Аденоміоз (ендометріоз матки) – симптоми та лікування

Визначення хвороби. Причини захворювання

Аденоміозрізновид ендометріозу – патології, при якій матковий шар ендометрію розростається за межі слизової оболонки матки (яєчники, фалопієві труби, органи сечовидільної, дихальної та травної систем). Ця форма захворювання характеризується ураженням міометрію маткової порожнини клітинами ендометрію. Однак аденоміоз варто розглядати не лише разом з ендометріозом, але і як самостійну нозологічну одиницю [1].

На даний момент захворюваність на аденоміоз значно збільшилася в популяції і за поширеністю знаходиться на одному ступені з аднекситом (запалення яєчників, маткових труб) і фібромою матки (пухлина) [2].

Аденоміоз: що це таке у жінок, симптоми, причини

Причини аденоміозу

Як і при багатьох інших гінекологічних захворюваннях, хірургічні внутрішньоматкові втручання (аборти, діагностичні вишкрібання, резекції поліпів без контролю гістероскопії) можуть стати пусковими механізмами для розвитку аденоміозу. У момент проведення цих процедур може виникнути пошкодження базальної платівки, що відокремлює ендометрій від міометрію, внаслідок чого відбувається інвазія (зараження) клітин ендометрію в товщу стінки матки. Ускладнені пологи, тривале використання внутрішньоматкових засобів контрацепції (спіралей), дисфункціональні маткові кровотечі слід віднести до можливих причин аденоміозу.

Варто відзначити ряд причин, що негативно позначаються на стані репродуктивної системи: вік менархе (занадто ранній або надто пізній настання першої менструальної кровотечі), пізня дефлорація (розрив цноти), тривалий прийом КОК та інших гормональних препаратів, вік (наявність гормональної активності), ожиріння .

Фактори, пов’язані з високими ризиками розвитку аденоміозу :

  • загальний стан жінки (зниження імунних сил організму, обтяжений алергологічний анамнез (переносимість алергенів); рецидивні інфекційні захворювання, хронічні процеси, артеріальна гіпертензія (підвищення тиску), гіподинамія – малорухливий спосіб життя)
  • несприятлива соціальна обстановка, за якої жінка піддається впливу сильних стресів;
  • погана екологічна ситуація.

У пацієнток, близькі родички яких страждали на аденоміоз, ендометріоз і пухлиноподібні утворення органів репродуктивної системи, ймовірність виникнення аденоміозу значно вище [3] [4]. Не виключено вроджений аденоміоз у зв’язку з порушеннями на етапі внутрішньоутробного розвитку.

Аденоміоз та менопазуа

Аденоміоз – це гормонально-залежне захворювання, яке повністю регресує з настанням менопаузи.

При виявленні подібних симптомів проконсультуйтеся у лікаря. Не займайтеся самолікуванням – це небезпечно для вашого здоров’я!

Симптоми аденоміозу

Найбільш типовим клінічним симптомом при аденоміозі буде зміна характеру менструації: збільшення тривалості (більше семи днів), посилення рясності та хворобливості, наявність згустків. До ознак аденоміозу матки також відносяться міжменструальні кровотечі та виділення «мажучого» характеру в середині циклу [5]. Нерідко пацієнтки стикаються з появою убогих коричневих виділень протягом декількох днів до і після менструального циклу.

Відмінною особливістю таких пацієнток є тяжкий перебіг передменструального синдрому. Крім того, менструації завжди супроводжуються больовими відчуттями, що виникають напередодні та стихають у перші дві доби після їх початку. Багато в чому інтенсивність та характер болю визначається локалізацією та ступенем поширення вогнищ аденоміозу. Іррадіація (поширення больових симптомів) у промежину обумовлюється утворенням вогнищ у перешийку матки. Болі в області паху говорять про наявність у матці вогнищ аденоміозу в ділянці маткового кута. Найчастіше жінки скаржаться на появу при статевому контакті різкого болю та почуття дискомфорту.

Пацієнтки, які хворіють на аденоміоз, емоційно лабільні (відбуваються безпричинні перепади настрою) [6], нерідко відзначають у себе зайву дратівливість, спонтанну появу частих головних болів, миготіння «мушок» перед очима, запаморочення.

У значної кількості пацієнток, які у репродуктолога щодо безпліддя чи невиношування вагітності, було встановлено діагноз аденоміоз [7].

Клінічна картина аденоміозу може бути стертою і не завжди відповідає ступеню поширеності та тяжкості захворювання.

Патогенез аденоміозу

Аденоміоз відноситься до гормонозалежних патологій, проте дати однозначну відповідь на запитання: «Що ж насправді призводить до аденоміозу?» На даний момент наука не може. Існує низка теорій, що пояснюють патогенез цього захворювання.

Одна з гіпотез висуває на перший план гіперестрогенію, яка призводить до посиленої проліферації (розмноження) клітин, це є причиною гіперпластичних змін ендометрію. Аденоміоз матки найчастіше поєднується з гіперплазією ендометрію, що опосередковано підтверджує теорію. Крім іншого, він нерідко протікає у поєднанні з міомою матки (доброякісне новоутворення) [8]. Це говорить про схожість патогенетичних аспектів цих патологій. Гіперестрогенія посилює зростання клітин базального шару ендометрію, внаслідок чого підвищується його проникність та проникнення в м’язову тканину клітин епітелію.

Запальні захворювання мають безпосередній зв’язок із збільшенням частоти розвитку аденоміозу [9].

На сьогоднішній день багатьма дослідниками проводиться вивчення теорії розвитку ендометріоїдних гетеротопій (поза порожниною матки) з елементів ендометрію та його зміщення в товщу матки.

Класифікація та стадії розвитку аденоміозу

Код аденоміозу за МКХ-10: N80.0 Ендометріоз матки (Аденоміоз).

Класифікація аденоміозу ґрунтується на морфологічних ознаках, а також на ступені глибини ураження міометрію. Виходячи з цього можна виділити чотири форми аденоміозу:

  • осередкова – локальні аденоміозні осередки утворені в тканинах, що підлягають клітинами ендометрію;
  • вузлова – клітини ендометрію, що знаходяться в міометрії, які за своєю формою нагадують вузлики (аденоміоми). Сполучна тканина, що утворюється через запалення, оточує численні вузли, заповнені кров’ю;
  • дифузна – клітинами ендометрію не утворюються явні вузли чи осередки;
  • змішана – поєднання вузлового та дифузного аденоміозу.

Аденоміоз: що це таке у жінок, симптоми, причини

По глибині проникнення ендометрію поділяється на:

  • 1 ступінь – залучений лише підслизовий шар;
  • 2 ступінь – м’язовий шар уражається не більше ніж на половину;
  • 3 ступінь – ураження більше половини м’язового шару;
  • 4 ступінь – тотальне ураження м’язового шару, у процес можуть залучатися суміжні органи та тканини.

Ускладнення аденоміозу

Більшість жінок, у яких був виявлений аденоміоз, проходять спостереження з приводу безпліддя, що виникає внаслідок утворення спайок в області фалопієвих труб, що ускладнюють або перешкоджають проходженню яйцеклітини в матку. Анамнестично у таких пацієнток, як правило, виявляється відсутність настання вагітності протягом тривалого часу при регулярному статевому житті без контрацепції, або анамнез обтяжений множинними спонтанними мимовільними викиднями. Це відбувається у зв’язку зі зміною стану ендометрію, що ускладнює процес імплантації яйцеклітини, у поєднанні з запаленням, що розвивається, і збільшенням тонусу м’язового шару.

Одне з найсерйозніших ускладнень аденоміозу – залізодефіцитна анемія [10], що розвивається в результаті рясних виділень у період менструації та кров’яних виділень з порожнини матки в середині циклу. Клінічні прояви цього захворювання жінки нерідко списують на втому: виражена слабкість, сонливість, не пов’язана з кількістю годин, витрачених на сон, підвищена стомлюваність; може наростати задишка, відзначаються часті застудні захворювання, блідість шкірних покривів та слизових оболонок. Однак не варто недооцінювати ці симптоми. Несвоєчасне звернення до лікаря може призвести до серйозних наслідків, таких як розвиток сидеропенічного синдрому, що виявляється не тільки ламкістю волосся і нігтів на ранніх етапах, але при прогресуванні захворювання – парестезіями (почуття оніміння та «мурашок» у кінцівках), м’язовою слабкістю, диспепсичними та дизуричними. розладами (порушення травлення та сечовипускання). Постійні запаморочення, багаторазові непритомності свідчать про посилення тяжкості захворювання та необхідність екстреного етіотропного лікування!

Тривалі, рясні менструальні цикли, що супроводжуються сильними болями та попереднім важким передменструальним синдромом, згубно позначаються на психоемоційному стані пацієнтки, знижується її стресостійкість. Надалі це може призвести до розвитку неврозоподібних та депресивних станів.

Крім цього, аденоміоз створює проблеми для жінки як у соціальному плані (інтенсивні виділення при менструації змушують знизити фізичну активність і на якийсь час відмовитися від улюблених справ), так і в інтимному: статеві акти стають болючими, знижується їх частота.

Діагностика аденоміозу

До лікаря слід звернутися за наступними симптомами аденоміозу:

  • рясні місячні зі згустками тривалістю понад сім днів;
  • мажуть кров’янисті виділення протягом декількох днів до і після місячних;
  • болючі місячні;
  • біль та кров’яні виділення при статевому акті.

Іноді аденоміоз може протікати безсимптомно або зі слабкою клінічною симптоматикою, тому необхідно ретельно провести комплекс заходів з діагностики, що включає:

  • збір скарг та анамнезу;
  • гінекологічний огляд спеціального крісла;
  • додаткові інструментальні та лабораторні методи дослідження.

Огляд

У момент огляду на гінекологічному кріслі лікар може виявити зміну форми, структури, розміру матки. Огляд слід проводити за 3-4 дні до дати передбачуваної менструації.

Бугристість матки та пухлиноподібні утворення можуть свідчити про наявність аденоміозу у вузловій формі; збільшена, куляста форма матки – про поширеність процесу дифузного характеру. Іноді аденоміоз є поєднаною з міомою патологією, у подібних ситуаціях симптоматика аденоміозу залишається класичною. Винятком є розмір матки після закінчення менструального циклу: вона не стає меншою і пропорційною міомі. Поєднання перелічених вище ознак з наявністю у пацієнтки інтенсивних хворобливих і тривалих менструацій дозволяє попередньо поставити діагноз — «аденоміоз».

УЗД при аденоміозі

УЗ-сканування трансвагінальним датчиком [11] [12] [13] дає найбільш інформативні дані про патологію. Для більш точної діагностики дослідження варто проводити незадовго до початку менструації. Однак достовірність ультразвукового дослідження значно знижується при дифузній формі аденоміозу.

Аденоміоз: що це таке у жінок, симптоми, причини

Гістероскопія та лапароскопія

При дифузній формі аденоміозу доцільно використовувати сучасний ендоскопічний метод діагностики внутрішньоматкових патологій – гістероскопію [14]. Нерідко під час проведення процедури при підозрі на аденоміоз виявляються та усуваються інші відхилення, які не вдалося візуалізувати при проведенні УЗД – поліпи в матці, гіперпластичні зміни ендометрію, маткову міому.

При лапароскопії видно осередки ендометріозу на внутрішній поверхні черевної стінки, спайки в трубах та ендометріоз яєчників. Під час процедури можна видалити ці осередки та розділити спайки.

МРТ та КТ при аденоміозі

У разі труднощів диференціальної діагностики вдаються до виконання МРТ. Плюсами цього є неінвазивність (проникнення в організм, не пошкоджує шкірні покриви) і точність отриманих даних, і навіть отримання чіткого тривимірного зображення, що унеможливлює діагностичних помилок.

КТ може бути додатковим методом діагностики при аденоміозі. При обстеженні буде видно осередки ендометріозу в міометрії матки.

Лабораторна діагностика

Для своєчасного виявлення та попередження анемії та запальних процесів необхідно виконати:

  • загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; загальний аналіз сечі;
  • гормональні дослідження – СА125 (дозволяє оцінити тяжкість захворювання та ефективність терапії, що проводиться).

Неправильна діагностика аденоміозу загрожує небезпекою призначення важкої та агресивної терапії.

Лікування аденоміозу

Вік пацієнтки, поширеність та локалізація хвороби, його ступінь тяжкості та форма, а також наявність у пацієнтки супутніх соматичних захворювань визначають тактику лікування (консервативна чи оперативна).

Хірургічне лікування

Лікування аденоміозу хірургічним методом може бути органозберігаючим та радикальним. До останнього методу відносять таку операцію як гістеректомія – видалення матки, є операцією вибору у пацієнток старшої вікової групи при прогресуванні захворювання [16] [17], поєднанні з іншими патологіями матки, неефективності терапії. Незважаючи на дані численних джерел, клінічна практика показує, що органозберігаючі операції не виключають рецидивів захворювання [18] [19]. Висока ефективність висічення вогнищ аденоміозу з ушивання матки досягається при рідкісних кістозних формах захворювання.

Консервативне лікування

У разі виявлення аденоміозу у молодих пацієнток необхідно зберегти репродуктивну функцію. Як препарати першої лінії виступають комбіновані гормональні контрацептиви [20] (їх призначають на тривалий час). Також практикується використання похідних норстероїдів. Проводиться протизапальне лікування, призначаються вітаміни та препарати, дія яких спрямована на зниження больового синдрому, а також заходи, що сприяють підвищенню імунітету.

За потреби пацієнткам з тяжкими ступенями аденоміозу, на тлі яких розвиваються неврозоподібні та депресивні стани, рекомендується консультація психолога, проведення психотерапії. При тяжкому перебігу депресії транскраніальна стимуляція головного мозку (за допомогою магнітних імпульсів) [5].

Лікування аденоміозу при вагітності

При вагітності лікування не проводиться – зазвичай, на її фоні, як і при лактації, осередки аденоміозу зменшуються самостійно.

Фізіотерапія

Радонові ванни при аденоміозі зменшують кровотечу, бішофітові та хвойні – діють заспокійливо. Також можуть бути призначені синусо-модельовані струми, магнітотерапія та кліматолікування.

При ендометріозі не рекомендуються зігрівальні процедури піском, парафіном і грязями, масаж попереково-крижової зони, сірководневі та скипидарні ванни, струми високої частоти.

Дієта при аденоміозі

Правильне харчування опосередковано впливає протягом аденоміозу, оскільки дозволяє нормалізувати обмін речовин і прибрати зайву вагу. Рекомендується їсти менше легкозасвоюваних вуглеводів, тваринних жирів та копченої їжі. Ці продукти негативно впливають на роботу шлунково-кишкового тракту та печінки, призводять до гормонального дисбалансу. З цієї причини виключається алкоголь. Харчування при аденоміозі має бути легким, низькокалорійним, багатим на клітковину, білком, складними вуглеводами, рослинними жирами, мікроелементами та вітамінами.

Прогноз. Профілактика

Чи можна повністю вилікувати аденоміоз

Аденоміоз не можна вилікувати повністю, хірургічна операція найчастіше вирішує проблему лише на якийсь час. Саме тому профілактика аденоміозу неймовірно актуальна.

Чи проходить аденоміоз самостійно

Самостійно аденоміоз пройти не може. Особливо ендометріоз яєчників, який лікується лише хірургічно.

Профілактика аденоміозу

Своєчасність виявлення захворювання відіграє значну роль, тому важливо звертати увагу на стан свого здоров’я, регулярно відвідувати лікаря-гінеколога, виконувати ультразвукове дослідження органів малого тазу.

До комплексу заходів, спрямованих на попередження розвитку аденоміозу, можна включити:

  • обмеження надмірних фізичних навантажень, що призводять до перевтоми;
  • зниження часу перебування у солярії та на відкритому сонці;
  • зменшення впливу стресових факторів.

Нормалізація режиму праці та відпочинку також сприятливо позначається на загальному стані життя.

При належному ставленні до свого здоров’я знижуються ризики розвитку не тільки аденоміозу, а й супутніх патологій.

Список літератури

  1. Магало І. Ш. Поєднання аденоміозу та ендометріозу серед пацієнток гінекологічного стаціонару // СМБ. 2011. №4
  2. Цвелєв Ю. В., Беженар В. Ф., Повзун С. А., Фрідман Д. Б. Слінічна diagnosis of adenomyosis // Ж. акуш. та дружин. хвороб.. 2005. №3
  3. А.В. Сорокіна, Л.Д. Оразмурадова, Ф.А. Паенді Генетичні детермінанти аденоміозу з позицій доказової медицини // Вісник РУДН. Серія: Медицина. 2009. №5
  4. Унанян А.Л., Сидорова І.С., Соснова Є.А., Чушков Ю.В., Гурієв Т.Д., Ніконець А.Д., Бабурін Д.В. Дисменорея, аденоміоз, ендометріоз, пухлинний процес: причинно-наслідкові зв’язки // МС. 2017. №1
  5. Коган Олена Олександрівна, Парамонова Н.Б., Шкляр А.А., Файзулліна Н.М., Адамян Л.В. Клініко-морфологічні особливості осередкової, вузлової та дифузної форм аденоміозу // Архів акушерства та гінекології ім. В.Ф. Снігуріва. 2016. №1
  6. Арутюнян Арутюн Феліксович, Гайдуков Сергій Миколайович, Кустаров Віталій Миколайович Сучасні аспекти патогенетично обґрунтованої терапії аденоміозу // Педіатр. 2016. №3
  7. Жигаленко О.Р., Карахаліс Людмила Юріївна, Папова Н.С. Клініко-діагностичні паралелі при аденоміоз-асоційованому безплідді // Кубанський науковий медичний вісник. 2017. №4
  8. Кемельбекова М.Т. Особливості поєднання лейоміоми матки та аденоміозу // Здоров’я – основа людського потенціалу: проблеми та шляхи їх вирішення. 2015. №2
  9. А.В. Сорокіна, Г.Ф. Тотчієв, Л.Р. Токтар Сучасні підходи до діагностики аденоміозу // Вісник РУДН. Серія: Медицина. 2010. №5.
  10. Фактори ризику розвитку залізодефіцитної анемії // Сиб. мед. журн. (Іркутськ). 2011. №4.
  11. Трансвагінальна ехографія в діагностиці аденоміозу та цервікального ендометріозу // Вісник ХНУ ім. В.М. Каразіна. Серія медицини. 2006. №12 (720)
  12. Поморцев А.В., Лобанов К.А., Зубахін А.Г., Макухіна Т.Б. Ультразвукова діагностика аденоміозу// Кубанський науковий медичний вісник. 2015. №2
  13. Тухбатуллін М. Р., Ахунова Р. Р., Ахунова Р. Р. Ехографія в діагностиці аденоміозу // ПМ. 2015. №1 (86)
  14. Оразов Мекан, Радзинський Victor, Nosenko Elena Nikolaievna Роль гістероскопії в diagnosis pelvin pain syndrome пов’язана з adenomyosis // Медичний вісник Північного Кавказу. 2016. №2 (eng)
  15. Клінічна ефективність гістерорезектоскопічної деструкції ендометрію при лікуванні аденоміозу в пременопаузі // Лікувальна справа. 2008. №4
  16. Іщенко А. І., Жуманова Є. Н., Іщенко А. А., Горбенко О. Ю., Чунаєва Є. А., Агаджанян Е. С., Савельєва Я. С. / Акушерство, гінекологія та репродукція. 2013. №3
  17. Цхай В.Б. Сучасні методи оперативного лікування важких форм аденоміозу // Сибірський медичний огляд. 2016. №2 (98)
  18. Савельєва Я.С., Синіцин В.Є., Іщенко А.І., Жуманова Є.М., Чунаєва Є.А. Органозберігаюче лікування аденоміозу: міф чи реальність? // Архів акушерства та гінекології ім. В.Ф. Снігуріва. 2016. №4
  19. Макаренко Тетяна Олександрівна, Цхай Віталій Борисович Досвід органозберігаючого хірургічного лікування хворих на важкі форми аденоміозу // Ж. акуш. та дружин. хвороб.. 2016. №5
  20. Сидорова І. С., Унанян А. Л. Диференційований підхід до лікування аденоміозу // Акушерство, гінекологія та репродукція. 2011. №2
diagnoz.in.ua