Запах аміаку в сечі у жінок і чоловіків, причини чому так пахне

Досить частим захворюванням, що зачіпають сечостатеву систему, є наявність в урині елементів ацетону або, як їх ще прийнято називати, кетонових тел. Що цікаво, подібна речовина може спостерігатися не тільки у пацієнтів з якими-небудь захворюваннями, але й у цілком здорових людей.

Цей ознака переважно сигналізує про наявність в організмі патологічних реакцій, а в ряді випадків являє собою «бомбу сповільненої дії», яка несе пряму загрозу життю. Для того щоб внести ясність в дане питання, потрібно зрозуміти, чому дає про себе знати запах аміаку в сечі у жінок, чоловіків та дітей.

Опис патології

У нормі ацетон повинен бути в урині, хоча щодо допустимим прийнято вважати показник, підвищений максимум до 0,4-0,5 ммоль/л. Високий вміст кетонових тіл найчастіше обумовлено природними фізіологічними причинами, проте іноді прояв надлишку ацетону зв’язується з прихованою формою захворювань різної етимології.

Параметр нерідко вказує на недуги, якщо супроводжується додатковими симптомами, наприклад:

  • нудотою;
  • гіпергідрозом (підвищеною пітливістю);
  • сонливістю;
  • поганим апетитом або його повною втратою;
  • температурою 37-38°C;
  • тремором кінцівок;
  • запамороченням;
  • вкрай різким зниженням маси тіла при звичайному режимі харчування;
  • тахікардією;
  • нез’ясовним почуттям агресії;
  • апатією та стресом;
  • м’язовою слабкістю.

Сукупність характерного аромату ацетону з больовими відчуттями в області черевної порожнини в переважній більшості випадків є ознакою порушень запального характеру

На що може вказувати сильний аміачний запах?

Якщо в процесі сечовипускання відчувається запах ацетону, що віддалено нагадує нашатирний спирт, тоді можна припустити розвиток таких захворювань:

  • цистит (запальна реакція в сечовому міхурі);
  • хламідіоз;
  • пієліт (прогресивне ураження ниркових мисок);
  • цироз печінки;
  • кольпіт або вагініт (вагінальна локалізація вогнища запалення);
  • гепатит;
  • трихомоніаз;
  • гіпертиреоз (надмірне вироблення основного гормону щитовидної залози);
  • ниркова або печінкова недостатність;
  • пієлонефрит (руйнування структури ниркових канальців);
  • скарлатина;
  • аденома простати;
  • туберкульоз;
  • злоякісна пухлина;
  • уретрит (інфекція, що вражає сечовий канал);
  • стеноз шлунку (тобто значне звуження верхньої ділянки шлунково-кишкового тракту, яке провокує проблеми з переварюванням їжі);
  • алкогольна залежність;
  • простатит.

Запах аміаку проявляється особливо часто у людей, які страждають від цукрового діабету.

Як відомо, кожній живій клітині організму для нормального функціонування потрібно регулярне надходження енергії у вигляді глюкози. Для того щоб вона могла потрапити всередину клітинних структур, минаючи захисні мембрани, їй потрібен транспорт, в ролі якого зазвичай виступає інсулін. Якщо ж його рівень різко падає, моносахаридам преграждается шлях до тканин і органів, в результаті чого клітини починають відчувати «голодування».

Коли складові організму посилають мозку тривожний сигнал, він запускає процес спалювання ліпідів (жирів). При їх розщепленні формуються молекули ацетону, які змушені взяти на себе функцію інсуліну. Відкриваючи мембрани клітин глюкози, токсичні тіла починають накопичуватися в деяких ділянках тіла. Чимала їх частина виводиться через нирки – підсумком стає надання урині різкого запаху ацетону.

Вихід кетонових елементів за референтні межі може сигналізувати і не про небезпечні явища. Так, більш закономірними причинами підвищеного ацетону є:

  • сильне зневоднення;
  • менструальний цикл;
  • регулярне утримання від спорожнення сечового міхура;
  • менопауза і клімакс;
  • вагітність;
  • регулярні заняття спортом (особливо тяжкими видами);
  • пережита хірургічна операція з введенням наркозу;
  • дисбаланс вживаються в їжу білків і вуглеводів.

Постійне вживання м’яса, спецій, фаст-фуду, часнику, редиски, спаржі, перцю, курячих яєць, жирних страв, газованих і алкогольних напоїв викликає той же запах ацетону. Також урина може неприємно пахнути аміаком через надмірно тривалого використання низки антибіотиків, піридоксину (вітаміну B6), мінеральних комплексів з залізом і кальцієм.

У дитини грудного віку можуть діагностувати надлишок ацетону, якщо його мати не дотримується правильного харчування

Які дослідження призначають при високому ацетоні

При самостійному виявленні характерної симптоматики потрібно для початку відвідати лікаря. Зазвичай у випадках підозри на надлишок ацетону звертаються до терапевта, нефролога, гастроентеролога, гінеколога або уролога в залежності від специфіки недуги.

Далі в медичному закладі вивчають анамнез надійшов пацієнта і тільки потім видають направлення на комплекс досліджень. Він передбачає кілька аналізів на визначення ацетону у крові та сечі, а також УЗД. При необхідності призначаються та інші форми діагностики (огляд у фахівців вузької спрямованості, МРТ, КТ і т. д.)

Методи лікування недуги

Якщо причиною виявлення ацетону і появи смороду послужив неправильний раціон, тоді необхідно стабілізувати його за рахунок:

  • заміни шкідливих напоїв достатньою кількістю чистої води, яка запобіжить зневоднення;
  • впровадження корисних вуглеводів;
  • скорочення споживаної кількості білкової їжі;
  • мінімізації прянощів, спецій, жирних, гострих і смажених страв, кондитерських виробів і напівфабрикатів.

Виявлення ЗПСШ (захворювань, що передаються статевим шляхом) на тлі підвищеного ацетону стає підставою не тільки для виписування відповідних медикаментозних препаратів, але і для ретельного дотримання норм особистої гігієни. Відповідні засоби по догляду за собою слід вибирати якомога уважніше, орієнтуючись на більш натуральний і гіпоалергенний склад. Лікування циститу потребує уникнення будь-яких переохолоджень.

Як правило, ацетон, викликаний переліченими вище явищами, відступає під час регулювання свого стану через 2-4 дні. Якщо ж неприємний запах ацетону залишається, необхідно обов’язково записатися на консультацію до лікаря. В даному випадку самостійне лікування загрожує ускладненнями.

diagnoz.in.ua