Реабілітація після видалення жовчного міхура шляхом лапароскопії: післяопераційний період та відновлення

Сьогоднішня хірургічна практика немислима без лапароскопічних операцій. Вони у багатьох випадках приходять на зміну традиційним операціями, є не такими травматичними для організму людини.

Вони тим більше гарні, що реабілітація після видалення жовчного міхура шляхом лапароскопії триває не довго, не має ускладнень. Людина легко відновлюється, повертається до звичного способу життя.

Жовчокам’яна хвороба хірурги часто лікують виключно оперативним шляхом.

Перш використовувалися технічно складні і важкі для людини порожнинні операції, після яких пацієнт довго відновлювався, довго не міг ходити.

У наші дні їх змінила інноваційна лапароскопія.

Методика лапароскопічного видалення ЖП

Видалення жовчного міхура лапароскопом проводиться без шкірного розрізу, з використанням високотехнологічного обладнання.

Лапароскоп забезпечує доступ до хворого органу крізь маленький надріз. В нього вводяться інструментальні троакари, міні-відеокамера, освітлення, повітряні трубки.

Це обладнання, необхідне для проведення тактично складної операції, коли хірург не вводить свої руки у відкриту порожнину, а працює інструментом.

При цьому свої дії він спостерігає у всіх подробицях на моніторі комп’ютера. Так відбувається операція лапароскопічним методом – видалення жовчного міхура.

В черевної порожнини хірург робить прокол діаметром не більше 2 см, він залишає практично не помітний рубець. Це значимо для здоров’я – ранка легко загоюється, низька ймовірність її інфікування, пацієнт швидше стає на ноги, і починається період реабілітації.

Переваги лапароскопічної операції:

  • незначна площа проколу;
  • зниження кількості болів;
  • коротше період відновлення.

Пацієнт при підготовці до операції проходить велике лабораторне та інструментальне обстеження, обов’язково отримує консультацію з анестезіологом.

Відновитися після операції нескладно

Основне ускладнення, яке дає післяопераційний період після видалення ЖП лапароскопом, це закид жовчі безпосередньо з проток прямо в 12-палу кишку.

Це називають на медичному мовою синдромом постхолецистэктомии, він доставляє людині неприємні дискомфортні відчуття.

Пацієнта довго можуть турбувати:

  • діарея або запори;
  • печія;
  • відрижка гіркотою;
  • жовтяничні явища;
  • підвищення температури.

Ці наслідки залишаються з пацієнтом на все його життя, і доведеться регулярно пити підтримуючі медичні препарати.

Коли проводиться видалення жовчного міхура, післяопераційний період займає небагато часу.

Вставати пацієнту можна відразу ж, як тільки він відійде від наркозу, приблизно через 6 годин після завершення операції.

Рухи обмежені, коректні, але тим не менше рухатися можна і потрібно. Сильних болів після операції практично не буває.

Помірні або слабкі болі купіруються знеболюючими препаратами ненаркотического дії:

  • Кетоналом;
  • Кетановом;
  • Кеторолом.

Їх використовують на самопочуття пацієнта. При зменшенні болю ліки скасовуються. Ускладнень після лапароскопії практично не буває, і пацієнт відразу ж переходить на відновлення після видалення жовчного міхура.

Протягом реабілітаційного періоду ускладнюється підвищенням температури, розвитком грижових утворень на місці хірургічного втручання.

Це залежить від регенераційних можливостей організму кожної людини, або ж можливого інфікування операційних ранок.

Виписка із стаціонару проводиться через тиждень. В окремих ситуаціях виписують у перший день, або через 3 дня, коли завершується основний відновлення.

Читайте також:  Методи діагностики жовчного міхура - Як перевірити жовчний міхур: обстеження та діагностика

Реабілітація після холецистектомії за етапами

Звичайно, сьогодні пацієнта піднімають на ноги через 6 годин після закінчення лапароскопії. Однак, реабілітація після лапароскопії жовчного міхура триває значний час.

В ній умовно поділяють деякі етапи:

  • ранній; триває 2 дні, поки пацієнт ще знаходиться під дією наркозу і оперативного втручання. Це час пацієнт перебуває в стаціонарі. Етап відновлення умовно називають стаціонарним;
  • пізній; триває 3-6 днів після операції. Пацієнт перебуває у стаціонарі, у нього починає повністю самостійно функціонувати дихання, починає працювати в нових фізіологічних умовах ШКТ;
  • етап амбулаторного відновлення триває 1-3 місяці; за цей час починає нормально працювати травлення і дихання, підвищується активність людини;
  • етап санаторно-курортної реабілітації; рекомендується не раніше, ніж через 6 місяців після лапароскопії.

Стаціонарне відновлення засноване на виконанні вправ для дихання; харчування за строгій дієті; проведення ЛФК для відновлення нормального самопочуття.

У цей час людина приймає ліки: ферменти, спазмолітики. Стаціонарне відновлення ділиться на 3 етапи:

  • інтенсивна терапія;
  • загальний режим;
  • виписка на амбулаторне спостереження.

Терапія інтенсивного характеру триває до виведення людини з-під впливу наркозу, це близько 2-х годин.

У цей час персонал проводить антибактеріальну терапію, вводяться антибіотичні препарати, що обробляються рани.

Коли температура нормальна, пацієнт адекватний, інтенсивний етап завершується, пацієнту рекомендується перехід на загальний режим.

Основна мета загального режиму – включити прооперовані жовчні протоки в роботу ШКТ. Для цього потрібно їсти на дієті, рухатися з дозволу хірурга.

Це запобіжить утворенню спайок. Якщо немає ускладнень, постільний режим триває всього кілька годин.

У стаціонарі пацієнт проходить лабораторне та інструментальне обстеження, у нього контролюється температура, йому призначаються ліки.

Результати контрольного обстеження допомагають лікарю бачити клінічний стан пацієнта, передбачити можливість формування ускладнень.

Якщо ускладнення не спостерігаються, пацієнту вже не потрібен постійний лікарський контроль, і йому рекомендується виписка на амбулаторне доліковування.

Амбулаторна реабілітація включає динамічне спостереження провідних лікарів, проходження контрольного обстеження.

Для цього слід відразу ж після виписки прийти на прийом до дільничного хірурга, і встати у нього на облік.

Завдання лікаря – стежити за ходом відновлення, зняти шви, робити нові призначення. Тривалість цього етапу залежить від загального самопочуття пацієнта, 2 тижні – місяць.

Треба своєчасно відвідувати хірурга, щоб не пропустити початок ускладнень. Їх побачити і запобігти може тільки фахівець.

Вдома треба організувати харчування по дієті № 5. Слід відвідувати зал ЛФК, де з інструктором проводити лікувальну гімнастику з поступовим підвищенням навантаження на черевний прес, збільшенням часу дозованої ходьби.

Триває прийом медикаментозних препаратів: призначається антирефлюксное ліки Мотиліум, антисекреторні ліки Омепразол.

Коли турбує печія, рекомендується приймати антациди – Альмагель, Маалокс, Ренні. Крім ліки треба пити мінеральну воду без газу, проходити фізіотерапевтичні процедури.

В санаторії реабілітація спрямована на остаточне відновлення здоров’я людини. Як правило, санаторне лікування включає ванни, фізіопроцедури, дієтотерапію, ЛФК.

Щоб скорегувати енергетичний обмін, в санаторії лікар призначає прийом Милдроната, Рибоксину. Для корекції адаптації призначається електрофорез з янтарною кислотою.

Рекомендації після лапароскопії

Зазвичай пацієнти відновлюються досить швидко. Все ж реабілітація після лапароскопії жовчного міхура повністю завершується, коли пацієнт відновлюється і у фізичному плані, і в психічному.

Читайте також:  Деформація жовчного міхура у дитини: причини і лікування

Враховуються всі психологічні аспекти відновлення, для їх здійснення потрібно близько півроку.

Весь цей час людина живе звичайним повноцінним життям. За цей час накопичується необхідний резерв для повної адаптації до звичного життя, робочим навантаженням, повсякденних стресів.

Обов’язкова умова: відсутність супутніх захворювань.

Нормальна працездатність зазвичай відновлюється через 2 тижні після операції. Більш успішна реабілітація триває трохи довше, і має свої правила.

Умови реабілітації:

  • статевий спокій – 1 місяць;
  • правильне харчування;
  • профілактика закрепів;
  • заняття спортом – через 1 місяць;
  • важка праця – через 1 місяць;
  • підйом ваги 5 кг – півроку після операції;
  • продовження лікування у фізіотерапевта;
  • 2 місяці носити бандаж;
  • продовження прийому медикаментів за рекомендаціями лікаря.

Післяопераційний період часто супроводжується запорами. При правильному харчуванні від них можна поступово позбутися.

Але схильність до закрепів залишиться на все життя. Для цього доведеться постійно мати під рукою легкі проносні засоби, або перейти на рецепти народної медицини.

Рекомендується відразу ж після виходу на амбулаторне відновлення організувати вдома харчування по столу № 5.

Це саме раціональне харчування, потрібне пацієнта на час реабілітації після лапароскопії жовчного міхура, і взагалі на все життя.

Поступово можна відходити від суворих вимог столу № 5, але тільки ненадовго, і знову повертатися до строгій дієті.

Більшості пацієнтів рекомендується регулярно проводити курси дренажу. Його мета – забезпечити відтік жовчі, виключити її застої.

Після лапароскопії ЖП пацієнт обов’язково тривалий час, якщо не все життя, буде приймати лікарські препарати.

Відразу ж після операції проводиться курс антибіотиків з метою виключення проникнення інфекції, розвитку запалення.

Зазвичай це фторхінолони, традиційні антибіотичні препарати. Ознаки порушення мікрофлори вимагають прийому про – або пре – биотиков.

Тут добре працюють Лінекс, Біфідум, Біфідобактерин. При наявності спазмів у оперованої області рекомендовано приймати спазмолітики: Но-шпу, Дюспаталин, Мебеверин.

Якщо діагностуються супутні захворювання, використовується етіологічна терапія. Відсутність жовчного міхура вимагає прийому ферментів – Креону, Панкреатину, Микразима.

Коли людину турбує скупчення газів, воно коректується Метеоспазмилом, Эспумизаном. Щоб нормалізувати функції 12-палої кишки, рекомендується приймати Мотиліум, Дебридат, Церукал.

Будь-який прийом препаратів потребує погодження з лікарем. Треба отримати консультацію і конкретне призначення, а потім купувати ліки в аптечній мережі.

Це правило обов’язково відноситься і до прийому гепатопротекторів, рекомендованих для захисту печінки. Їх прийом довгий, від 1 місяця до півроку.

Діючий компонент – урсодезоксихолиевая кислота захищає слизові оболонки печінки від токсичного дії жовчі.

Препарати є життєво значущими, бо печінки потрібна надійна захист від жовчних кислот, що виділяються безпосередньо в кишечник.

Лапароскопія дає старт нового життя

Реабілітація після видалення жовчного міхура шляхом лапароскопії призводить до повної відсутності болю. Для цього реабілітація повинна проходити за всіма правилами.

Людині треба розуміти відповідальність перед власним здоров’ям. Відсутність жовчного міхура внесла серйозні корективи в роботу печінки і кишечника.

Жовч вкидається безпосередньо в кишечник не нормовано. Це викликає дискомфорт у функції кишечника, з яким треба навчитися жити.

Читайте також:  Дискінезія жовчного міхура - Гипомоторная дисфункція: симптоми і лікування коли гіпотонічна

Цих наслідків після видалення ЖП не уникнути. Тут важливо дотримувати дієту, спрямовану на нормальну роботу печінки.

При нормалізації стану можна поступово приступати до лікувальної фізкультури, під керівництвом інструктора ЛФК.

Допускаються заняття плаванням, дихальна гімнастика. Людям в післяопераційному періоді, на відновлення після видалення ЖП, підходять найбільш щадні види фізичних вправ з помірною навантаженням.

Гімнастичні заняття вирішуються тільки через місяць після виписки із стаціонару. Навантаження треба регулювати в помірному темпі, включати відновлювальні вправи.

Велику роль у грамотній реабілітації відіграє поведінка людини. Хірург не зможе говорити про сприятливий відновлення, якщо пацієнт не слід його вимог, рекомендацій.

Інша людина розмірковує у тому плані, що лапароскопічне видалення жовчного міхура – не складна операція, і після неї післяопераційний період сам по собі пройде без ускладнень.

Але слід враховувати той факт, що в систему ШКТ внесені серйозні зміни, і травна система, і весь організм повинні адаптуватися до нового для них станом.

Вироблення жовчі відновлюється ще на стаціонарному етапі. Але тут небажана ситуація, коли жовч не виводиться в повному обсязі, а затримується в протоках.

Їй необхідно забезпечити легке просування в кишечник. Цього можна досягти:

  • правильно організований режим харчування, коли порції їжі розраховані спонукати жовч виходити з печінки і направлятися по протоках до кишечнику;
  • фізичними вправами, які забезпечують потрібну організму моторику проток і кишечника;
  • прийомом спазмолітиків для усунення хворобливих спазмів, розширенням проходів в протоках.

Можливі ускладнення травлення, пов’язані зі складнощами спорожнення кишечника.

Післяопераційний період для пацієнтів з видаленим жовчним міхуром – це час ретельного спостереження за своїм самопочуттям.

Для виключення запорів треба щодня вживати кисломолочні продукти; пити легкі послабляючи ліки; не захоплюватися клізмами.

Якщо після лапароскопії часто трапляється діарея, треба їсти овочі і фрукти у тепловій обробці, включити в харчування каші, приймати Лактобактерин, Біфідумбактерин. Всі ліки приймаються тільки по призначенню лікаря.

Можуть турбувати відрижка, гіркота в роті. Коли лікар каже, що ускладнень немає, треба поспостерігати за харчуванням, які продукти викликають подібні диспепсичні розлади, і регулювати травлення складом раціону харчування.

Рухова активність людини допомагає переміщатися жовчі, але навантаження повинна бути посильною.

Тривалість і інтенсивність щоденних піших прогулянок треба нарощувати акуратно, з дня на день, при бажанні і гарне самопочуття можна переходити на біг підтюпцем, але не використовувати інтенсивний біг.

Корисно плавання, як щадний вид м’язової активізації. При цьому одночасно поліпшуються і обмінні процеси у всьому організмі.

Протягом першого року після лапароскопічного видалення ЖП не можна піднімати і переносити важкі речі, сумки. Їх вага повинен обмежуватися трьома кілограмами.

Протягом року після лапароскопічного видалення ЖП в організмі відбувається повна адаптація до зміни режиму роботи, жовчний секрет виділяється в необхідній кількості, обумовленій правильним харчуванням, має необхідну консистенцію.

На цьому тлі нормалізуються процеси травлення. Людина, що пройшла планову та ефективну реабілітацію, переходить у групу здорових людей.

Корисне відео