Дерматит – поширене запальне захворювання шкіри, що виникає під дією певних факторів та умов. Основу захворювання складають алергічні реакції миттєвого і сповільненого типу.
Дерматологічні ураження шкіри зустрічаються у людей різного віку, діти не є винятком. Зовнішнє прояв дерматиту має непривабливий і відштовхуючий вигляд, але небезпечний він для оточуючих? Варто цуратися людини з даними недугою, розглянемо детальніше.
Механізм розвитку і причини виникнення дерматиту
Шкіра людини – найважливіший орган, призначений для захисту від впливів навколишнього середовища: перегрівання, переохолодження, травм. Виробляється підшкірний жир живить шкіру, тим самим оберігаючи її від пересихання і утворення тріщин і садна. Потовиділення сприяє терморегуляції і виведенню шкідливих речовин і токсинів.
Епідерміс бере активну участь у всіх біологічних процесах, що відбуваються в організмі. Володіє бактерицидними властивостями, що перешкоджає проникненню хвороботворних мікроорганізмів. Пігмент, який виробляється в клітинах шкіри, забезпечує її захист від сонячних променів і вологи.
Шкіра є своєрідним індикатором стану людини. Поява будь-яких змін її стану є свідченням збоїв, що відбуваються в організмі, і призводить до послабленню захисних функцій шкірного покриву.
Основними причинами дерматиту є біологічні, хімічні, фізіологічні і механічні фактори (окремо або в сукупності).
Екзогенні (зовнішні):
- температурні умови (обмороження, опіки, перегрівання);
- механічні пошкодження, що призводять до порушення цілісності шкіри (потертості, попрілості, порізи);
- хімічний вплив.
Ендогенні (внутрішні):
- зниження імунних сил;
- спадкові хвороби;
- патологічні особливості будови шкірного покриву;
- порушення обміну речовин;
- хронічні захворювання (шлунка, кишечника, нирок, печінки, цукровий діабет);
- неврологічні проблеми;
- отруєння;
- недостатня чи надмірна кількість вітамінів;
- неправильне харчування;
- гормональні перебудови організму у підлітків та у жінок під час клімаксу, вагітності та пологів);
- тривале застосування лікарських препаратів (антибіотиків, гормональних кортикостероїдів);
Алергени, що провокують шкірний дерматит:
- засоби побутової хімії;
- вовна та пух домашніх вихованців;
- корми для тварин;
- укуси комах;
- пилок рослин;
- одяг з синтетики;
- прикраси з неякісного матеріалу;
- їжа.
Види дерматитів і ступінь їх заразність
Більшість людей уникає спілкування з людиною, тіло якого вкрите шкірною висипкою, так як сумніваються, передається чи захворювання, і бояться небезпеки зараження.
Шкірні дерматити відрізняються характером висипань, зоною локалізації та іншими індивідуальними особливостями, і важливо вміти розпізнавати тип захворювання і природу його виникнення. Тільки тоді можна зрозуміти, заразний чи ні дерматит і чи можна заразитися в конкретному випадку.
Існує безліч різновидів дерматиту, найбільш поширені з них:
- Контактний – виникає тільки при безпосередньому контакті шкіри з алергеном. Ступінь ураження при даному захворюванні залежить від часу впливу шкідливої речовини на шкіру. Дерматит проходить самостійно після усунення контакту з подразником і не є небезпечним для оточуючих.
- Атопічний – спадкове нахил алергічного характеру до певних провокуючих факторів. Найбільш схильні нейродермиту немовлята і малюки до 5 років. По мірі росту дитини захворювання в більшості випадків проходить самостійно, але у 30% людей залишається ризик переходу в хронічну форму. Загострення хвороби відзначається в холодний період. Атопічний дерматит не передається від людини до людини при контакті з хворим.
- Себорейний – запальне захворювання, що спостерігається при порушенні жирового балансу, що сприяє розмноженню дріжджоподібних грибків, що входять в постійну мікрофлору людини. Локалізується в місцях найбільшого скупчення сальних залоз. Хоча себорейний дерматит має грибкову природу виникнення, тим не менш, він не вважається заразним.
- Алергічний – зазначається у людей з особливою чутливістю до певних речовин. Відсутня можливість передачі захворювання іншим людям.
- Ексфоліативний – запальне захворювання шкіри, що виникає в результаті прискорення оновлення клітин епідермісу. Провокаторами хвороби є інші види дерматитів (атопічний, себорейний, контактний, а також псоріаз). Характеризується сильним почервонінням і лущенням шкіри, підвищенням температури тіла супроводжується ознобом. Зона ураження охоплює 90% поверхні шкіри, частіше цей вид зустрічається у жінок.
Перераховані види дерматозів не є заразними, так як у них відсутня інфекційна природа виникнення. Вони виникають як результат алергічних реакцій організму.
Однак існує інфекційний дерматит – запальне ураження шкіри, яке виникає при інфекційних захворюваннях (кір, вітрянка, краснуха, скарлатина, короста).
У цьому випадку найбільш частим способом передачі інфекції є контактний шлях, тому слід виключити спілкування з зараженими людьми.
Якщо хворий не є членом сім’ї, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту (маски, рукавички), використовувати окремий посуд і предмети побуту.
Симптоми дерматиту
Кожен вид дерматиту має свої індивідуальні ознаки, але основні з них:
- почервоніння і набряклість шкіри;
- печіння та свербіж;
- больові відчуття;
- підвищення температури (в деяких випадках);
- потовщення шкіри або її витончення;
- різні висипання (папули, пухирці, ерозії);
- порушення пігментації;
- поява більш чіткого малюнка;
Іноді при розчісуванні сверблячих поверхонь епідермісу відбувається проникнення бактеріальних і грибкових інфекцій.
Ефективні способи лікування дерматитів
При дерматозах шкіри необхідно виключити вплив на організм провокаторів захворювання, дотримуватися призначеної дієти та проводити своєчасне лікування хронічних захворювань.
Боротьба з дерматитом повинна включати комплексний підхід із застосуванням медикаментозних засобів, фізіотерапії і лікарських трав, купирующих шкірний свербіж і висип.
Препарати, які використовуються для лікування:
- антигістамінні засоби (Супрастин, Лоратадин, Зіртек, Кларитин, Цетеризин) усувають свербіж, знімають набряк і ліквідують запалення;
- антисептичні розчини (перекис водню, Хлоргексидин, Фукорцин, розчин саліцилової кислоти) використовують у гострий період у якості знезаражувальних і дезінфікуючих засобів (при мокнучих осередках ураження);
- місцеві протигрибкові креми, мазі (Тридерм, Пимафукорт, Акридерм, Скін-кап) знімають запалення, свербіж шкіри, чинить протиалергічну та антибактеріальну дію;
- кортикостероїдні (Локоїд, Элидел, Бетаметазон, Гідрокортизон, Адвантан, Афлодерм) мають протисвербіжну і протизапальною властивістю;
- імуномодулюючі (Поліоксидоній, Інтерферон) допомагають підвищити захисні сили організму;
- очищаючі (активоване вугілля білий і чорний, Ентеросгель, Полісорб) виводять шкідливі речовини і токсини;
- седативні засоби (валеріана, пустирник, Персен, Новопассит, Седавіт) надають заспокійливу дію, підвищують стресостійкість, стабілізують режим сну.
Фізіотерапевтичні процедури:
- лазерне вплив;
- ультрафіолетове опромінення;
- фотохіміотерапія;
- рефлексотерапія (голковколювання і масаж тригерних зон);
- кліматотерапія (курортно-санаторне лікування).
Народні методи на початковому етапі розвитку хвороби допомагають усунути негативні прояви. Для цього використовують примочки, протирання, відвари, настоянки лікарських трав:
- звіробою;
- чистотілу;
- ромашки;
- березових нирок;
- кропиви;
- кореня лопуха;
- оману та інших.
Лікування дерматитів будь-якими способами повинне проводитися строго під наглядом лікаря, з дотриманням дозування і курсу прийому (залежно від віку пацієнта).
Профілактичні заходи
Профілактика дерматиту спрямована в першу чергу на продовження періоду ремісії та проводиться залежно від типу захворювання.
При контактному дерматиті слід:
- уникати носіння прикрас, що містять метали, що викликають алергічні реакції;
- не використовувати вироби з латексу;
- застосовувати засоби індивідуального захисту при використанні засобів побутової та будівельної хімії.
У випадку попадання алергену на шкіру рекомендується негайно промити її проточною водою.
При атопічному дерматиті:
- не допускати загострення хронічних захворювань;
- забезпечити правильний догляд за шкірою;
Виключити з їжі продукти, здатні викликати алергічні прояви (шоколад, цитрусові, морепродукти, яйця, горіхи, червоні ягоди і фрукти, а також інші продукти, індивідуальні для кожної людини).
При алергічному дерматиті:
- прибрати з ужитку пухові подушки, ковдри, перини;
- не заводити домашніх вихованців;
- проводити щоденне вологе прибирання;
Їхати з міста в період цвітіння рослин, що викликають алергію, при неможливості — пропити курс антигістамінних препаратів (за призначенням лікаря);
При себорейному дерматиті:
- використовувати лікувальні шампуні;
- контролювати рівень виділення шкірного сала.
При надмірному підвищенні жирності шкіри необхідно звернутися до лікаря для з’ясування причини.
Загальні рекомендації:
- зміцнювати імунітет;
- носити одяг з тканин, які не викликають роздратування;
- використовувати постільні приналежності і рушники з бавовняних тканин;
- уникати стресових ситуацій;
- не допускати пересихання епідермісу;
- дотримуватися водний і харчовий режим;
- підтримувати баланс вітамінів і мінералів;
- застосовувати тільки гіпоалергенну косметику і засоби догляду за волоссям та шкірою;
- дотримувати гігієнічні правила.
Дерматологічні ураження шкірного покриву не вважаються заразними. Тільки за умови інфікування хворого хвороботворними мікроорганізмами можна заразитися, але не дерматитом, а супутньою інфекцією.