однак показники не будуть досягати критичних меж. Також в місці введення ліків іноді відзначається почервоніння, яке проходить самостійно.
Профілактичні заходи
Підвівши підсумок, можна сказати, що основною метою при виявленні збудника в організмі стає запобігання його активізації. Для цього слід виконувати певні правила:
- зміцнювати організм шляхом загартовування;
- дотримуватися режиму дня, спати не менше 7 годин на добу;
- вести активний спосіб життя, займатися спортом при відсутності протипоказань;
- дотримуватися правильного раціону, споживати велику кількість сезонних овочів і фруктів, прибрати зі свого раціону жирну їжу;
- виключити шкідливі звички, не палити і звести до мінімуму споживання алкогольних напоїв;
- не приймати самостійно лікарські засоби, особливо антибіотики.
При появі перших ознак нездужання (при первинному інфікуванні або під час загострення) необхідно звертатися за медичною допомогою. Самостійно розпізнати 6 тип герпетичної інфекції неможливо, а зараження для кожної людини неминуче, так як навіть в латентній стадії інфекція виділяється з організму із слиною.
