Розшифровка УЗД черевної порожнини, норма показників у дорослих

Інтерпретація результатів багатьох досліджень – справа досить непроста і вимагає високого професіоналізму. А при діагностичних процедурах, спрямованих на вивчення відразу декількох органів, правильно описати отримані матеріали стає ще складніше.

Саме таким заходом вважається розшифровка УЗД черевної порожнини. Щоб на підставі матеріалів обстеження лікар зміг розробити найбільш відповідну терапевтичну стратегію, кожен орган повинен бути ретельно вивчений діагностом. І його висновок має містити всю необхідну інформацію про стан досліджених органів.

Цілі УЗД черевної порожнини

УЗД органів черевної порожнини (ОЧП) дає можливість виявити практично всі відомі патології, що виникають в області живота. У процесі проведення діагностики оцінюються розміри, структура органів та їх місцерозташування. Зображення, створене за допомогою ультразвукових хвиль, що дозволяє виявити наявність запальних процесів і стан кровоносних русел, розташованих в очеревині.

Така процедура часто проводиться при щорічних медичних оглядів у профілактичних цілях для виявлення захворювань на ранніх стадіях. Але в більшості випадків на ультразвукове обстеження відправить лікуючий лікар при скаргах хворого на присутність у нього симптомів, таких як:

  • болі ниючого, ріжучого, що давить характеру в області живота і попереку;
  • підвищення температури, не пов’язане з простудними захворюваннями;
  • неприємний присмак у роті, гіркоту, зниження апетиту;
  • відчуття тяжкості та дискомфорту після прийому їжі;
  • непереносимість жирної їжі, часта гикавка;
  • здуття живота, надмірне газоутворення;
  • втрата маси тіла нез’ясованої етіології;
  • жовтушність шкірних покривів.

Один або декілька з перерахованих вище симптомів вказують лікаря на наявність захворювання органів ШКТ (шлунково-кишкового тракту), розташованих в черевній порожнині. При проведенні ультразвукової діагностики сонолог має можливість детально вивчити кожен з органів і виявити патологічні зміни, такі як запальні та онкологічні процеси, а також формування конкрементів (каменів).

Мінусом такої методики є неможливість вивчення функціональних порушень, але зате вона дозволяє якісно дослідити структуру:

  • печінки;
  • селезінки;
  • жовчного міхура;
  • підшлункової залози;
  • сечовивідної системи (за показаннями);
  • лімфовузлів і кровоносних судин черевної порожнини.


Органи черевної порожнини, доступні ультразвукового дослідження

Іноді при необхідності додатково досліджуються органи малого тазу: у жінок – матка, фаллопієві труби і яєчники, а у чоловіків – передміхурова залоза і насінні бульбашки. Порожнисті органи – шлунок і кишечник, як правило, не підлягають детальному вивченню, так як при даній процедурі їх стан оцінити неможливо. Єдине що можна виявити при УЗД – це скупчення рідини в області тонкого або товстого кишечника.

По закінченні обстеження і складання протоколу, пацієнту на руки видається документ з повною розшифровкою всіх отриманих даних. У висновку вказані норми для кожного з досліджених органів і біля них показники конкретного хворого. Бланк з результатами надається лікаря для зіставлення з клінічною картиною і призначення подальших лікувальних заходів. Якщо ж показники у пацієнта відповідають нормі, то в протоколі вказано, що ОЧП без змін.

Читайте також:  Розміри плода по тижнях на УЗД при вагітності (таблиця): фото, норми розвитку

Нормальні показники органів ОЧП та відхилення

У протоколі дослідження прописані норми УЗД черевної порожнини із зазначенням вікових та статевих обмежень, тому навіть сам пацієнт може побачити будь-які невідповідності у своєму бланку.

Печінка і жовчний міхур

Зважаючи тісного контакту і взаємодії ці два органи обстежуються практично одномоментно і завжди разом. Більша частина захворювань цих двох органів взаємопов’язані, і ними страждає значна частина населення не тільки в нашій країні. Тому печінка і жовчний міхур піддаються самому ретельному вивченню.

Нормальними показниками розмірів природного фільтра – печінки для дорослої людини вважаються:

  • права частка: довжина до 5 см, товщина 12-13 см;
  • ліва частка: висота до 10 см, товщина до 7 см;
  • косий вертикальний розмір – до 15 див.

Якщо в діагностичних матеріалах вказується підвищена ехогенність тканин печінки, то мається на увазі, що для даного органу характерно збільшення здатності відображати ультразвукові хвилі. Це явище характерне для гепатозу – зміни якості і кількості жирових клітин печінки. При крайніх стадіях цього захворювання при УЗД не вдається виявити печінкові судини.



Гіпоехогенні ділянки на УЗД печінки

Перевищення норми розмірів печінки і присутність у ній рідини в більшості випадків говорять про розвиток цирозу. При цьому візуалізується розширення венозних судин (особливо ворітної вени), змінюються форма і контури печінки. При виявленні на УЗД ОЧП збільшення параметрів печінки, прийняття її контурів округлої форми і розширення великої порожнистої вени, пацієнтові пропонується зробити вдих, і якщо діаметр посудини не зменшується, то ймовірно присутність легеневих і серцевих захворювань.

Структурні зміни печінки в декількох ділянках різних за своєю природою можуть бути свідченням протікання різних патологічних процесів. Таке спостерігається при онкологічних захворюваннях, кістозних утвореннях і абсцесах. Паралельно з печінкою вивчається і жовчний міхур. Норма даного органу і його проток у здорової дорослої людини має наступні характеристики:

  • форма: кругла, овальна або грушевидна;
  • розміри: ширина – 3-5 см, довжина – 6-10 см;
  • стінки: рівні, без змін і наростів;
  • товщина стінок самого органу – 4 мм.

При наявності в жовчному міхурі ділянок – наростів, ультразвукова діагностика покаже їх у вигляді тіней. Такі зміни часто свідчать про присутність в порожнині органу конкрементів. Онкологічні новоутворення також можуть візуалізуватися як нарости, що кріпляться до стінок міхура. За отриманими результатами досвідчений фахівець може визначити характер (добро – чи злоякісний) і розміри сформувалася патології.

При обстеженні ультразвуком можна виявити симптоматику запальних процесів в органі. На це вказує зменшення або збільшення його розмірів, а також ущільнення стінок. Такі зміни вказують на розвиток гострого холециститу. При хронічному перебігу захворювання, під час процедури візуалізується ущільнення стінок і контурів, при цьому останні мають чітко окреслені межі.

При поєднаному запаленні з формуванням конкрементів, що має назву калькульозний холецистит, з допомогою ультразвуку візуалізуються нерівні межі країв міхура і тіні від них. Крім усього іншого, процедура дозволяє діагностувати небезпечне для здоров’я людини стан, що характеризується наявністю рідини – асцит. Це свідчить про розвиток перитоніту (запалення очеревини) і потребує надання термінової оперативної допомоги. Ще одним випадком, що потребують невідкладної хірургічної операції, є закупорювання жовчної протоки конкрементом.

При такій патології на УЗД буде видно розширення жовчного шляху, що дасть можливість лікарю її діагностувати.


Зміни жовчного міхура на знімку УЗД при хронічному холециститі

Підшлункова заліза

Обстеження даного органу допомагає виявити наявність в ньому запальних та онкологічних процесів. Нормальні показники підшлункової залози у дорослої людини становлять:

  • головка – до 3,5 см,
  • тіло – до 2,5 см,
  • хвіст – до 3 см,
  • контури – рівні,
  • структура – однорідна,
  • достатня ехогенність,
  • відсутність наростів,
  • діаметр протоки залози – 1,5–2 мм.
Читайте також:

УЗД печінки і жовчного міхура

Норма підшлункової залози по УЗД

Низька ехогенність (недостатня пропускна здатність залози) свідчить про гострий панкреатит – запалення підшлункової залози. При хронічній формі захворювання орган збільшується і на УЗД візуалізується розширення його протоки. Об’єм залози – основний критерій, що визначає її стан. При новоутвореннях, як правило, спостерігається нерівномірне збільшення розмірів залози. При наявності на зображенні ділянок, що відрізняються від тканини, з якої складається заліза по структурі, можна зробити висновок про присутність абсцесів, кістозних утворень або пухлин.

Увага! В окремих випадках зниження ехогенності не вважається ознакою патологічних змін. Таке часто можна спостерігати у людей після 50 років із-за розростання жирових клітин в органі, що прийнято відносити до вікової норми.


Кістозні формування в підшлунковій залозі на зображенні УЗД

Селезінка

При УЗ-діагностуванні досить рідко виявляються патології даного органу, та й сама селезінка піддається захворювань нечасто. Нормальними параметрами для неї прийнято вважати наступні:

  • довжина – 10-12 см;
  • ширина – 5см;
  • товщина – 5 см;
  • структура – однорідна;
  • відень не покидає воріт органу.
Читайте також:  УЗД після пологів: як роблять, норма, параметри дослідження

Збільшення селезінки, виявляється ультразвуком, вказує на захворювання печінки або органів кровотворення, а також про інфекціях, в тому числі і паразитарних. При виявленні ущільнених ділянок робиться висновок про присутність інфаркту селезінки, що може статися при ударах або закупоривании тромбом венозних судин. В ході ультразвукових досліджень можна діагностувати розрив селезінки внаслідок травматичних ушкоджень, її виражене зміщення, що має другу назву «блукаюча селезінка». Також фахівця стає доступно відстежити вроджені аномалії, недорозвинення органу або присутність додаткових часток.

Сечовидільна система

За певними показаннями при проведенні обстеження черевної порожнини може виконуватися і УЗ-огляд сечовивідних органів. Вони розташовані в заочеревинному просторі, і їхнє вивчення не вимагає ніяких додаткових заходів для лікаря, а ось пацієнту потрібно на момент дослідження мати наповнений сечовий міхур. Нормою для нирок є:

  • ширина – 5-6 см;
  • довжина – 11 см;
  • товщина – 4-5 см;
  • паренхіма (оболонка) – близько 2,3 див.

При цьому в нормальному стані при процедурі не візуалізуються ніякі включення або змінені ділянки в сечоводах і ниркових мисках. Для визначення присутності каменів обов’язково досліджують сечовий міхур – УЗ-діагностика дозволяє без особливих зусиль визначити кількість і розміри конкрементів. Для представників чоловічої статі похилого віку характерне утворення каменів в самій порожнині міхура – це відбувається через проблеми з відтоком сечі, найчастіше внаслідок захворювань простати.

У такому випадку В описі результатів буде зазначено, що присутні первинні конкременти. Це не є ознакою сечокам’яної хвороби. Якщо ж в описі мова ведеться про вторинних конкрементах, то це пряме підтвердження сечокам’яної хвороби. Тобто камені були сформовані в нирках і вже по сечових шляхах потрапили в порожнину сечового міхура. При розвитку в сечовому міхурі запальних процесів при УЗД, його стінки візуалізуються як потовщені

Освіти, виявлені в його просвіті, можуть бути пухлинними процесами як доброякісної, так і злоякісного характеру.

Кровоносні судини і лімфатичні вузли

Довідка. Стандартна методика УЗД не спрямована на ретельне вивчення кровоносних русел ОЧП. Для цього застосовуються інші способи, такі як доплерографія і ангіографія. Ультразвукове обстеження дозволяє оцінити стан великих судин черевної аорти, ворітної і нижньої порожнистої вени. Диагносту представляється можливим визначити аневризми – витончення ділянки судин, які можуть стати причиною розриву стінки і призвести до внутрішньої кровотечі.



Черевна аорта на зображенні, отриманому в ході допплерографії

При процедурі фахівець визначає розміри судин очеревини, які в нормі становлять:

  • аорта – 2-2,5 см;
  • нижня порожниста вена – 2,5 см;
  • селезінкова артерія – 1-4 мм;
  • селезінкова вена – 5 мм.
Читайте також:  Підготовка до процедури УЗД печінки: як підготуватися, можна їсти перед дослідженням

Якщо вищезгадані показники не відхиляються від норми, то подальших діагностичних заходів не рекомендується, в іншому ж випадку додатково проводиться доплерографія або ангіографія. Про лімфатичних вузлах, можна сказати наступне – у здорової людини вони не збільшені і не визначаються в ході діагностики.

Якщо ж матеріали УЗД вказують на їх збільшене стан, то це є ознакою присутності інфекції або пухлинного процесу злоякісного характеру. При обстеженні ОЧП дитини застосовуються спеціальні таблиці, що дозволяють оцінити показники норми і можливих відхилень відповідні віку, ваги та статі.

Що робити після діагностики

Пацієнти повинні знати, що лікар, який займається виконанням процедури та інтерпретацією отриманих даних, надає лише попередній висновок про стан обстежених органів. У матеріалах будуть вказані всі виявлені в ході діагностування відхилення від норми. Після чого пройшов процедуру відправляється до свого лікаря.

Лікар зіставляє дані дослідження та загальну клінічну картину стану пацієнта, в результаті чого виставляє діагноз або при необхідності призначає додаткові діагностичні методи, що дозволяють отримати відсутні складові. Пацієнту не варто відмовлятися від додаткових обстежень, так як це потім може йому дорого обійтися в плані здоров’я.

Ще можете почитати:

Що таке вільна рідина в черевній порожнині на УЗД?

Відео по темі: