Гайморит – серйозна хвороба, здатна спричинити за собою ускладнення. Захворювання починається з погіршення самопочуття, головний біль, підвищення температури тіла, закладеності носа. Всі ці симптоми – наслідок запалення слизової оболонки гайморової пазухи.
Ускладнення гаймориту з’являються, якщо лікування було неправильним або взагалі відсутнє. У таких випадках виникають розлади ЛОР-органів, бронхіт, запалення легенів та інші хвороби. Терапія найбільш ефективна на ранніх стадіях захворювання. Але якщо консервативне лікування виявляється безсилим, пацієнтові призначають операції при гаймориті. Вибір методики хірургічного втручання залишається за лікарем.
Коли показана операція при гаймориті
Хірургічне лікування гаймориту необхідно далеко не всім хворим. Цьому процесу передує комплекс етіологічних (визначення причини), симптоматичних і профілактичних заходів. Він, як правило, обмежується прийомом фармацевтичних препаратів. Процедуру проводять для боротьби з ускладненнями наслідків гаймориту.
Показання до операції:
- Накопичення гною в синусах – пазухах носа. Операція призначається при закупорці цих порожнин накопичилася гноєм. При цьому пацієнт відчуває сильний головний біль, так як кількість гною збільшується і тисне на стінки пазухи. Якщо не провести оперативне вилучення речовини, воно прорве оболонку і потрапить в сусідні органи: оболонки мозку, небо, очниця. Подібне може статися при одонтогенних гаймориті.
- Хронічний гайморит. Це часто зустрічається захворювання, так як гайморові порожнини мають тонкий вивідний канал, який легко запалюється. Хірургічне втручання проводиться при гострому чи довго поточному захворюванні. Такий характер хвороби призводить до появи аномальних утворень на слизовій оболонці пазухи – поліпів, спайок, кіст. Вони, в свою чергу, ускладнюють перебіг захворювання. В таких випадках лікарі призначають лазерну хірургію. Можна подивитися відео про те, як відбувається видалення гаймориту лазером.
- Вроджені або придбані освіти в області гайморової пазухи. Вродженими є патологічні кісткові виступи і перегородки, пухлини і кісти синуса, які утруднюють аерацію та виведення речовин з порожнини. Придбаними називаються чужорідні тіла і освіти, зазначені в попередньому пункті. Чужорідні тіла потрапляють у гайморову пазуху при відвідуванні стоматолога. Наприклад, це можуть бути фрагменти речовини для пломб або уламки зубів. В орган може потрапити дрібна деталь іграшки, яку дитина може всунути в ніс, а далі вона потрапляє в синус. Хоча подібне трапляється рідко. Позбутися від сторонніх тіл і утворень допомагає ендоскопія, але хірурги можуть вибрати інший вид операцій з гайморитом. Після операції фахівець ще якийсь час спостерігає пацієнта.
Читайте також — Як діагностують наявність пломбувального матеріалу в гайморової пазусі?
Види операцій при гаймориті
Пацієнти часто переживають про операції при гаймориті, як роблять хірургічні маніпуляції, а також видалення гною і чужорідних утворень. Будь-яке медичне лікування, в тому числі і оперативне втручання при гаймориті і синуситі, здійснюється тільки у разі необхідності та за відсутності протипоказань. Перед процедурою перевіряється стан хворого, наявність у нього інфекційних захворювань, патологій кровоносної та ендокринної систем.
Найбільш поширені різновиди операцій гаймориту на пазухи:
- ендоскопія;
- лазерна хірургія;
- пункція (прокол).
Ендоскопічна операція
Ендоскопічне очищення пазух носа робиться спеціальним приладом, оснащеним микрокамерой та безліччю насадок – ендоскопом. З його допомогою видаляються пошкоджені тканини і новоутворення. Сучасна медицина проводить такі маніпуляції при очищенні синуса від гною, усунення кіст, поліпів, сторонніх тел. Також ендоскопічна операція робиться на гайморити різних видів, наприклад, одонтогенний.
Корисно знати — Як діагностують і видаляють кісту гайморової пазухи?
Хірургічне втручання проводиться під місцевим або загальним наркозом. Пацієнту в ніс вводиться ендоскоп з відеокамерою, завдяки чому хірург бачить що йому потрібно прибрати. Процес вважається менш небезпечним, ніж традиційна операція, яка передбачає обширні хірургічні маніпуляції.
Після процедури може спостерігатися невеликий набряк в місці її проведення. Як правило, він проходить через три-чотири дні. Якщо все пройшло благополучно, то хворого відпускають додому через годину. Деякий час йому ще належить показуватися лікарю, приймати антибіотики та інші медикаменти, робити перев’язку. Ціна операції залежить від часу її проведення, наркозу, використовуваних медикаментів та кваліфікації лікаря.
Лікування гаймориту лазером
Лазерна хірургія при гаймориті – один з видів ендоскопії. Операція передбачає вплив на оболонку гайморової пазухи лазерних променів, які мають встановлену частоту і інтенсивність.
На слизовій поверхні, обробленої лазером, утворюється маленький опік, з допомогою якого знищуються хвороботворні мікроорганізми. Розмір і сила опіку мінімальні, з-за чого пацієнт, як правило, нічого не відчуває. Тому анестетики під час лазерної терапії використовуються тільки тоді, коли людина дуже чутливий до болю.
Переваги лазерної хірургії:
- Якщо провести цю процедуру кілька разів, товщина слизової оболонки синуса знизиться. Це поліпшить повітрообмін носових пазух і сповільнить розмноження мікроорганізмів.
- Зовнішній вплив лазера підсилює кровообіг і регенерацію тканин.
- Активізується місцева імунна захист від інфекції. Це прискорює процес позбавлення від патогенних мікробів і підсилює ефект лазерного лікування.
Пункція
Пункція або прокол – класична операція при гаймориті. Її здійснюють при діагностиці вмісту гайморових порожнин або при терапії захворювання. Маніпуляція не вимагає великої підготовки. Вона проводиться під місцевим наркозом. Для цього в ніс закладають тампон, змочений анестезуючою препаратом. Він знеболює великий обсяг тканин в оперується області. Загальний наркоз роблять тільки дітям при ускладненому захворюванні.
Після анестезії лікар проколює тонкою голкою верхньощелепну порожнину і відсмоктує шприцом вміст пазухи. Після видалення відсмоктувального інструменту з порожнини, проводиться її промивання антисептичними засобами, наприклад, Фурациліном, Йодинол, натрієвими солями ністатину. Мета даного процесу – знешкодити залишилися в порожнині мікроорганізми і запобігти рецидив хвороби. Промивання може здійснюватися через катетер, щоб не дратувати слизову оболонку.
Після операції хворому призначають антибіотики на одну або два тижні. Помилки при проведенні проколу спричиняють ускладнення: отит, набряк щоки, флегмону очниці.
Післяопераційні ускладнення
Ускладнення після операції при гаймориті наступають рідко. Їх поява залежить від імунітету та особливостей організму хворого, компетентності лікаря, якості проведення процедури та підготовки до неї, а також реабілітації.
Можливі негативні наслідки хірургічного лікування гаймориту:
- Назальне кровотеча – трапляється, якщо кровоносні судини носа пошкоджені.
- Повітряна емболія – при ній сусідні з оперируемым ділянкою тканини і порожнечі можуть заповнюватися повітрям і гноєм, що спричиняє ще більше запалення. Щоб уникнути цих наслідків проводиться антибактеріальна терапія.
- Прокол щоки, стінки очниці. Подібне може статися, якщо у пацієнта є особливості повітроносних кісток черепа. В таких випадках людина майже не відчуває дискомфорт, тому що антибактеріальні препарати не дають поширюватися інфекції.
- Гематома лицьової кістки. Може виникнути при травмі задньої стінки синуса.
- Зниження гостроти зору і нюху.
- Анафілактичний шок. З’являється при непереносимості антисептика, використовуваного при операції. Таке ускладнення означає, що перед процедурою не робилися проби на анестезію.
Щоб уникнути проблем, потрібно слідувати рекомендаціям лікаря і вибирати фахівця з досвідом успішного проведення операцій на гайморових пазухах.
Реабілітація та відновлення в післяопераційний період
Після операції в гайморової пазусі відбувається реабілітація. В цей період хворий спостерігається у лікаря, який контролює всі процедури і лікування, стежить за станом синуса.
Основні обов’язки пацієнта в післяопераційний період:
- Прийом антибіотиків та протизапальних препаратів. Обов’язково потрібно закапувати спеціальні краплі для носа, які зменшують запальний процес. Також важливо регулярно промивати ніс сольовим і антисептичним розчином.
- Фізіотерапевтичні процедури: лазер, ультразвук, магнітотерапія та ін.
- Зберігати здоров’я, не переохолоджуватися, багато гуляти на свіжому повітрі і берегтися від застуди.
- Проходження санаторно-курортного лікування та прийом комплексу вітамінів.
- Відмова від куріння і алкоголю.
Операція при гаймориті – це вимушена міра, яка необхідна, якщо консервативні методи лікування не допомогли пацієнту одужати. Тільки лікар може вирішити який з видів операції при гаймориті підійде краще. Перед процедурою потрібно обов’язково пройти обстеження, встановити наявність показань та протипоказань до процедури, зробити проби на анестезію і врахувати унікальні особливості хворого. І, якщо вже постала необхідність проведення хірургічного втручання, потрібно пам’ятати, що страхи і переживання ведуть за собою ускладнення під час операції, і на стадії одужання.
