Герпес на сідниці – причини, прояви та лікування

Встановлено, що серед всього населення земної кулі трохи більше 85 мільйонів чоловік є переносниками герпетичних вірусів другого типу. Причому найбільша частота захворюваності спостерігається у людей від 18 до 36 років. У середньому герпесвірус є у 20% всього населення Землі, а клінічні симптоми проявляються лише у 5% з них. В інших випадках патологія може протікати без прояву будь-яких ознак. Одного разу потрапивши в організм людини, герпетичний вірус залишається в ньому назавжди, перебуваючи в латентному стані до певного моменту, поки імунна система не ослабне. Активізація герпетичної інфекції здатне проявлятися на різних ділянках шкірного покриву людського організму. В основному, бульбашкові висипання з’являються на губах, обличчі та статевих органах, але в деяких випадках, з’являється герпес на сідниці.

Важливо відзначити, що герпес на сідницях вважається наслідком прогресування генітальної форми герпетичного захворювання, що розвивається при активізації в більшості випадків, герпетичних вірусів другого типу, і іноді першого типу. Саме другий тип герпетичного вірусу становить величезну небезпеку для людей тим, що інфекційна патологія може поширюватися з сідничної зони на стегна, на спині, на копчик, поперек, лобок, поверхню живота і слизові покриви анального отвору, що значною мірою може знизити якість життя пацієнта.

Шляхи зараження і причини розвитку патології

Герпес на куприку або сідницях першого і другого типу має практично одні і ті ж симптоматичні ознаки, але абсолютно різні шляхи зараження.

Вірус першого типу в основному передається за допомогою побутового шляху при контакті з хворою людиною або використанні його предметів особистої гігієни (зубні щітки, мило, рушник), а також повітряно-крапельним шляхом при спілкуванні і поцілунках.

Герпетичні віруси другого типу передаються при здійсненні статевої близькості, без використання бар’єрних засобів контрацепції, зараженої людини зі здоровим партнером. За фактом, встановлено, що виникнення герпесу на попі – це досить рідкісна форма появи генітальної різновиди герпетичної патології, при якій бульбашкові висипання формуються на шкірних покривах сідниць, а в області інтимних органів у жінок і чоловіків зберігаються симптоми хвороби (свербіж, печіння, поколювання, болючість). Також варто відзначити, що бульбашкові висипання з’являються не тільки на сідницях, вони досить швидко поширюються на зону промежини, ділянки шкірного покриву між сідницями і поверхня зовнішніх статевих органів.

Читайте також:  Генітальний герпес при вагітності - як лікувати і чим небезпечний?

У новонароджених дітей може діагностуватися виникнення на сідницях герпесу другого типу, що в більшості випадків, є наслідком внутрішньоутробного зараження від хворої матері через стінки плаценти. Також, у дитини може виникнути ягодичный герпес при його появі на світло, а саме при проходженні по інфікованим родових шляхах зараженої мами. Прогресування даної патології у малюків приносить їм величезне почуття дискомфорту, позбавляючи їх всієї радості життя, тому лікувати дитину слід у відповідності з розробленою лікарем схемою, без переривань і порушень.

Існує ще одна причина виникнення висипань герпесу на попі – це післяопераційний період, що настає після того, коли внаслідок певних чинників життєдіяльності пацієнту проводять оперативне втручання на поверхні сідниць або куприку, і в процесі операції був використаний не стерильний інструментарій, або поверхня столу попередньо не була оброблена дезинфікуючим розчином. Такі ситуації найчастіше відбуваються в умовах невеликих медичних установ, що знаходяться на територіях маленьких сіл і сіл, де практично ніколи немає можливостей для проведення якісної стерилізації інструментарію та необхідної обробки операційного блоку.

Викликати розвиток герпесу може наявність додаткових провокуючих чинників:

  • негативний вплив на організм стресових ситуацій;
  • психоемоційні порушення;
  • тривалі фізичні навантаження;
  • ВІЛ-інфекції;
  • надмірне споживання алкогольної та тютюнової продукції, а також наркотичних речовин;
  • не правильний раціон харчування;
  • патологічні порушення функціональності внутрішніх органів і систем;
  • не дотримання режиму фізичної активності, сну та відпочинку;
  • отримання переохолодження або перегрівання організму;
  • ультрафіолетове опромінення;
  • активний період менструальних виділень у жінок.

Варто зазначити, що самі по собі перераховані фактори не здатні стати першопричиною розвитку герпетичної патології, але при їх наявності помітно починає страждати імунна система захисту організму, що в свою чергу, прискорює процеси розвитку герпетичного захворювання в області уражених тканинних структур.

Враховуючи той факт, що герпетичні віруси мають здатність до міграції на здорові ділянки органів і тканин, червоні бульбашкові висипання можуть також з’явитися в області обличчя, шиї, зони декольте і за вухами. Таке ускладнення хвороби при відсутності необхідної терапії може стати причиною ураження кори головного мозку та відділів ЦНС, що значною мірою знижує функціональні можливості організму пацієнта.

Симптоматичні ознаки

Виникнення висипань герпесу в області куприка і середньої частини сідниць відбувається в основному на 5-6 день з моменту проникнення інфекції в організм пацієнта. Шкірні покриви в районі поразки стають набряклими і запаленими. А при контакті з ураженою ділянкою шкіри, у пацієнта виникає відчуття незначної хворобливості. Коли пацієнт перебуває в стані повного спокою, бульбашкові висипання можуть викликати почуття непереборного свербіння і якщо вчасно не почати проведення терапевтичних процедур, то вже на другу добу розвитку герпесу відзначається приєднання додаткових клінічних ознак у вигляді:

Читайте також:  Мазь від кандидозу для чоловіків і крем

  • підвищення температурних показників;
  • зниження і втрати апетиту;
  • підвищеного рівня потовиділення;
  • почуття слабкості у всьому тілі;
  • розвитку безсоння;
  • відчуття дискомфорту при перебуванні в положенні сидячи або вчиненні рухової активності.

У кожної людини інтенсивність кожного симптому буде різною, чим слабкіше імунна система захисту, тим інтенсивніше буде проявлятися герпетична патологія.

Важливо пам’ятати, що при утворенні перших симптоматичних ознак цього захворювання, слід негайно звернутися до лікаря, який зможе підібрати найбільш ефективні препарати і розробити індивідуальну схему лікування.

Діагностичні заходи

Перед тим як визначити, чим лікувати герпес буде ефективніше, лікуючий лікар повинен визначити, який саме штам вірусу присутній в організмі пацієнта. З цією метою у хворого береться біоматеріал (зішкріб) з ураженої ділянки шкірного покриву. В лабораторних умовах на підставі отриманих біоматеріалів визначається не тільки різновид герпетичного вірусу, але і наявність інших мікроорганізмів бактеріального типу в області бульбашок, що лопнули.

Також призначається проведення імуноферментного аналізу крові, який полягає у визначенні наявності антитіл в організмі людини до герпетичних вірусів у складі венозної крові.

На підставі отриманих результатів лікуючий лікар приймає остаточне рішення по тому, як лікувати герпес на попі у пацієнта.

Основні принципи терапії

Лікування герпесу на попі слід проводити комплексно. Якщо на шкірних покривах вже утворилися бульбашкові висипання, виразкові ділянки і гнійні скупчення, то для усунення місцевих симптоматичних ознак патології слід використовувати мазь або крем від герпесу з противірусним спектром дії, які будуть сприяти усуненню відчуття свербіння і печіння.

Як вже було зазначено, повністю усунути герпетичний вірус неможливо, але загнати його в латентний стан на тривалий період часу цілком реально. Для цього лікарі призначають прийом препаратів з противірусною та антигістамінним спектром дії, які також сприятимуть зменшенню набряклості запалених шкірних покривів.

Як проводять лікування герпесу на сідницях?. Комплекс стандартної терапії герпетичної патології в більшості випадків полягає в прийомі таких препаратів:

  • антигістаміни: Тавегіл, Кларитин або Супрастин;
  • з числа противірусних медикаментів найбільш ефективним вважається Ацикловір; Фамвир. Серед місцевих засобів найбільш часто застосовується Зовіракс.
  • для підвищення імунної системи захисту організму призначаються такі імуномодулятори: Кагоцел, Йодид Энисамии.
Читайте також:  Хламідіоз у чоловіків

У тому випадку, якщо бульбашкові висипання починають кровоточити, то призначається регулярна обробка проблемних ділянок розчином хлоргексидину або тривідсоткової перекисом водню.

Лікування у дітей

У маленької дитини, яка страждає від герпесу на попі, причини і лікування дещо відрізняються від дорослих людей. Це обумовлено тим, що в зростаючому організмі ще не сформувався власний імунітет, і він не може протистояти дії герпетичних вірусів. Тому у дітей спостерігається сильний жар, непереборне відчуття свербежу, на тлі якого з’являються розчухи, а також млявість і слабкість у всьому організмі.

На початкових етапах розвитку захворювання, коли на поверхні попи ще немає бульбашкових висипань, слід робити примочки, використовуючи камфорне масло. А якщо на ягодічках у дитини вже утворилися дрібні бульбашки, то рекомендується використовувати мазь від герпесу у вигляді Інтерферону або Ацикловіру.

Для зміцнення імунної системи захисту дитячого організму рекомендується давати дитині вітаміни групи А або аскорбінову кислоту.

Народна медицина

Для здійснення найбільш ефективної боротьби з герпесом багато лікарі рекомендує проводити додаткове лікування народними засобами. Для цього слід використовувати ефірні масла, розроблені на основі лікарських трав, що володіють антимікробною, протибактеріальний і протизапальною дією, до числа яких відносяться:

  • кедр;
  • лимон;
  • календула;
  • лаванда;
  • м’ята;
  • бергамот;
  • кипарис.

Ефірна олія на основі перерахованих рослин слід наносити на уражені ділянки попи, використовуючи ватяний тампон. Але, перед використанням ефірного масла слід провести попереднє тестування на виявлення алергічної реакції. Для цього слід намазати невелику ділянку шкіри в районі ліктьового згину обраним засобом. Якщо ніякої реакції протягом 30 хвилин не сталося, то ефірне масло можна використовувати в якості додаткової терапії.

Тривалість терапії герпесу до моменту одужання зазвичай займає від 1,5 до 3 тижнів. Головне-не займатися самолікуванням і слідувати всім рекомендаціям лікаря.