Ендоскопічна гайморотомія – це оперативне втручання в особовому ділянці, метою якого є розкриття верхньощелепної пазухи і вилучення з неї гнійного ексудату, сторонніх тіл, поліпів, грануляційної тканини.
Верхньощелепна пазуха (вона ж гайморова) – порожнисте утворення верхньої щелепи, вислану слизовою оболонкою. Вона призначена для зігрівання повітря і побічно для полегшення маси черепа. Запалення цього синуса називається гайморитом. Його перебіг може мати неприємні наслідки, через що лікування не можна відкладати.
Види гайморотомии
Операція гайморотомія виконується двома шляхами: щадним і радикальним. До радикальних методів належать оперативні втручання, при яких забезпечується доступ до пазусі шляхом розсічення кісткових утворень, близьких до дна пазухи, і власне дна. До таких належать:
Гайморотомія з Колдуэллу Люку
Це класичний метод радикального втручання на верхньощелепних синусах, який застосовується найчастіше. Для проведення операції пацієнт приймає положення лежачи, нахиливши голову в бік, де розташовується пошкоджений синус. У даному випадку забезпечується доступ з боку ротової порожнини. Куточок рота і верхню губу відтягують другий з допомогою тупих гачків. Розріз виконують на верхній щелепі по десні нижче місця переходу тканин верхньої губи в нерухому частину ясен. Довжина розрізу індивідуальна – від другого зуба (бічний різець) до другого великого корінного зуба. При необхідності застосовуються долото або бори для розсічення кісткових тканин. Коли вони розсічені, клапоть відгинається – оголюється стінка синуса. Розмір розкритих тканин становить до 5 див. В подальшому в стінці пазухи створюється отвір достатнього розміру для входження в синус інструментарію хірурга. Видаляється ексудат, сторонні тіла. Далі з допомогою долота усувається кісткова стінка між нижньою носовою раковиною й пазухою для дренажу. Під час операції хірург максимально зберігає здорову слизову оболонку, обробляє оболонку йодоформным розчином.
Радимо до прочитання статтю «Особливості видалення пломбувального матеріалу в гайморової пазусі».
Операція по Денкеру
Ця методика застосовується рідше. Виконується розріз в тій же області, але розмір його більше – від вуздечки верхньої губи до 2-3 великого корінного зуба. Оголюється край грушоподібної отвори, з’являється доступ до передньої стінки пазухи. Використовуються бори, долота для розкриття стінки пазухи. Згодом хірургічний інструмент поміщається в гайморовый синус і усуває патологічні утворення. Для дренажу порожнини усувається стінка між носовою порожниною і синусом.
Існують і інші методики виконання радикальної гайморотомии. У їх числі гайморотомія з Муру, Зимонту.
До щадним методам належить ендоскопічна гайморотомія. Це втручання не передбачає розтину слизової оболонки ротової порожнини, а також руйнування стінки пазухи.
Для цієї операції використовується ендоскоп – прилад у вигляді трубки, на кінчику якого вмонтовані камера і освітлювальний діод, додаткові інструменти. Він також використовується для діагностики захворювань ЛОР-органів.
Наявність камери на ендоскопії допомагає хірургу виконувати всі етапи втручання точно, контролюючи всі свої кроки. Можливі такі доступи при ендоскопічної операції:
- Через середній або нижній носовий хід;
- З боку «собачої ямки»;
- Зі сторони альвеоли;
- З боку верхньощелепного горба.
Вибір доступу здійснюється хірургом, який ґрунтується на перебігу хвороби, анатомічних особливостей конкретного пацієнта.
Ця операція стає все більш популярною і затребуваною отоларингологи. Мінімальні ризики післяопераційних ускладнень, швидкість (потрібно не більше півгодини на проведення маніпуляції) і безболісність операції, низька інвазивність (розмір розрізу складає всього 4-5 мм) – основні переваги ендоскопічної гайморотомии.
Гайморотомія ціна залежить від обраного методу, складності доступу, виду анестезії, необхідності перебування в стаціонарі після операції. Однак, слід зазначити, що вартість ендоскопічної гайморотомии значно перевищує ціну радикальною. Малоінвазивні методи вимагають наявності спеціального дорогого обладнання та високої кваліфікації лікаря.
Ендоскопічна операція гайморотомія скорочує час реабілітації в два рази, вимагає меншої кількості лікарських засобів для усунення можливих післяопераційних ускладнень.
Анестезія при гайморотомии вибирається місцева провідникова. Рідко втручання проводять під наркозом. У разі вибору останнього хворим вартість операції значно збільшиться.
Гайморотомія післяопераційний період включає в себе промивання порожнини рота фізіологічним розчином. Приймаються знеболюючі препарати. Лікар може призначити антибактеріальну терапію, протигрибкові препарати.
Про те, як лікувати грибок в гайморової пазусі, читайте в цій статті.
Перші кілька днів слід провести в повному спокої, можливо, лікар визнає необхідним залишити вас на ніч після ендоскопічного оперативного втручання у стінах стаціонару отоларингологічного відділення. Час перебування в лікарні після радикальної операції становить до 10 днів.
Через 2-3 дні потрібно відвідати лікаря для чергової перевірки, видалення швів, дренажів, обробки пазухи, отримання чергових призначень.
Зазвичай, якщо загоєння йде нормально, у хворого не виникає ускладнень і догляд за колишнім операційним полем не становить праці.
Показання до проведення процедури
Радикальна гайморотомія показана в таких випадках:
- Відсутність результатів консервативного лікування, а також пункції гайморової пазухи;
- Виявлення новоутворень на слизовій оболонці порожнини пазухи;
- Кістозні нарости, поліпи в пазусі;
- Одонтогенний гайморит, що виник внаслідок потрапляння у пазуху уламків кісток, пломбувальних матеріалів, ендодонтичного інструментарію після стоматологічних маніпуляцій;
- Хронічний гайморит;
- Наявність сторонніх тіл в синусі.
Ендоскопічна гайморотомія свідчення має схожі з радикальною, але при великих пошкодженнях внаслідок стоматологічних операцією, травм не зможе бути досить ефективною. Зате її проведення вкрай бажано при хронічній формі хвороби, поліпах гайморових пазух.
Якщо у Вашому випадку можливе проведення як радикального, так і делікатної операції, вибирайте другу. Після ендоскопічної гайморотомии хворий швидко йде на поправку, швидше повертається до звичного способу життя.
У будь-якому випадку отоларингологічне лікування проводиться, враховуючи показання, можливі наслідки, прогноз лікаря.
Підготовка та особливості проведення операції
Гайморотомія є повноцінним оперативним втручанням, тому вимагає ретельної підготовки, проведення відповідних досліджень і аналізів:
- Комп’ютерна томографія черепа, гайморових пазух. Цей метод обстеження дає вичерпну інформацію про будову лицьової частини черепа у пацієнта, топографії синусів;
- Загальний аналіз сечі і крові, біохімія крові, коагулограма;
- ЕКГ для пацієнтів старше 40 років.
Також додатково лікар може призначити гаймороскопию, мікробіологічне дослідження слизу з пазух, візит до стоматолога.
Чим ретельніше проводиться підготовка, тим менш імовірний сильний набряк після гайморотомии , інші ускладнення.
Сама операція проводиться в призначений час в спеціальній операційної відділення щелепно-лицевої хірургії або отоларингології. Хід операції при гаймориті залежить від стану хворого та форми захворювання, анатомії конкретного пацієнта. Загалом забезпечується доступ, потім проводиться очищення пазухи, промивання, створюється дренаж, проводиться санація.
Наркоз використовується рідко для особливо збудливих пацієнтів, дітей. Знеболювання під місцевою анестезією проходить із застосуванням препаратів середньої або великої тривалості дії.
Набір інструментів для гайморотомии включать в себе скальпелі, распаторы, долота, бори, гачки, спеціальні кюретки для синусів, ендоскоп, насадки та допоміжні інструменти для ендоскопа. Вартість маніпуляції сильно коливається. На неї впливають такі фактори:
- Місце проведення – приватна чи державна клініка;
- Методика проведення (ендоскопія коштує дорожче);
- Вибір анестезії;
- Проведені попередні аналізи і дослідження (за них справляється плата);
- Престиж хірурга, який проводить операцію.
Гайморотомія після операції зазвичай близько тижня нагадує про себе очевидно, а повна реабілітація триває 1-2 місяці або довше, залежно від обсягу втручання.
Ускладнення після гайморотомии
Ускладнення після гайморотомии виникають рідко, особливо якщо мова йде про ендоскопічної операції. Але якщо вони й з’являються, то можуть бути такі:
- Кіста (свищ) з’являється в області зубів над швом в ротовій порожнині. Це можливо в тому випадку, коли не весь ексудат був вилучений і певна його частина продовжує вивільнятися через незаживший розріз;
- Неврит трійчастого нерва, пов’язані з пошкодженням першої та другої гілки останнього – підочноямкового і верхньощелепного нервів;
- Гнійна інфекція рани в області швів.
Корисно знати — Які симптоми кісти в гайморової пазусі і методи її діагностики?
Протипоказання до операції
Проводити втручання не рекомендується в таких випадках:
- Хронічні захворювання нирок, печінки, легенів, серця, особливо якщо вони у важкій формі;
- Загострення хронічних хвороб, у тому числі гаймориту;
- Будь-які захворювання в стадії декомпенсації (в першу чергу цукровий діабет);
- Порушення згортання крові.
Необхідно інформувати лікаря про всіх супутніх захворюваннях для того, щоб спеціаліст міг оцінити всю клінічну картину цілком.
Післяопераційний період рекомендації пацієнтам
Реабілітація після гайморотомии триває до кількох місяців, але найважливіший період – перші 10-14 днів. Рекомендації такі:
- Повний спокій після операції, мінімальні фізичні навантаження протягом 1-2 місяців після операції;
- Приймайте антибіотики курсом не менше 5-7 днів;
- Вживайте знеболюючі препарати тільки при необхідності;
- Дотримуйтесь правил гігієни порожнини рота і носа;
- Уникайте переохолодження, перегрівання, вживання гострого, солоного, смаженого, алкогольних напоїв;
- Уникайте людних місць для виключення зараження вірусною інфекцією.
Найважливіше в період реабілітації – повністю дотримуватися рекомендацій лікаря.
