Заразний чи ні дерматит у дітей, передається у спадок атопічний, періоральний, контактний вид

Дерматит – поширене запальне захворювання шкіри, що виникає під дією певних факторів та умов. Основу захворювання складають алергічні реакції миттєвого і сповільненого типу.

Дерматологічні ураження шкіри зустрічаються у людей різного віку, діти не є винятком. Зовнішнє прояв дерматиту має непривабливий і відштовхуючий вигляд, але небезпечний він для оточуючих? Варто цуратися людини з даними недугою, розглянемо детальніше.

Механізм розвитку і причини виникнення дерматиту

Шкіра людини – найважливіший орган, призначений для захисту від впливів навколишнього середовища: перегрівання, переохолодження, травм. Виробляється підшкірний жир живить шкіру, тим самим оберігаючи її від пересихання і утворення тріщин і садна. Потовиділення сприяє терморегуляції і виведенню шкідливих речовин і токсинів.

Епідерміс бере активну участь у всіх біологічних процесах, що відбуваються в організмі. Володіє бактерицидними властивостями, що перешкоджає проникненню хвороботворних мікроорганізмів. Пігмент, який виробляється в клітинах шкіри, забезпечує її захист від сонячних променів і вологи.

Шкіра є своєрідним індикатором стану людини. Поява будь-яких змін її стану є свідченням збоїв, що відбуваються в організмі, і призводить до послабленню захисних функцій шкірного покриву.

Основними причинами дерматиту є біологічні, хімічні, фізіологічні і механічні фактори (окремо або в сукупності).

Екзогенні (зовнішні):

  • температурні умови (обмороження, опіки, перегрівання);
  • механічні пошкодження, що призводять до порушення цілісності шкіри (потертості, попрілості, порізи);
  • хімічний вплив.

Ендогенні (внутрішні):

  • зниження імунних сил;
  • спадкові хвороби;
  • патологічні особливості будови шкірного покриву;
  • порушення обміну речовин;
  • хронічні захворювання (шлунка, кишечника, нирок, печінки, цукровий діабет);
  • неврологічні проблеми;
  • отруєння;
  • недостатня чи надмірна кількість вітамінів;
  • неправильне харчування;
  • гормональні перебудови організму у підлітків та у жінок під час клімаксу, вагітності та пологів);
  • тривале застосування лікарських препаратів (антибіотиків, гормональних кортикостероїдів);

Алергени, що провокують шкірний дерматит:

  • засоби побутової хімії;
  • вовна та пух домашніх вихованців;
  • корми для тварин;
  • укуси комах;
  • пилок рослин;
  • одяг з синтетики;
  • прикраси з неякісного матеріалу;
  • їжа.

Види дерматитів і ступінь їх заразність

Більшість людей уникає спілкування з людиною, тіло якого вкрите шкірною висипкою, так як сумніваються, передається чи захворювання, і бояться небезпеки зараження.

Читайте також:  Таблетки від дерматиту: антигістамінні, антибіотики, противомикозные кошти

Шкірні дерматити відрізняються характером висипань, зоною локалізації та іншими індивідуальними особливостями, і важливо вміти розпізнавати тип захворювання і природу його виникнення. Тільки тоді можна зрозуміти, заразний чи ні дерматит і чи можна заразитися в конкретному випадку.

Існує безліч різновидів дерматиту, найбільш поширені з них:

  • Контактний – виникає тільки при безпосередньому контакті шкіри з алергеном. Ступінь ураження при даному захворюванні залежить від часу впливу шкідливої речовини на шкіру. Дерматит проходить самостійно після усунення контакту з подразником і не є небезпечним для оточуючих.
  • Атопічний – спадкове нахил алергічного характеру до певних провокуючих факторів. Найбільш схильні нейродермиту немовлята і малюки до 5 років. По мірі росту дитини захворювання в більшості випадків проходить самостійно, але у 30% людей залишається ризик переходу в хронічну форму. Загострення хвороби відзначається в холодний період. Атопічний дерматит не передається від людини до людини при контакті з хворим.
  • Себорейний – запальне захворювання, що спостерігається при порушенні жирового балансу, що сприяє розмноженню дріжджоподібних грибків, що входять в постійну мікрофлору людини. Локалізується в місцях найбільшого скупчення сальних залоз. Хоча себорейний дерматит має грибкову природу виникнення, тим не менш, він не вважається заразним.
  • Алергічний – зазначається у людей з особливою чутливістю до певних речовин. Відсутня можливість передачі захворювання іншим людям.
  • Ексфоліативний – запальне захворювання шкіри, що виникає в результаті прискорення оновлення клітин епідермісу. Провокаторами хвороби є інші види дерматитів (атопічний, себорейний, контактний, а також псоріаз). Характеризується сильним почервонінням і лущенням шкіри, підвищенням температури тіла супроводжується ознобом. Зона ураження охоплює 90% поверхні шкіри, частіше цей вид зустрічається у жінок.
“alt=”Заразний чи ні дерматит у дітей, передається у спадок атопічний, періоральний, контактний вид”>

Перераховані види дерматозів не є заразними, так як у них відсутня інфекційна природа виникнення. Вони виникають як результат алергічних реакцій організму.

Однак існує інфекційний дерматит – запальне ураження шкіри, яке виникає при інфекційних захворюваннях (кір, вітрянка, краснуха, скарлатина, короста).

Вітрянка

У цьому випадку найбільш частим способом передачі інфекції є контактний шлях, тому слід виключити спілкування з зараженими людьми.

Читайте також:  Контактний дерматит у дорослих та дітей: як виглядає на шкірі, симптоми, причини появи, лікування хвороби

Якщо хворий не є членом сім’ї, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту (маски, рукавички), використовувати окремий посуд і предмети побуту.

Симптоми дерматиту

Кожен вид дерматиту має свої індивідуальні ознаки, але основні з них:

  • почервоніння і набряклість шкіри;
  • печіння та свербіж;
  • больові відчуття;
  • підвищення температури (в деяких випадках);
  • потовщення шкіри або її витончення;
  • різні висипання (папули, пухирці, ерозії);
  • порушення пігментації;
  • поява більш чіткого малюнка;

Іноді при розчісуванні сверблячих поверхонь епідермісу відбувається проникнення бактеріальних і грибкових інфекцій.

Ефективні способи лікування дерматитів

При дерматозах шкіри необхідно виключити вплив на організм провокаторів захворювання, дотримуватися призначеної дієти та проводити своєчасне лікування хронічних захворювань.

Боротьба з дерматитом повинна включати комплексний підхід із застосуванням медикаментозних засобів, фізіотерапії і лікарських трав, купирующих шкірний свербіж і висип.

Препарати, які використовуються для лікування:

  • антигістамінні засоби (Супрастин, Лоратадин, Зіртек, Кларитин, Цетеризин) усувають свербіж, знімають набряк і ліквідують запалення;
  • антисептичні розчини (перекис водню, Хлоргексидин, Фукорцин, розчин саліцилової кислоти) використовують у гострий період у якості знезаражувальних і дезінфікуючих засобів (при мокнучих осередках ураження);
  • місцеві протигрибкові креми, мазі (Тридерм, Пимафукорт, Акридерм, Скін-кап) знімають запалення, свербіж шкіри, чинить протиалергічну та антибактеріальну дію;
  • кортикостероїдні (Локоїд, Элидел, Бетаметазон, Гідрокортизон, Адвантан, Афлодерм) мають протисвербіжну і протизапальною властивістю;
  • імуномодулюючі (Поліоксидоній, Інтерферон) допомагають підвищити захисні сили організму;
  • очищаючі (активоване вугілля білий і чорний, Ентеросгель, Полісорб) виводять шкідливі речовини і токсини;
  • седативні засоби (валеріана, пустирник, Персен, Новопассит, Седавіт) надають заспокійливу дію, підвищують стресостійкість, стабілізують режим сну.

Фізіотерапевтичні процедури:

  • лазерне вплив;
  • ультрафіолетове опромінення;
  • фотохіміотерапія;
  • рефлексотерапія (голковколювання і масаж тригерних зон);
  • кліматотерапія (курортно-санаторне лікування).

Народні методи на початковому етапі розвитку хвороби допомагають усунути негативні прояви. Для цього використовують примочки, протирання, відвари, настоянки лікарських трав:

  • звіробою;
  • чистотілу;
  • ромашки;
  • березових нирок;
  • кропиви;
  • кореня лопуха;
  • оману та інших.

Лікування дерматитів будь-якими способами повинне проводитися строго під наглядом лікаря, з дотриманням дозування і курсу прийому (залежно від віку пацієнта).

Профілактичні заходи

Профілактика дерматиту спрямована в першу чергу на продовження періоду ремісії та проводиться залежно від типу захворювання.

При контактному дерматиті слід:

  • уникати носіння прикрас, що містять метали, що викликають алергічні реакції;
  • не використовувати вироби з латексу;
  • застосовувати засоби індивідуального захисту при використанні засобів побутової та будівельної хімії.
Читайте також:  Дерматит на ногах: від чого виникає, якими мазями і антибіотиками лікувати в домашніх умовах

У випадку попадання алергену на шкіру рекомендується негайно промити її проточною водою.

При атопічному дерматиті:

  • не допускати загострення хронічних захворювань;
  • забезпечити правильний догляд за шкірою;

Виключити з їжі продукти, здатні викликати алергічні прояви (шоколад, цитрусові, морепродукти, яйця, горіхи, червоні ягоди і фрукти, а також інші продукти, індивідуальні для кожної людини).

При алергічному дерматиті:

  • прибрати з ужитку пухові подушки, ковдри, перини;
  • не заводити домашніх вихованців;
  • проводити щоденне вологе прибирання;

Їхати з міста в період цвітіння рослин, що викликають алергію, при неможливості — пропити курс антигістамінних препаратів (за призначенням лікаря);

При себорейному дерматиті:

  • використовувати лікувальні шампуні;
  • контролювати рівень виділення шкірного сала.

При надмірному підвищенні жирності шкіри необхідно звернутися до лікаря для з’ясування причини.

Загальні рекомендації:

  • зміцнювати імунітет;
  • носити одяг з тканин, які не викликають роздратування;
  • використовувати постільні приналежності і рушники з бавовняних тканин;
  • уникати стресових ситуацій;
  • не допускати пересихання епідермісу;
  • дотримуватися водний і харчовий режим;
  • підтримувати баланс вітамінів і мінералів;
  • застосовувати тільки гіпоалергенну косметику і засоби догляду за волоссям та шкірою;
  • дотримувати гігієнічні правила.

Дерматологічні ураження шкірного покриву не вважаються заразними. Тільки за умови інфікування хворого хвороботворними мікроорганізмами можна заразитися, але не дерматитом, а супутньою інфекцією.

diagnoz.in.ua