Рак крові або лейкоз — це тяжке захворювання системи клітин кровотворення, поява злоякісних утворень у клітинах кісткового мозку. Зі 100 тисяч населення хвороба може бути виявлена у 7–8 осіб. Під час раннього звернення лейкоз може бути діагностований на ранніх термінах.
Чинники, які провокують рак крові
Хоча медициною й не встановлено конкретну причину появи раку крові, доведено фактори, що здатні спричинити його розвиток:
вік;
- деякі види інфекцій, зокрема ВІЛ;
- генетичні аномалії, чинник спадковості;
- отруєння організму хімічними, токсичними та радіоактивними речовинами.
- Встановлено, що шкідливі звички, зокрема куріння, сприяють розвитку лейкозу.
Симптоми раку крові
Онкопатологія може довго не діагностуватися через її неспецифічні прояви:
- стан хронічної втоми, слабкості;
- підвищена пітливість, особливо в нічний час;
- лихоманка;
- нудота незалежно від їди;
- кровотеча, що раптово відкрилася;
- запалення лімфатичних вузлів;
- різка втрата у вазі.
Запідозрити онкологічне захворювання крові в дитини можна за наявності регулярних запаморочень та головного болю, відсутності апетиту, безпричинних стрибків температури тіла.
Форми та стадії лейкозу
Рак крові може протікати в гострій та хронічній формах, що не переходять один в одного. Під час гострої форми лейкозу хвороба розвивається швидко, мутації клітин кісткового мозку, що не дозріли ростуть. У розвитку хронічного лейкозу задіяні зрілі клітини кровотворення. Нерідко пацієнти з гострим лейкозом не відчувають чітких проявів захворювання до активної фази.
Поширеність злоякісного процесу визначає його стадію:
- Прихований перебіг — може тривати кілька місяців безсимптомно.
- Гостра стадія — характерні неспецифічні симптоми, зміни показників поділу клітин крові.
- Ремісія — патологія відступає.
- Рецидив — проявляється симптомами гострої фази.
- Лікування лейкемії призначається залежно від стадії хвороби та стану пацієнта.
- Терапія раку крові
- Головним завданням лікування гострої фази раку крові є досягнення та підтримання стійкої ремісії.
Для цього використовують:
- препарати для зупинки росту пухлини (хімієтерапію);
- імунну терапію;
- алогенну або аутологічну трансплантацію клітин кісткового мозку;
- променеву чи імунохіміотерапію.
- У разі рецидиву лікування проводять повторно, застосовуючи більш інтенсивну хімієтерапію.
Література
- Стариков В. И. Клиническая онкология: учебное пособие для студентов медицинских вузов / В. И. Стариков, А. Н. Белый; Министерство здравоохранения Украины, Харьковский национальный медицинский университет. — Харьков: Коллегиум, 2011. — 336 с.
- Онкологія: підручник / В. В. Севідов, Н. М. Касевич. — 3-є видання: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 2015.
- Онкологія: підручник / Г. В. Бондар, А.I. Шевченко, I.Й. Галайчук, Ю. В. Думанський та ін. — 2-е видання, 2019
