Хронічний гайморит, лікування хронічного гаймориту у дорослих і дітей

Гайморит хронічний – запальне захворювання верхньощелепних синусів, що характеризується в’ялим перебігом, регулярними змінами періодів ремісії і загострення хвороби. Часто хворі можуть і не знати про наявність проблеми, списуючи часті нежиті, головного болю і нездужання на звичайну застуду. У міжнародній класифікації хвороб під хронічний синусит верхньощелепної пазухи виділено окремий пункт — J32.1.

Що таке хронічний гайморит

Хронічний гайморит — хронічне запалення слизової оболонки верхньощелепної пазухи. Як правило, є продовженням гострого процесу.

Звідки виникають хронічні захворювання? Існує два основних шляхи виникнення хронічного синуситу верхньощелепної пазухи: риногенних і одонтогенний. Рідше зустрічаються травматичний і гематогенний:

Риногенних гайморит виникає внаслідок вірусної інфекції в порожнині носа. Захоплюючи всю слизову оболонку, вірусна інфекція провокує виділення великої кількості слизу, набряк і гіперемію тканин. Порушується місцевий судинний кровообіг, трофіка слизової оболонки гайморової пазухи. Подібна ситуація є стартовою точкою для активного заселення синуса патогенними бактеріями. Гостра інфекція при недобросовісному лікуванні з боку хворого або лікаря веде до переходу процесу в хронічну форму.

Для цього необхідні додаткові фактори: вроджене або набуте внаслідок травми викривлення носової перегородки, новоутворення. Все це сприяє порушенню механізму аерації синусів і призводить до прогресування хронічної патології.

Хронічний одонтогенний гайморит виникає із-за близькості зубів верхньої щелепи до верхньощелепної пазусі. У різних джерелах вказується, що це може бути 3-6 чи 4-7 зуб. Інфекція пародонту, остеомієліти та періостити, прорив чужорідних тіл в пазуху після стоматологічних маніпуляцій є достатніми провокуючими факторами для виникнення хронічної активної інфекції.

Травматичний гайморит. Виникає на тлі травми лицевої частини черепа, при яких ушкоджуються стінки пазух, носова перегородка або ж в пазуху потрапляють кісткові уламки.

Гематогенний. Зустрічається при бактериемиях, пиемии, коли в пазуху проникають збудники або гнійний вміст з кровоносного русла. Зазвичай в таких ситуаціях лікування первинної хвороби стоїть на першому плані, тоді як хронічний гайморит ігнорується або не лікується направлено.

Симптоми хронічного гаймориту у дорослих часто малопомітні і неспецифічні, виявити у себе недуга може тільки дуже уважний до здоров’я, чутлива людина. Проявляється хвороба тільки при загостреннях.

Як вилікувати хронічний гайморит? Це складне питання, тому що лікування будь-якого хронічного захворювання вимагає тривалого консервативного лікування. У деяких випадках необхідні оперативні втручання, фізіотерапія.

Чи можна вилікувати хронічний гайморит до кінця? Теоретично це можливо, але в реальності досягається з великими труднощами, так як лікування залежить від багатьох факторів: стану місцевого та загального імунітету, трофіки слизової оболонки, екологічних умов, алергічного анамнезу, цілеспрямованості лікування у хворого і так далі.

Читайте також:  Лікування гаймориту часником, часник в ніс при гаймориті, як правильно лікуватися?

Як лікувати хронічний гайморит буде розглянуто далі у відповідному розділі.

 

Симптоми хронічного гаймориту

Хронічний гайморит симптоми і лікування у дорослих будуть різнитися залежно від того, чи він знаходиться в стадії загострення або ремісії. Ознаки хронічного гаймориту яскраво виявляють себе в період загострення, хоча є характерні особливості і періоду спокою.

Ознаки гаймориту в стадії загострення:

  • Відчуття слабкості, занепад сил, стан розбитості;
  • Субфебрильна температура. Вболіваючи вперше гострим гайморитом, хворий стикається з високими фебрильними показниками – 38-39 градусів, але при загостренні зазвичай число на градуснику на заходить вище 37,5⁰;
  • Закладеність носа, виділення мають густу консистенцію, білий, а пізніше зелений колір;
  • Виникає часте чхання через подразнення слизової оболонки;
  • З’являється іррадіюючий біль, що поширюється по ходу нервових волокон. Відчути її Ви можете в області чола, скронь, очниці, іноді вона віддає навіть у верхні зуби;
  • При нахилі вперед Ви відчуваєте біль у ділянці пазух і тиск всередині них;
  • Підсилюється і без того наявна гугнявість голосу;
  • Через 5-7 днів колір виділень набуває жовтий колір, набуваючи гнійну форму.

Борючись з симптомами хвороби, більшість хворих відкладають патогенетичне та етіотропне лікування на задній план і захворювання знову переходить у стан спокою. Лікувати гайморит в період загострення слід інтенсивно, застосовуючи комбіноване лікування.

Поза загострення запідозрити недугу можна за такими ознаками:

  • Ніс часто закладений, особливо вранці. У денний час обидві ніздрі може розкладати або одна залишається весь час закладеної (з ураженої сторони);
  • Виділення завжди присутній, вони мають жовтий або білястий відтінок, густі;
  • Постійно присутній ком у горлі, який припадає відхаркувати;
  • Вас часто мучать головні болі без видимої причини, які посилюються при зміні положення голови;
  • Виникає відчуття тиску всередині черепа в області пазух;
  • Можуть з’являтися набряки повік, кон’юнктивіт з-за близькості носослізного каналу до гайморової пазусі;
  • Погіршується нюх, смакова чутливість слабшає.

Лікування хронічного гаймориту на такому етапі призначає лікар на підставі рентгенологічних, лабораторних досліджень.

Кажучи загалом, симптоматику можна розділити на три групи:

  1. Суб’єктивні скарги хворого, в числі яких можуть виявитися болючість, поганий запах з носа і рота, постійний відтік виділень.
  2. Дані об’єктивного дослідження. Наявність набряків, гіпертрофія слизової при ендоскопії, ознаки дерматитів, екземи між носом і губою. Змінено перегородка носа, можуть бути присутніми поліпи. У ротовій порожнині спостерігаються ознаки хронічної інфекції, зуби уражені карієсом.
  3. Загальна симптоматика, яка не має специфічності: кашель, чхання, головний біль, швидка стомлюваність, слабкість, апатія.

Рекомендуємо до прочитання — Традиційні та народні способи лікування гаймориту з кашлем.

Виявляє себе захворювання частіше в осінньо-зимовий період, а влітку відбувається затишшя, так як погодні умови не провокують загострення.

Читайте також:  Болить голова після проколу гаймориту, що робити?

Ускладнення гаймориту

Лікування хронічного гаймориту у дорослих не повинно ігноруватися через наявність значних і небезпечних ускладнень цього захворювання. Загострення хронічного гаймориту – найменше з усіх зол.

Чим небезпечний хронічний гайморит?

  • Інфекція опускається в носоглотку, вражаючи глоткові мигдалини. Хронічні тонзиліти, ларингіти, фарингіти, аденоїди – всі ці недуги загострюються до 3-5 разів на рік. Ангіни, фарингіти можуть мати тяжкий перебіг з лихоманкою, сильними болями;
  • Поразка слізного мішка, кон’юнктивіт. Близькість носослізного каналу відкриває шлях інфекції до слізного мішка і кон’юнктиві ока, які можуть запалюватися;
  • Зменшується надходження кисню до всіх тканин і органів, особливо страждає мозок, втрачаючи пам’ять і уважність. Ротове дихання менш ефективно, ніж носове;
  • У рідкісних випадках виникає апное – тимчасове припинення дихання, що небезпечно для життя, а також серцево-судинної системи;
  • Інфекція, просуваючись по слуховий трубі, досягає середнього і внутрішнього вуха, стаючи причиною отитів;
  • Нижні дихальні шляхи в зоні ризику також: бронхіти і пневмонії з хронічним перебігом не рідкісні ускладнення хронічного гаймориту;
  • Найближчий найважливіший орган до пазухах носа – це мозок. Менінгіти, енцефаліт, лептоменингит, абсцес мозку – надзвичайно серйозні ускладнення, часто ведуть до летального результату;
  • Остеомієліт верхньої щелепи;
  • Сепсис, бактеріємія, піємія;
  • Запалення, параліч трійчастого нерва.

Вилікувати хронічний гайморит потрібно як можна швидше після виявлення, щоб уникнути ускладнень.

Діагностика хронічного гаймориту

При хронічному гаймориті лікар застосовує різні діагностичні прийоми для точної постановки діагнозу:

  • Збір скарг, анамнезу хвороби, оцінка клінічних симптомів. Лікар повинен уважно вивчити Ваші скарги, зібрати детальний анамнез хвороби. Не соромтеся розповісти всі подробиці, будьте готові відповісти на питання про Ваші відчуття, останньому загостренні, частоту загострень. Якщо є якісь особливі симптоми або ознаки хвороби, про які лікар Вас не запитав, розкажіть йому про це;
  • Рентгенологічне дослідження. Лікар призначає рентген пазух носа. При хронічному захворюванні відзначається зменшення просвіту гайморової пазухи, її затемнення. Це свідчить про сильному розростанні слизової, присутності ексудату.
  • Комп’ютерна томографія. Для більш точної постановки діагнозу, встановлення причини виникнення хронічного захворювання застосовується КТ. Вона дає лікарю інформацію про будову Вашого черепа в тривимірному просторі, показуючи особливості розташування пазух, зубів, перегородки носа;
  • Ендоскопія. Застосування ендоскопічного огляду дозволяє підтвердити діагноз, дослідити порожнину пазухи, побачити поліпи, грануляційну тканину, новоутворення, оцінити стан слизової оболонки;
  • Лабораторні дослідження. У деяких випадках (особливо при неефективності лікування) лікар призначає бактеріологічний посів. Він проводиться з метою визначення штаму бактерій або виявлення грибкової флори в гайморової пазусі.
Читайте також:  Лікування гаймориту в домашніх умовах при вагітності, ефективні рецепти

Як лікувати хронічний гайморит

Хронічний гайморит лікування поділяється на етіотропну, патогенетичну і симптоматичну терапію. У деяких випадках показана операція для видалення новоутворень, розростань слизової, вирівнювання викривленої перегородки носа.

Часто без операції повністю не вдається вилікувати гайморит і для полегшення стану хворого доводиться йти на цей крок. Якщо він необхідний, краще провести оперативне втручання як можна швидше для швидкого одужання.

  • Етіотропна терапія при хронічному гаймориті представлена антибактеріальними препаратами різних спектрів дії. Антибіотики при гаймориті застосовуються з груп фторхінолонів, макролідів, Р-лактамів.

Читайте також — Особливості лікування хронічного гаймориту в домашніх умовах.

У рідкісних випадках причиною хронічного запалення є грибкова флора. Тоді використовуються протигрибкові препарати – Флуконазол і Амфотерицин;

  • Патогенетична терапія спрямована на відновлення функції гайморової пазухи, нормалізації носового дихання. З такою метою використовуються: пункції гайморової пазухи для усунення ексудату і дренажу, катетеризація пазухи. Вирівнювання носової перегородки, вазектомія, видалення новоутворень (поліпів, кіст), розростань слизової хірургічним шляхом;
  • Симптоматичне лікування спрямоване на усунення симптомів захворювання. З цією метою застосовуються муколітики (Карбоцистеїн, АЦЦ), деконгестантів (ксилометазолин), місцеві антисептичні засоби, кортикостероїди для усунення набряку та попередження загострень (крім одонтогенного гаймориту).

Лікування гаймориту народними засобами

Лікування хронічного гаймориту народними засобами пропонує величезний спектр рецептів.

Популярністю користується промивання порожнини носа соляними розчинами. Ви можете самі їх приготувати з розрахунку по 1 чайній ложці солі на склянку теплої води. З цією метою застосовуються спеціальні аптечні препарати: Физиомер, Хьюмер, Аквамаріс.

Можна використовувати лавровий лист – дихати парами лаврового листа, опущеного в гарячу воду.

Срібна вода і промивання нею сприяють зменшенню активність патогенної мікрофлори.

Краплі з алое і каланхое сприяють виходу ексудату і швидкому усуненню симптомів. Подібними властивостями володіє корінь цикламена.

Не захоплюйтеся народною медициною у випадку з хронічним і гострим гайморитом. Якщо протягом 5 днів полегшення не настало, зверніться до лікаря! Народні засоби часто використовують як додаткову, а не основну терапію.

Прогноз

Як позбутися від хронічного гаймориту? Найважливіше правило: дотримуватися порад лікаря і піддавати свій організм ризиків як можна рідше. У такому випадку прогноз буде сприятливим.

Можливо вас зацікавить стаття про лікування гаймориту в лікарні.

Профілактичні заходи

  • Лікуйте нежить адекватно і грамотно. Якщо протягом 7 днів він не проходить, обов’язково зверніться до лікаря;
  • Вперше виник гострий гайморит лікуєте з особливою ретельністю, дотримуючи всі рекомендації лікаря;
  • Піддавати свій організм ризиків як можна рідше: менше нервуйте, не переохолоджуйтеся, займайтеся спортом, загартовуванням, харчуйтеся правильно, дотримуйтесь режиму праці та відпочинку;
  • В періоди підвищеної небезпеки зараження (осінь-зима-весна) рідше бувайте в громадських місцях, надягайте маску.

Бережіть себе і не хворійте!