Плавання при гіпертонії: ефективність і рекомендації

Лікувальна гімнастика набуває особливу значущість для пацієнтів з гіпертонією, оскільки дозволяє контролювати вагу, а ожиріння – першопричина підвищеного кров’яного тиску. Лікарі рекомендують хворим помірні фізичні навантаження, які сприятливо позначаться на кровообігу. Плавання при гіпертонії вважається найбільш корисним для здоров’я видом спорту.

Ефективність плавання для пацієнтів з гіпертензією

Тисячі хворих мають потребу в регулярному прийомі лікарських препаратів для контролю рівня артеріального тиску, але згідно з медичною статистикою в 30% випадків захворювання відсутня позитивна реакція на таке лікування. У пацієнтів, які є резистентними до медикаментів, істотно підвищується ризик розвитку серцевих нападів, інсультів. У цих випадках плавання виступає результативним методом терапії.

Існує багато причин, з яких цей вид фізичної активності вважається кращим. Літні пацієнти з надлишковою масою тіла, артритом і гіпертензією не можуть витримати виснажливі заняття в спортивному залі, в той час як плавання зменшує навантаження на суглоби, допомагає наростити м’язову масу. Не випадково професійні плавці є самими здоровими спортсменами.

Користь водних видів спорту

Лікарі виділяють наступні переваги плавання при лікуванні гіпертонії:

  1. Регулювання артеріального тиску.
  2. Безпечний вид фізичної активності.
  3. Виняткова гімнастика, при якій задіяні всі групи м’язів.
  4. Ефективний спосіб боротьби із зайвою вагою.
  5. Нормалізація роботи серцево-судинної системи.
  6. Відмінна тренування легенів.

В ході численних наукових досліджень було доведено, що під час виконання вправ вивільняється велика кількість ендорфінів, які сприяють поліпшенню настрою, загального самопочуття. У людей, що регулярно займаються плаванням, поступово нормалізується режим сну, рідше виникають стреси та емоційні перепади. Отже, цей вид фізичної активності виступає в ролі своєрідної розслаблюючій медитації, що дозволяє звільнити розум і зосередитися на диханні.

Результати наукових досліджень

Плавання часто пропагується лікарями і професійними спортсменами як відмінний спосіб підтримувати стан здоров’я на високому рівні. Цей вид активності у гіпертоніків є настільки популярним ще й у силу того, що не потрібно купувати спеціальне обладнання для занять, немає залежності від погодних умов. Все, що потрібно, – терпіння і бажання бути здоровим. Наукою доведено, що ефективність плавання набагато вище в порівнянні з бігом, який сильно виснажує організм, особливо у літніх людей.

На даний момент користь купання в басейні мало вивчена, і серед лікарів ще тривають активні суперечки на цю тему. Дослідники університету штату Техас проводили науковий експеримент, який дозволяє визначити ступінь впливу занять плаванням на стан артеріального тиску. З цією метою було відібрано 43 пацієнта 60 років, які мають офіційний діагноз «гіпертонія і ступеня» та дотримуються малорухливого способу життя. Учасників розділили на дві рівні групи – перша займалася плаванням, друга – лікувальною гімнастикою в спортзалі.

Перед початком дослідження лікарі вимірювали вагу, тиск, рівень холестерину і глюкози, показники функціонування судинної системи. Після закінчення 3-місячного експерименту вчені зайнялися ретельною оцінкою отриманих результатів. Крім артеріального тиску, за іншими показниками здоров’я учасників не було виявлено суттєвих відмінностей. Однак у випробовуваних, які займаються звичайної фізкультурою, не спостерігалося позитивних зрушень. Але у хворих, які відвідують басейн при гіпертонії, було діагностовано зниження систолічного тиску з 131 мм рт. ст. до 122 мм рт. ст. Такі показники кардіологи розцінюють як відчутне поліпшення клінічної ситуації.

Вплив температурного режиму

Градусу води надається велике значення при лікуванні гіпертонії. Через недостатню наукової бази немає єдиної думки про те, які умови є оптимальними для плавання при підвищеному тиску.

Згідно санітарно-епідеміологічним вимогам дозволені наступні показники температури води в громадських басейнах:

  • у медичних установах, де займаються хворі з метою реабілітації, – 26-28°С;
  • у дитячому – 28-30°С;
  • в навчальних закладах – 24-26°С;
  • для професійних плавців – 22-23°С.

Чим вище градус-тим краще

Останні результати дослідження, проведеного лікарями з університету Сан-Паулу, свідчать про те, що чим вище температура води, тим краще для гіпертоніка. В експерименті брало участь 32 людини, у яких спостерігалася резистентна форма гіпертонії протягом 5-7 років. Всі випробовувані мали показання 140 мм рт. ст./90 мм рт. ст. (нормою для дорослих вважається 130-139/85-89 мм рт. ст.). Половина групи займалася плаванням у басейні при 27°С, а решта – при 32°С. протягом усього часу пацієнти продовжували приймати призначені лікарями лікарські препарати.

Через 3 місяці було виявлено, що у другої групи випробовуваних тиск знизився на 36 мм рт. ст./12 мм рт. ст.. При цьому позитивна динаміка встановлювалася відразу після закінчення тренування в басейні з підігрівом води. Більш того, ці показники залишалися низькими навіть через 3 дні.

Остаточно неясно, за рахунок чого досягається такий ефект. Одним з наукових припущень є те, що тепла вода розширює кровоносні судини і тим самим поліпшується потік лімфи через організм.

Холод – помічник?

Але відомо кардинально інша думка щодо температурного режиму. До недавнього часу існувало стійке переконання лікарів, що при зануренні в холодну воду відбуваються зміни: серцевий ритм збільшується на 20 ударів у хвилину, а кров’яний тиск підвищується від 130/76 мм рт. ст. до 175/95 мм рт. ст. Це означає, що у пацієнтів з гіпертонією існує певний ризик погіршення самопочуття. Але все частіше можна зустріти інформацію про те, що при регулярному купанні у відкритих басейнах в дуже холодній воді підвищується місцевий імунітет, що дозволяє долати недуги.

Загартовування буває ефективним навіть у тих випадках, коли офіційна медицина безсила. Є пацієнти, які регулярно займалися плаванням 5 разів на тиждень практично крижаній воді. На початковому етапі у них підвищувалися показники артеріального тиску, але після кількох занурень досягається стійке зниження.

Проте слід розуміти, що будь-яке захворювання, і гіпертонія в тому числі, може протікати з індивідуальною симптоматикою у різних пацієнтів. Загартовування в холодній воді розглядається в першу чергу в якості оздоровчої процедури, а потім – як різновид спортивного навантаження. Підходити до цього процесу необхідно усвідомлено і поступово, розумно поєднуючи фізкультуру і купання в холодній воді.

Загальні рекомендації для занять у басейні

Доцільно займатися плаванням 3-4 рази в тиждень по 30 хвилин, поступово доводячи тривалість до 45 хвилин. Починати тренування слід з розігріву тіла. Інтенсивність і швидкість рухів повинні поетапно збільшуватися, а до кінця заняття знизитися. Вкрай важливо самостійно контролювати своє самопочуття. При запамороченні, прискореному серцевому ритмі слід негайно припинити урок плавання.

Заняття в басейні при гіпертонії практично не мають протипоказань. Цей вид спортивних вправ рекомендується навіть під час вагітності, оскільки не тільки нормалізує кров’яний тиск, але і усуває варикозне розширення вен, з якими часто стикаються жінки в цей період.

Відвідувати басейн не рекомендують пацієнтам з гіпертонічною хворобою III ступеня і при важких патологіях серцевої системи.

Перед першим заняттям слід проконсультуватися з лікарем і обговорити можливі ризики. Кардіолог підбере оптимальне навантаження для кожного хворого гіпертонією.

Техніка занять у басейні

Регулярне плавання принесе користь, але при незнанні правильного алгоритму існує ризик отримання фізичної травми. Бажано в перші відвідування басейну займатися з персональним тренером для детального ознайомлення з методикою занять і правилами контролю дихання.

Для пацієнтів з гіпертонією показана техніка плавання на спині з паралельними гребками. Суть методики полягає в попеременных рухах верхніх і нижніх кінцівок, вдиху і видиху. У положенні на спині плавець по черзі руками виконує махи у воді і піднімає їх до рівня пахв, після чого витягує і з силою відштовхується. Ноги при цій техніці повинні поперемінно робити короткі уривчасті руху для збереження сталого горизонтального положення тіла.

Висновок

Перед пацієнтами з артеріальною гіпертензією стоїть важке завдання обрати оптимальний вид спортивних занять. Плавання в цьому випадку стає альтернативою терапії при резистентній формі захворювання, коли виявлена стійкість організму до дії лікарських препаратів від підвищеного кров’яного тиску. Позитивна динаміка під час занять у басейні досягається незалежно від вибору виду тренувань: персональні уроки з інструктором, групова аквааеробіка, вправи на розтяжку у воді.

Для виключення можливих протипоказань необхідно попередньо проконсультуватися з лікарем. Плавання стає антигіпертензивної лікувальною фізкультурою за умови структурованих, систематичних занять. В цьому випадку досягається не тільки зниження артеріального тиску, але й підвищується якість життя пацієнта.