Гайморит – широко розповсюджене захворювання, яке часто зустрічається у дітей і дорослих. З-за зовнішньої схожості проявів хвороби зі звичайною застудою багато ігнорують захворювання, не звертаючись до лікаря і не приділяючи належної уваги лікуванню. Це неправильний підхід. Будь-яка інфекція, в яку залучені структури голови і шиї, хай і незначна, повинна бути під повним контролем. Гайморит чим небезпечний повинен знати кожен!
Що таке гайморит і чим він небезпечний
Що таке гайморит і чим він небезпечний? Давайте розглянемо ці важливі питання. Гайморит – це запальний процес, в який залучена слизова оболонка верхньощелепних приносових пазух. Захворювання може виникнути із-за вірусів, грибків, бактерій, а також травм лицьової області, невдалих стоматологічних втручань на верхній щелепі.
Основними симптомами захворювання є:
- Закладеність носа;
- Виділення з носа білого, синього або зеленого кольорів;
- Утруднене носове дихання;
- Лихоманка, озноб;
- Головні болі, болючість при натисканні на місця проекції пазух, нахилі голови;
- Хворобливість і слабкість.
Гостра форма характеризується швидким початком та гострим перебігом хвороби. Хронічна розвивається на тлі нелікованій або некоректно вилікуваним гострої форми, а також при присутності інших провокуючих факторів.
Чим небезпечний гайморит? Перше, на що потрібно звернути увагу – анатомія гайморової пазухи. Їх у людини дві, розташовуються вони в верхньощелепних кістках – одна праворуч, одна ліворуч. Кожен синус зчленований з середнім носовим ходом невеликим каналом, представляючи собою закрите обмежений простір, вистелене слизовою оболонкою.
Синуси необхідні для зігрівання проходить по дихальних шляхах повітря, для полегшення маси черепа (побічне).
Відповідно, верхньощелепна пазуха є прекрасним «затишним місцем для росту бактерій, грибків, колонізації вірусами – вона обмежена, невелика, погано зчленовується з великими порожнинами, вистелена слизовою оболонкою.
Топографія цього утворення різноманітна у людей. У багатьох пазуха знаходиться в верхньощелепної кістки глибоко, з-за чого симптоми захворювання у вигляді болю не відчутні. Це теж «на руку» патогенної мікрофлори – людина може не здогадуватись, що всередині пазух живе інфекційний агент.
Гайморит це небезпечно для життя і через близькість гайморової пазухи до важливих анатомічних структур:
- Головний мозок і його оболонки. Найбільш грізні ускладнення, пов’язані з ураженням цих структур. Лікувати хвороби оболонок мозку дуже важко, болісно і довго з-за їх відокремленість від порожнин, захищеності кістковими утвореннями;
- Лобові, решітчасті синуси. Особливо небезпечним може бути етмоїдит, при якому вражені гратчасті синуси, які знаходяться практично в основі мозку;
- Носослізний канал, очі. Нерідко при гаймориті спостерігається сльозотеча, кон’юнктивіт;
- Внутрішнє вухо. Сама пазуха не з’єднана з цим освітою, але порожнину носа за допомогою євстахієвої труби з’єднується з порожниною внутрішнього вуха. Гнійний отит важко лікувати через труднощі проникнення лікарських речовин у це утворення;
- Нижні дихальні шляхи. Запалення може піти не тільки вгору, вражаючи пазухи, мозок, внутрішнє вухо, але і вниз – по трахеї, бронхах. Це служить причиною розвитку бронхітів, трахеїтів, запалення легенів;
- Зуби. Інфекція може вражати зуби, прилеглі до гайморової пазусі з ураженої сторони;
- Трійчастий нерв. Запалення може торкнутися і його, привівши до тривалих болів;
- Кров. Запущений гайморит розцінюється як одна з причин сепсису.
Відповідаючи на питання «чи Небезпечний гайморит?» слід сказати – так! Запустивши хвороба всього раз, Ви ризикуєте боротися місяцями або роками з її наслідками.
Тонзиліти і аденоїди на тлі хронічного гаймориту
Хронічний тонзиліт – одне з ускладнень гаймориту з-за близькості до порожнини носа кільця Пірогова-Вальдейера (лімфатичного глоткового кільця). Вражені можуть бути мигдалики:
- Піднебінні;
- Трубні;
- Глоткова;
- Язична;
- Додаткові гранули, розташовані в задній стінці глотки.
Можливо вас зацікавить стаття — Що робити і як лікувати гайморит з температурою?
Гайморит небезпечний в даному випадку, що буде якщо не лікувати його? У подібній ситуації Ви ризикуєте зіткнутися з неприємними і не менш небезпечними ускладненнями тонзилітів:
- Часті ангіни, з’являються до 5 разів на рік. Глотковий лімфатичне кільце забезпечує місцевий імунітет і його падіння є «зеленим світлом» для бактерій і вірусів;
- Безпричинне часте підвищення температури, неприємний запах з ротової порожнини;
- Болючість лімфатичних вузлів при прийомі їжі, при пальпації;
- Втома, швидка стомлюваність, занепад сил;
- Загальне зниження імунітету.
При загостренні тонзилітів виникає ангіна, характеризується підвищенням температури, сильними болями в горлі, ознаками інтоксикації, ломотою в тілі, набряком і почервонінням мигдалин.
Аденоїди – це глоткова мигдалина, збільшена внаслідок хронічного запалення. Це ускладнення найчастіше виявляється у дітей у віці від 3 до 7 років, у дорослих немає цього захворювання або зустрічається вкрай рідко.
Клінічна картина характеризується збільшенням глоткової мигдалини, утрудненням дихання, різкими безпричинними стрибками температури, появою гнійних виділень, частими загостреннями аденоідітов, тонзилітів.
Якщо уражена пазуха хронічний гайморит є благодатним грунтом для виникнення подібних ускладнень.
Чим небезпечний гайморит відносно легких і внутрішнього вуха читайте далі.
Бронхіти, пневмонії й отити при хронічному гаймориті
Бронхіт – не рідкість при хронічному або гострому гаймориті. Швидко розвиваються та переходять на нижні дихальні шляхи вірусні інфекції. Бактеріальна інфекція – не виняток. Активно розмножуючись в порожнини пазухи носа, патогенні мікроорганізми провокують виділення великої кількості ексудату. Проникаючи в порожнину носа і скочуючись по задній стінці глотки, ексудат є джерелом бактерій.
Гострий бронхіт при гаймориті буде сигналізувати про себе кашлем (сухим або вологим), першінням у горлі, появою рясного що відхаркується ексудату, хворобливими відчуттями при кашлі в області шиї.
Рекомендуємо до прочитання — Як лікувати ексудативний гайморит?
Пневмонія (гостра і хронічна) може розвиватися на тлі гаймориту. Давайте розглянемо, чим загрожує гайморит в контексті легеневої тканини.
- Гостра пневмонія. У разі вірусної етіології може розвинутися швидко, протягом декількох діб після виникнення захворювання. Бактеріальна пневмонія є наслідком гострого гнійного бронхіту і розвивається із-за попадання патогенних мікроорганізмів в тканини легенів. Симптоми гострої пневмонії загалом такі: озноб, різко виникла лихоманка, головні болі, порушення сну, почастішання дихання, сильний кашель з виділенням харкотиння або без неї. Причиною розвитку гострої пневмонії рідко стає сепсис, виникнення якого можливо при гаймориті.
- Хронічна пневмонія. Підґрунтям для її розвитку стає хронічний бронхіт, що виник як ускладнення гаймориту. При хронічній пневмонії спостерігається склероз легеневої тканини, карнификация (заміщення ексудату сполучною тканиною), деформація бронхів. Все це позначається на дихальної функції. Збільшується секреція слизу, погіршуєте аерація альвеол, з-за чого тканина легень стає ще більш податливим до впливу патогенних факторів. Виникають нові й нові загострення, після яких стан легеневої тканини все погіршується. Симптоматика хронічної пневмонії поза стадії загострення виявляється з працею. Основним критерієм, за яким ставиться діагноз, є відсутність поліпшень на рентгені легень на протязі від 3 місяців до 1 року. При цьому часто з’являються рецидиви гострої пневмонії з переважним використанням одного і того ж легені, а інтенсивна терапія не покращує стан.
Пневмонія, будучи і без ускладнень важким захворюванням, тягне за собою наслідки у вигляді дихальної недостатності, пневмосклерозу, емфіземи, бронхоектатичної хвороби.
Чим небезпечний гайморит в запущеній формі для внутрішнього вуха? Гнійний отит розвивається внаслідок попадання патогенної мікрофлори в євстахієву трубу (слухову трубу, яка з’єднує порожнину носа і внутрішнього вуха для вирівнювання двоїння в останній.
З-за гаймориту розвивається середній отит, який при відсутності належного лікування переходить у внутрішній.
Найчастіше це захворювання вражає дітей у віці до 5 років із-за невеликої довжини (до 2 см) євстахієвої труби і старих з-за зниженого імунітету.
Вкрай високий ризик розвитку отиту у випадку, якщо у Вас або у дитини вже з’явилися аденоїди, що перешкоджають відходженню слизу в порожнину рота.
Гнійний отит характеризується такими симптомами:
- Сильна біль у вухах різного характеру;
- Відчуття закладеності у вусі;
- Виділення з зовнішнього слухового каналу гнійних виділень;
- Часткова втрата слуху;
- Головні болі;
- Підвищена температура.
Як і будь-яке запалення, отит може бути гострим (його симптоматика відповідає зазначеній вище) і хронічним. Він характеризується частими рецидивами і загостреннями, перфорацією барабанної перетинки, виділенням гнійного ексудату, прогресуюча втрата слуху.
Вторинне ураження внутрішніх органів
При синуситі в особливо гострою і запущеній формі може виникати сепсис, хоча це рідкість. Сепсис – це важкий стан, що характеризується попаданням у кров збудників хвороби або їх токсинів. З цим поняттям межує піємія і бактеріємія, коли в крові виявляється гній або бактерії.
Небезпека сепсису полягає в ураженні таких органів:
- Печінка;
- Нирки;
- Легкі;
- Серце і судини;
- Суглоби;
- Головний мозок і його оболонки.
При цій патології порушується кровопостачання органів, порушується їх функція. Можливо поява жовтяниці, ниркової недостатності. Виникають ознаки пневмонії, ендокардиту, енцефаліту, менінгіту, артриту. Порушується робота травної системи.
Небезпечні наслідки гаймориту
Вище вже сказано немало про дуже небезпечні наслідки запалення верхньощелепної пазухи. Ще одне не розглянута детально – це менінгіт.
Менінгіт – це запалення м’якої оболонки мозку. Близьким поняттям вважається лептоменингит, при якому вражається ще й м’яка оболонка.
Виникає захворювання на тлі сепсису або ж при інфікуванні пневмококами, менінгококами, гемолітичної паличкою.
Відсутність раціонального лікування служить причиною виникнення таких ускладнень, як епілепсія, глухота, гідроцефалія. У важких випадках можливий летальний результат. Важко повірити, що гайморит в змозі привести до такого важкого ускладнення, але це правда.
Симптоматика менінгіту відрізняється в залежності від збудника, але загальні риси такі:
- Головні болі;
- Різке підвищення температури;
- Збільшене внутрішньочерепний тиск;
- Розлади травлення;
- Блювання;
- Напруга м’язів потилиці;
- Порушення свідомості;
- Патології дихання, роботи серця.
Раніше визначення менінгіту та його екстрене інтенсивне лікування дозволяє уникнути серйозних наслідків цього захворювання.
Синусит у вагітних
Перебуваючи в делікатному становищі» жінку цікавить в першу чергу небезпека захворювання та його лікування для майбутньої дитини.
Гайморит дуже небезпечний для малюка, а його лікування передбачає застосування сильних і шкідливих препаратів.
Найважливіше для вагітної – це раніше визначення хвороби. Так Вам допоможуть неінвазивні щадні методи. А ризик переходу гострої хвороби в хронічну буде невеликий.
Часто лікарі намагаються відкласти лікування до моменту пологів, застосовуючи безпечні, але низкоэффективные ліки. Ризик переходу інфекції у хронічну форму у такій ситуації зростає.
Вагітні із-за ослаблення організму з більшою ймовірністю зустрінуть ускладнення хвороби. Тому важливо делікатніше ставитися до здоров’я, виявляти і лікувати хвороби на ранній стадії.
Як лікувати щоб уникнути ускладнень
Всі перераховані вище ускладнення є серйозними і небезпечними. Вони розвиваються не у всіх. Уникнути їх допоможуть такі рекомендації:
- Прислухайтеся до свого організму, виявити недугу як можна раніше і відразу ж звертайтеся до лікаря. Якщо нежить не пройшов за тиждень і анітрохи не згасає, пора йти до Лора. Рання діагностика дозволяє вилікуватися швидко, без застосування дорогих медикаментів та необхідності інвазивних методик лікування.
- Правильне визначення причини хвороби. Лікар зобов’язаний надати переконливі докази того, що гайморит саме вірусний, грибковий або бактеріальний. При необхідності можна зробити посів, щоб виявити штам збудника і почати спрямоване лікування.
- Виконуйте все, що наказує лікар. Це стосується дозування ліків, правила їх прийому і тривалості курсу. Особливо важливо дотримати всі це відносно антибіотичних препаратів. Некоректна антибіотикотерапія може призвести до швидкого рецидиву захворювання, виникнення резистентності у штаму.
- Виконуйте рекомендації лікаря. Постільний режим, рясне тепле питво, легка їжа, промивання порожнини носа допоможуть Вам швидко відновитися і не погіршити ситуацію.
Ускладнення гаймориту бувають грізними, але все у Ваших руках!