Причиною каламутної води із зеленим відтінком в акваріумі є нитчатка – різновид водоростей, що нагадують заплутаний клубок ниток, зростаючих з самого дна. Щоб позбутися нитчатки в акваріумі, слід розібратися в причинах її виникнення. Їх існує кілька, але основна з них – втрата конкурентоспроможності у акваріумних рослин.
Нитчасті водорості більш невибагливі, і використовують будь-яку можливість, щоб витіснити навколишнє навколо себе флору. Вона міцно чіпляється до інших рослин і механічним шляхом видалити її стає проблематичним. Щоб перешкодити стрімкому зростанню нитчатки в акваріумі слід дотримуватися кількох правил і, головне з них – не запускати процес її поширення. Ці малоприємні водорості ростуть дуже швидко, і на запущеній стадії боротися з ними стане дуже складно.
Баланс вмісту нітратів і фосфатів у воді
Боротися з нитчаткой в акваріумі слід починати з контролю над змістом токсинів у воді. Азот і фосфор є необхідними поживними елементами для підводної флори, але їх надлишок створює середовище з високою концентрацією нітратів, токсичну для риб і рослин, але сприятливе для розмноження нитчастих водоростей.
Одним з найбільш дієвих способів боротьби з нітратами служить профілактика балансу вмісту азоту і фосфору у воді. Вона полягає в періодичній заміні старої акваріумної води. Теоретично досить міняти 20-30% води щотижня, і про нітрати можна не турбуватися. Однак на практиці не завжди все так гладко. Справа в тому, що вода в різних місцях відрізняється своїм хімічним складом і кількістю мікроелементів, тому необхідно робити проби води.
Замір рівня нітратів виробляють спеціальним приладом, величина якого не повинна перевищувати 20 мг/літр. Якщо ця величина значно вище, і положення запущено, однією підміною води тут не обійдешся. У таких випадках застосовують денитраторы – спеціальні фільтри, що мають у своєму складі адсорбенти. Звичайна водопровідна вода практично не містить нітратів, тому її можна використовувати в установках з іонообмінниками і водоочистителями із зворотним осмосом.
Крім води, чистоту в акваріумі можуть забезпечити длинностебельные рослини, які поглинають азот і фосфор, знижуючи їх концентрацію у воді на порядок.
Скорочення надходження світла
Акваріумісти помітили, що нитчатка бурхливо розвивається на освітлених ділянках, а в тіні практично не активна. Тому ще одним дієвим способом боротьби з нею є скорочення надходження світла в акваріум.
Його скорочення можливо в трьох варіантах:
Зменшити світловий день до восьми годин.- Знизити інтенсивність освітленості. Прибрати зайві джерела світла, замінити яскраві акваріумні лампи більш тьмяним.
- Повне затемнення. Цей спосіб добре працює в запущених випадках. Перед затемненням необхідно прибрати водорості механічним шляхом.
Нитчатка міцно чіпляється своїми нитками за інші рослини, камені і стінки акваріума. У занедбаному стані вона стає настільки щільним, що в ній можуть заплутатися і загинути маленькі рибки. Для її видалення застосовують спеціальні щітки, які здатні зачепити водорості своєю жорсткою щетиною. Деякі використовують для цієї мети зубну щітку. Після механічного очищення необхідно зробити підміну води в кількості 30% від її обсягу, а потім прибрати акваріум в темне приміщення на три доби, не позбавляючи його продувної фільтрації.
Нормалізація надходження вуглекислого газу
Вищі рослини і водорості перебувають у стані вічної боротьби за свою їжу – вуглекислий газ. Акваріумні рослини відчувають себе добре при достатньому вмісті вуглекислого газу й мінеральних солей, пригнічують ріст водоростей і перешкоджають їх появи. Але якщо показник CO2 у воді не стабільний, нитчатка починає проявляти стрімку активність. А також мала концентрація вуглекислого газу буде сприяти зростанню, так як вона більш невибаглива, і звикла виживати в мізерних умовах. Щоб цього не допустити показник CO2 необхідно підвищити і підтримувати його на одному рівні. Однак рибкам таке збільшення вуглекислого газу не сподобається, тому слід дотримуватися баланс для їх життєзабезпечення.
Інші заходи по позбавленню
Для боротьби з нитчаткой багато акваріумісти часто використовують перекис водню, купити яку можна в будь-якій аптеці. Додавати її слід виходячи з пропорції 4 мг на 10 літрів води. Робити таку процедуру слід увечері протягом трьох днів підряд, після чого її нитки почнуть жовтіти, мерхнуть, і в кінцевому рахунку відімруть. Дивно, але більшість акваріумних рослин добре переносять дію перекису водню, і ніяк на неї не реагують. Але з цього правила є 2 винятки: декоративні рослини — кушир і елодея.
Замість перекису водню, багато акваріумісти воліють користуватися імпортними хімічними засобами: Aqua Medic, Тетра Альгіцид, AlgoStop. Однак зловживати ними не варто. Ці препарати негативно позначаються і на самих рибок, а у разі передозування можуть вбити деякі види вищих рослин та молюсків.
Поряд з хімічним впливом на склад води, існує і біологічний спосіб боротьби з нитчаткой, що полягає в підселення в акваріум біологічних організмів – водорослеедов. До них відносяться деякі різновиди риб:
- моллинезия. Досить велика живородна рибка. У відсутності рясної їжі вона охоче поїдає нитчасті та інші водорості. Через своїх великих розмірів іншим рибкам в акваріумі буде тісно. Тому, якщо ви не переслідуєте мету розводити моллинезию, краще обзавестися більш дрібними екземплярами.
- гиринохейлус. Красива невелика рибка золотистого кольору. А також її називають Китайським водорослеедом. Відмінно чистить корчі і камені від непотрібної фауни. Крім водоростей не гребує поласувати і ніжним листям вищих рослин. Так, що з ним потрібно бути обережніше;
- сіамський водорослеед. Один з найменших, але енергійних борців з нитчаткой та іншими зеленими водоростями. Батьківщина рибки — Південно-Східна Азія і придбати її можна тільки імпортним шляхом, так як в неволі вони не розмножуються. Сіамський водорослеед – річкова риба, тому для комфортного перебування її в акваріумі необхідно створити протягом проточної води.
Крім риб-санітарів з нитчастими водоростями чудово справляються креветки. Одним з їх представника можна назвати японський вид «Амано». Їх кінцівки озброєні мініатюрними серпами, з легкістю скоблящими будь-яку поверхню. Креветки настільки маленькі, що їх присутність майже непомітно в акваріумі, така непомітність зажадає їх більшої кількості, ніж риб: на 2 літри води за однією креветці.
Чудово справляються з нитчаткой на стінках акваріума рогаті равлики Clithon diadema, які завдяки, чорно-жовтої смугастим забарвленням отримали назви «білайн». Присутність їх в акваріумі надасть додаткову допомогу в боротьбі з нитчаткой.
На закінчення хочеться додати, що водорості в акваріумі – це нормальне явище, і якийсь їх присутність не так страшно. Катастрофа почнеться в тому випадку, якщо їх розмноженню не надати значення в самому початку. Нитчатка поширює свій вплив дуже швидко, і позбутися від неї з кожним днем буде складніше. Боротися з вже розрослися водоростями набагато важче, ніж проводити профілактику перешкоджає появі нитчатки.
