Імпетиго: що це таке, різновиди і як лікувати

Імпетиго – це контагіозне інфекційне захворювання, розвиток якого провокує появу на шкірі безлічі поверхневих гнійників. Викликають його бактерії, які є частиною умовно-патогенної мікрофлори людини. У 80% випадках патологія виникає після зараження стафілококом. В 20% випадків збудником інфекції стає стрептокок. Формування клінічної картини багато в чому залежить від стану захисних сил організму.

Етіологічні чинники

Збудником інфекції можуть бути два роду бактерій — золотистий стафілокок і стрептокок. У 40% людей ці мікроби постійно присутні на шкірі або на слизовій носоглотки і піхви. Їх чисельність регулюється імунітетом. Однак при наявності несприятливих умов рівновага порушується, і умовно-патогенні мікроорганізми стають причиною розвитку гнійних поразок. Всередину організму людини вони потрапляють через пошкодження шкіри та слизової (ранки, подряпини, тріщини, виразки, ерозії). Хворий іноді сам провокує зараження, розчісуючи шкіру після укусу комахи.

Існують і інші фактори, здатні підвищувати ймовірність захворювання. До них відносяться патології, протягом яких знижує рівень захисних сил або призводить до порушення кровопостачання шкіри, обмінних процесів, рівня рН. Ризик зараження зростає, якщо шкіра людини постійно контактує з пально-мастильними матеріалами (бензином, гасом, дьогтем). Ще один фактор-провокатор виникає, коли людина працює у виробничих приміщеннях, в яких забруднене повітря різними хімічними речовинами. Дуже часто інфікування відбувається в лікарні під час реабілітації після перенесеної операції: штами хірургічних відділень стійкі до антибактеріальних препаратів, вони викликають важкі форми імпетиго.

Захворювання виникає у окремих людей, частіше фіксується у дітей або у літніх чоловіків і жінок. Високому ризику зараження піддаються ті, хто знаходиться в тісному контакті з хворою людиною.

Механізм розвитку

Характер клінічної картини багато в чому залежить від того, хто є збудником інфекції. Однак існують загальні симптоми, які дозволяють ставити попередній діагноз. Це поверхнево розташована фліктена – пустула, яка формується під епідермісом. Вона заповнена гнійним вмістом. Його гістологічне дослідження дозволяє виявляти наявність лейкоцитів, лімфоцитів та елементів фібрину. Під фликтеной в шиповатом шарі шкіри у просторі між клітинами спостерігається скупчення запальної рідини, у верхніх шарах дерми формується невеликий інфільтрат.

Поява інших ознак патології багато в чому залежить від того, що послужило причиною розвитку гнійно-запальної реакції. Найбільш повну картину можливих проявів допомагає побачити наступна таблиця.

Види патології Збудник Зона ураження Характер дефектів на шкірі
Стафілококове імпетиго (остіофоллікуліт) Золотистий стафілокок Шкіра обличчя, шиї, передпліччя, стегна, гомілки. Гнійники можуть групуватися або з’являтися на різних частинах тіла Запалюється волосяна цибулина. Спочатку на місці ураження виникає почервоніння, потім ущільнення, яке при пальпації проявляє виражену болючість. Потім з’являється невеликий гнійничок, діаметр якого не перевищує 2 мм. Його поверхню злегка підноситься над епідермісом, під тонкою шкірою над ним добре видно гній. Навколо нариву тканини мають червоний колір. Гнійничок розкривається через кілька днів, гній виривається назовні, під ним виявляється ранка неглибока. Вона з часом покривається скоринкою. Коли та відпадає, залишається пляма пігментоване
Бульозні імпетиго Золотистий стафілокок Тильні поверхні кистей, рідше область гомілки і стоп З’являються великі гнійники розміром до 3 см. Після розтину на їх місці утворюється відкрита виразка, яка з часом збільшується в розмірах. Бульозні імпетиго по часу триває довше інших форм інфекції
Щілиноподібні імпетиго (заєда) Золотистий стафілокок В куті рота, там, де з’єднуються верхня і нижня губа Рівно на стику формується один пухирець невеликого розміру. Коли гній в ньому дозріває, він розкривається, на його місці з’являється скоринка медово-жовтого кольору. Процес формування нариву супроводжується сверблячкою, рясним слиновиділенням. Прийоми їжі стають болючими. Звичка облизувати губи є фактором, який сприяє переходу гострої фази в хронічну. Дуже часто щілинне імпетиго з’являється в разі нестачі в організмі вітаміну В, як ускладнення після риніту, кон’юнктивіту, карієсу зубів
Простий лишай – суха різновид стрептококового імпетиго, при якій відсутні гнійно-запальні реакції Золотистий стафілокок Шкіра навколо рота, на щоках і підборідді, на тулубі, руках і ногах З’являються плями білого кольору, які добре видно на тлі здорової шкіри. Вони мають круглу або овальну форму, чіткі межі, усередині них відбувається лущення. У місцях ураження виникає сильний свербіж. Під впливом сонячних променів плями зникають, але шкіра під ними не загоряє
Імпетиго нігтьового валика Золотистий стафілокок Поверхня нігтьових пластин з боків Збоку нігтьового валика з’являються дрібні бульбашки, всередині яких міститься прозора рідина. Поступово їх порожнина заповнюється гноєм. Виникає біль, шкіра навколо ураження набрякає. Коли бульбашка розкривається, утворюється ерозія, вона поширюється і на ніготь. Зона ураження має форму підкови. Після загоєння ранки стає можливим відторгнення нігтьової пластини. В осіб з імунодефіцитними станами ця форма імпетиго протікає особливо важко, вона викликає запалення регіональних лімфатичних судин, підвищення температури тіла, загальне погіршення самопочуття
Заразне стрептококове імпетиго Стрептокок Особа, боки тулуба, шкіра рук і ніг Починається з появи невеликої червоної плями, через кілька годин на його місці формується пухирець діаметром до 3 мм В ньому прозорий вміст, з часом воно каламутніє, пружність пустули спадає, вона стає в’ялою, а потім самостійно розкривається. Після виверження гною утворюється скориночка сірого кольору. Коли вона відпадає, на шкірі залишається плямочка рожевого кольору з синюватим відливом. Процес утворення нагноєння триває три-чотири тижні
Кільцеподібне Стрептокок Стартує завжди гостро, на тілі з’являються невеликі бульбашки плоскої форми, наповнені каламутним вмістом. Вони постійно збільшуються в розмірах за рахунок зростання у бік периферії. Потім підсихають. Процес починається з центру. Утворюється скориночка, схожа на платівку. Вона має жовто-коричневий колір. Форма скоринки і дала назву формі патології
Стрептококова попрілість Стрептокок Там, де є великі складки. У жінок під молочними залозами, у повних людей там, де дві ділянки шкіри тісно стикаються один з одним. У маленьких дітей у пахвах, у складці між сідницями, за вухами, в складках живота Спочатку з’являються ізольовані бульбашки, діаметр яких не перевищує 2 мм, потім вони зливаються, розкриваються, на їх місці з’являється велика ерозія, що має яскраво-рожевий колір. Для неї характерна наявність постійного мокнення. Поряд з основним осередком з часом з’являється новий ділянку ураженої шкіри. Мокнутие призводить до появи тріщин. Вони викликають сильну болючість. На цьому тлі відбувається погіршення загального стану
Вульгарне імпетиго (змішаний тип інфекції) І стафілококи і стрептококи Шкіра навколо рота, очей і носа Спочатку відбувається зараження стрептококом. Їх вторгнення викликає почервоніння шкіри, вона набрякає, потім на цьому місці з’являється міхур з каламутним вмістом. Коли він лопається, відкривається виразка. Вона сприяє проникненню золотистого стафілокока. Одночасно на шкірі можна побачити формування різного роду гнійників. Після розкриття одних чирьев утворюється золотава скоринка, після розтину інших формуються скоринки більш темного кольору. У різних гнійників різні терміни дозрівання. Таке явище і допомагає диференціювати форму захворювання
Хвороба Бокхарта Стафілокок Місця расчесов на тильній стороні кистей Виникають великі за розмірами гнійнички, діаметром до 1 див. Патологія є ускладненням корости, розвивається після приєднання бактеріального компонента
Читайте також:  Мазь від стрептодермії для дітей і дорослих
“alt=”Імпетиго: що це таке, різновиди і як лікувати”>

Диференціальна діагностика

При появі описаних вище шкірних реакцій необхідно звертатися за допомогою до дерматолога. Він може правильно оцінити вогнища ураження і поставити попередній діагноз. Підтвердити його допомагають деякі лабораторні аналізи. Серед них:

  1. Бактеріологічне дослідження. Дозволяє точно визначити збудника, виявити рівень його чутливості до антибіотиків. Для аналізу лікар збирає гній з наривів. Матеріал висівається в спеціальні живильні середовища. Через кілька днів у них дозрівають колонії патогенних бактерій. За їх формою і розмірами проводиться оцінка заявлених параметрів. Таке дослідження допомагає диференціювати імпетиго від грибкового ураження шкіри.
  2. Загальний аналіз крові. Дозволяє побачити збільшення кількості лейкоцитів та посилення швидкості осідання еритроцитів. Подібний процес свідчить про наявність запальної реакції. Кров береться з пальця.
  3. Біохімічний аналіз крові. За допомогою нього можна виявляти порушення обмінних процесів, які можуть бути причиною розвитку імпетиго. Для дослідження проводиться забір крові з вени натщесерце.
  4. Визначення рівня рН шкіри. Проводиться при хронічній формі захворювання, тоді, коли воно постійно рецидивує, незважаючи на робилося лікування. Дослідження здійснюється за допомогою спеціального індикатора.

При наявності хронічних форм проводиться імунологічний аналіз крові. Він допомагає оцінювати стан захисної системи організму. Для дослідження проводиться забір крові з вени натщесерце.

Тактика лікування

І стрептококове імпетиго, і шкірне запалення, викликане золотистим стафілококом, лікуються із застосуванням зовнішньої терапії. Так як для перебігу цієї інфекції характерне поверхневе ураження шкіри, нанесення медикаментозних препаратів на шкіру стає достатнім.

Стрептококове імпетиго лікується за допомогою еритроміцинову мазь. Її основний компонент – антибіотик, який здатний ефективно боротися зі збудником інфекції. Засіб наноситься на гнійнички двічі в день.

Тетрациклінова мазь – сильний антибактеріальний засіб. Його призначення проводиться при виявленні змішаних форм інфекції. Препарат наноситься на шкірні висипання двічі в день. Курс лікування може тривати до трьох тижнів.

Мазь гепиомицина – потужний антибактеріальний засіб, який використовується тоді, коли стрептококової поразку погано лікується препаратами, позначеними вище. Мазь наноситься на гнійнички двічі в день.

Синтомициновая емульсія – антибіотик, у складі якого головним чинному речовиною виступає левоміцетин. Призначається тоді, коли стрептококове імпетиго супроводжується сильним свербінням, коли біологічний посів дозволяє виявити штами золотистого стафілокока, що володіють високою чутливістю до антибіотиків.

Читайте також:  Кератома: що це таке, як лікувати, діагностика та профілактика новоутворення

Перед нанесенням мазі уражені ділянки обов’язково обробляються антисептиком. Краще всього для цих цілей підходить борний або левомицетиновый спирт. Якщо виникає необхідність у хірургічному розтин гнійників, після операції ерозії обробляються діамантовою зеленню.

При важких формах інфекції призначаються антибіотики системного застосування у вигляді таблеток та ін’єкцій. Вони знищують вогнища інфекції, розташовані всередині організму. Вибір препаратів здійснюється на підставі результатів бактеріологічного посіву.

Паралельно обов’язково здійснюється зміцнення імунітету. Воно проводиться за допомогою витаминнотерепии. Хворому прописуються комплекси, у складі яких є вітаміни групи В і С. Для посилення місцевого імунітету застосовуються адаптогени (женьшень, китайський лимонник, алое).

Під час лікування хворому забороняється митися. Він повинен мати окремі лазневі приналежності, посуд. Якщо імпетиго захворює дитина, яка відвідує дитячий сад, він ізолюється від решти дітей. В квартирі, де перебуває хвора людина, щодня потрібно проводити вологе прибирання з застосуванням дезінфікуючих засобів.

“alt=”Імпетиго: що це таке, різновиди і як лікувати”>

Профілактика і прогноз

При правильному лікуванні і дотриманні всіх запропонованих рекомендацій прогнози на одужання завжди позитивні. Для попередження інфекції велике значення має профілактика зараження. Брудна шкіра – один з факторів, що підвищують ризики інфікування. Тому ретельне дотримання правил особистої гігієни є основою тактики запобігання розвитку патології. Важливо протягом усього життя проводити заходи, спрямовані на зміцнення імунітету. Активний спосіб життя, правильне харчування, прогулянки на свіжому повітрі, вітамінізація – їх основа. Організм людини щодня повинен отримувати необхідні поживні речовини. Той, чия професія пов’язана з ризиками травмування шкіри, повинен суворо дотримуватися правил трудової гігієни.

diagnoz.in.ua