Гіпертрофічний ларингіт, основні симптоми і лікування гіпертрофічного ларингіту

Під ларингітом прийнято розуміти хвороба, яка вражає тканинні структури гортані. Хвороба підрозділяється на кілька видів. Одним з таких є хронічний гіпертрофічний ларингіт. Це важка і серйозна недуга, адже він веде до розростання епітеліального шару і перекриття голосової щілини. Під ризик виникнення захворювання потрапляють люди похилого віку і ті пацієнти, які пізно звернулися до лікаря.

Причини розвитку хвороби

Гіпертрофічний ларингіт може виникати по різноманітним причинам. До головного фактору відносять запущені хвороби або погано вилікуване запалення носоглоткової порожнини.

Також причинами такого розростання і гіперплазії слизової гортані є:

• розвиток ускладнень після запальних процесів затяжного характеру;
• наявність хронічних інфекційних вогнищ;
• наявність шкідливих звичок у вигляді куріння, розпивання алкоголю, вживання наркотичних речовин;
• знижена імунна функція;
• збій в гормональній системі;
• механічне або фізична травмування носоглоткової області;
• порушення дихання;
• несприятлива екологічна обстановка;
• погані умови праці;
• лікування трахеї за допомогою пластикової трубки;
• поганий кровообіг в організмі;
• наявність алергічних реакцій;
• деформування зв’язкового апарату вродженого або набутого характеру.

Причиною патологічного процесу нерідко стає спадковий фактор. Провокуючими факторами вважаються сильне перенапруження голосових зв’язок, пересушене повітря чи різкі скачки температури.

Лікарі стверджують, якщо підліток починає палити з раннього віку або стає пасивним курцем, то ризик розвитку ларингіту до 30-35 років підвищується в кілька разів.

Існують і інші причини у вигляді:

• вікової атрофії м’язових структур гортані;
• вродженого гіпотонус і атонії;
• наявності рефлюкс-езофагіту;
• раніше проведеного оперативного втручання;
• порушення обмінних процесів;
• дистрофічних порушень.

Запобігти появі ларингіту можна. Але для цього треба постійно дотримуватися рекомендацій лікаря і виключати вплив несприятливих факторів.

Клінічні ознаки патології

Гіпертрофічний ларингіт в першу чергу веде до зміни голосу. Найчастіше пацієнт скаржиться на захриплість голосу. При цьому ступінь вираженості може бути різною. У ранкові години осиплість проявляється набагато яскравіше, ніж вдень або ввечері.

У рідкісних випадках діагностується часткова або повна втрата голосу. Такий симптом в медицині називають дисфонией або афонією. Коли людина страждає від цього захворювання, він швидко стомлюється. Нерідко під час розмови з’являються позиви на відкашлювання. Під час цього можуть виходити шматочки слизу з глотки. Така симптоматика обумовлюється потовщенням голосових зв’язок. Цей процес веде до зменшення їх рухливості.

Гіперплазія горла розвивається часто. Найчастіше причиною стає млява бактеріальна інфекція.

Під час загострення проявляються ознаки у вигляді:

• хворобливих відчуттів під час розмови і ковтання;
• гавкаючого кашлю;
• покашлювання після тривалого сну;
• сухість і першіння в горлі;
• відчуття комку в гортані;
• підвищення температурних значень до 37,5 градуса;
• загальної інтоксикації організму;
• порушення голосової функції або її втрати;
• появи густообразного слизового вмісту в гортані. Отхаркивается з працею, викликає нудоту і блювотні позиви;
• задишки та утруднення дихання.

При появі неприємних симптомів хворий повинен негайно відвідати лікаря. Така форма хвороби лікується за допомогою комплексної терапії.

Форми захворювання

Хронічний гіпертрофічний ларингіт поділяється за ступенем поширеності. Він буває:

• локального типу. Вражена невелика область слизової оболонки. Під час діагностування лікар повинен диференціювати захворювання з пухлинами;
• дифузного типу. Захватает великий ділянку гортані. Під цим процесом може ховатися рак. Виникає в тому випадку, якщо не лікувати захворювання.

Гіперплазія горла підрозділяється на кілька видів:

1. Співочі або фіброзні вузлики. Формуються на голосових зв’язках. Зовні нагадують парні освіти, які розташовуються симетрично по відношенню один до одного в середній частині зв’язок. Мають невеликі розміри. В окремих випадках набувають дифузну форму і розростаються по всій площі гортані.
2. Пахидермия гортані. Вражаються ділянки голосових зв’язок, вестибулярних складок, хрящі. Виглядають, як бляшки, вирости і бородавки. Цей тип захворювання вважається небезпечним, оскільки може призвести до раку і повної втрати голосу.
3. Подскладочный ларингіт в хронічній формі. Такий стан має схожість з помилковим крупом. Викликає хронічну гіпертрофію слизової оболонки подголосового простору.
4. Пролапс морганиева шлуночка. Супроводжується гіпертрофією тканин шлуночка. Найчастіше освіти виступають у бік зв’язкового апарату і частково перекривають голосову щілину.
5. Кістозний тип. Формування непарних утворень. Всередині наповнені повітрям.
6. Поліпи. На слизової оболонки проростають невеликі нарости. Вони заважають нормальній функціональності зв’язкового апарату. При травмуванні вони відриваються, на тлі чого виникає сильна кровотеча або асфіксія.

Коли патологічний процес вражає всю гортань, то відбувається порушення функціонування залоз. Це впливає не тільки на стан голосових зв’язок, але і на носоглотковий порожнину в цілому.

Який лікар лікує гіперпластичний ларингіт

Щоб вилікувати гіпертрофічний ларингіт, симптоми необхідно визначати як можна швидше. Для точної діагностики слід звернутися до отоларинголога. Саме цей лікар займається захворюваннями ЛОР-органів.

В окремих ситуаціях пацієнту потрібне термінове оперативне втручання при виникненні серйозних ускладнень. Після первинного огляду та обстеження лікар прописує медикаменти. Лікування проходить в амбулаторних умовах і триває від 1 до 3 тижнів, залежно від ступеня ураження і перебігу недуги.

Діагностичні заходи

При гіперплазії голосових зв’язок відбувається сильне набрякання слизової оболонки. Ця ознака допомагає в постановці діагнозу. Щоб визначити причину захворювання, слід відвідати лікаря і пройти обстеження. Воно передбачає здачу крові, сечі та харкотиння на аналіз.

Якщо захворювання має занедбану форму, то виконується ларингоскопія. Вона підрозділяється на три види:

1. Ретроградний метод. Огляд здійснюється за допомогою носоглоточного дзеркала.
2. Непрямий метод. Найпростіший з усіх. Застосовується звичайне дзеркало. Для поліпшення видимості використовується додаткове освітлення, яке виходить від лобного ліхтаря.
3. Прямий метод. Проводиться за допомогою ларингоскопа. Оглядаються всі внутрішні тканини гортані. Як доповнення застосовується стробоскоп. Цей прилад допомагає додатково вивчити рухову активність зв’язок.

Після постановки точного діагнозу призначається лікувальна терапія.

Консервативна терапія

Після ретельного обстеження та виявлення причини патології лікар прописує медикаментозну терапію. При дотриманні всіх рекомендацій вдається продовжити ремісію.

Для усунення неприємних ознак прописуються:

• імуномодулюючі засоби;
• жарознижуючі препарати. Використовуються тільки тоді, коли температура вище 38,5 градуса;
• протизапальні ліки;
• антигістамінні засоби. Усувають набряки;
• муколітичні та відхаркувальні препарати. Вони допомагають разжидить слизуваті вміст і вивести її з респіраторних шляхів;
• антибактеріальні медикаменти. Призначаються при виявленні бактеріальної інфекції.

Для пом’якшення тканин гортані використовуються інгаляції з фізіологічним розчином або мінеральною водою. Не варто забувати і про місцевої терапії.

Вона передбачає:

• зрошення горла антисептичні та антибактеріальні засобами;
• полоскання горла обліпиховою олією;
• використання гормональних засобів на гидрокортизоне або преднизолоне для зняття набряклості.

Як додаткові заходи проводяться фізіотерапевтичні процедури у вигляді:

• електрофорезу з медикаментами;
• УВЧ;
• ультрафонофореза.

В домашніх умовах можна ставити гірчичники на шийну область.

Також застосовуються і народні методи лікування. Є кілька хороших способів, які захищають тканини від сухості, мікробів і подальшого розростання:

1. Трав’яний збір. Змішайте в рівних пропорціях золототисячник, ромашку і трехлистовую вахту. Залийте кухлем кип’яченої води. Дайте настоятися близько 12 годин. Потім процідіть. Приймайте по одній гуртку три рази на добу.
2. Сік алое. Універсальний засіб, яке легко готувати і завжди є під рукою. Для приготування візьміть кілька листочків алое, наріжте кубиками і відіжміть сік за допомогою марлі. Додайте стільки ж меду. Приймайте по одній ложці 3 рази на добу. Тривалість лікування становить 1 місяць.
3. Молоко з редькою. Від відкашлювання і першіння допомагає цей засіб. Щоб його приготувати, візьміть стакан молоко і підігрійте його до температури 40 градусів. Натріть редьку і відіжміть сік. Перемішайте, а потім заправте медом. Пийте на ніч.

Не варто забувати про вживання ліків. Потрібна консультація лікаря.

Хірургічне втручання

Оперативні процедури призначаються тільки тоді, коли захворювання знаходиться в запущеній формі. У таких випадках гіперплазія горла має значні розміри. Маніпуляції виконуються за допомогою ендоскопа. Щоб запобігти появі хворобливих відчуттів, застосовується місцева анестезія.

Сучасними методами вважаються радіохірургічне втручання, лазерна деструкція уражених ділянок і кріотерапія.

Профілактичні заходи

Якщо не звернете на симптоми захворювання вчасно, то можливий розвиток несприятливих наслідків у вигляді:

• формування ангіом, фібром і поліпів, кіст і гранульом;
• стенозу гортані. Підвищується ризик розвитку припинення дихання і задухи;
• обмеження рухливості гортані;
• парез голосових зв’язок;
• серйозної зміни голосової функціональності.

Найнебезпечнішим ускладненням вважається рак.

Щоб не допустити появи гіпертрофічного ларингіту, дотримуйтеся певних правил:

1. Регулярно очищайте ніс від скопилася слизу і пилу.
2. Проводьте вологе прибирання в кімнаті. Завжди провітрюйте приміщення і по можливості використовуйте зволожувачі.
3. Своєчасно відвідуйте фахівців.
4. Проходьте амбулаторне лікування.
5. Не побризкайте ротову порожнину медикаменти, які ведуть до опіку слизової оболонки.
6. Не приймайте обпікають напої, не їжте гарячі страви.
7. При рецидиві намагайтеся дотримуватися тиші в перші дні. Відмовтеся від розмов навіть пошепки.
8. Приберіть з меню дратівливі продукти у вигляді спецій, прянощів, копченостей, солінь, маринадів.
9. Зміцнюйте імунітет. Для цього 2-4 рази на рік приймайте вітаміни, їжте корисні продукти, обливайтеся прохолодною водою, регулярно гуляйте на свіжому повітрі.

Одну з важливих ролей у профілактиці ларингіту грає відмова від куріння і алкоголю, дотримання заходів щодо захисту дихальних шляхів при роботі в загазованих приміщеннях. Якщо у пацієнта професійна діяльність пов’язана з голосом, то необхідно спостерігатися у фониатра, а також робити спеціальні вправи для горла.

Не можна допускати переохолоджень, зривів голосу. Коли є проблеми з зубами, їх необхідно лікувати. При появі ознак застуди чи грипу варто уникати виникнення ускладнень. Для цього слід дотримувати строгий постільний режим протягом 3 днів.

При наявності схильності до хронізації ларингіту пацієнту рекомендується щорічно здійснювати санітарно-курортне лікування, вживати кисневі коктейлі.

Гіпертрофічний ларингіт вважається серйозним і небезпечним захворюванням. Розростання слизової оболонки веде до перекриття голосової щілини, появи різних утворень. При відсутності лікування підвищується ризик розвитку раку горла.