Застосовуючи різні знеболюючі при оперізувальному герпесі, можна значно підвищити якість життя хворого. При цьому вибір препарату, а також інших методів терапії залежить від ступеня вираженості больових відчуттів, площі ураження шкіри, а також наявність у пацієнта супутніх патологій.
Оперізувальний герпес підступний тим, що віруси, що викликають захворювання, знаходяться в нервових тканинах. Під час загострення інфекції відбувається посилене розмноження патогенів, що призводить до ураження нейронів, що супроводжується сильними болями. При переході в хронічну форму або розвитку загострення оперізуючого герпесу у пацієнтів з’являються специфічні скарги, для усунення яких потрібне застосування спеціальних медикаментозних препаратів.
Причини появи болів
Найчастіше постгерпетична невралгія розвивається на тлі сплеску розмноження вірусу до нервової тканини. Болі після оперізувального герпесу з’являються не завжди. Для цього необхідно наявність одного або декількох факторів ризику. До них відносяться:
- вік. Чим старше хворий, тим більше ймовірність, що у нього розвинеться міжреберна невралгія. У хворіючих осіб віком до 50 років патологія може з’явитися тільки в одного з десяти. Пацієнти ж старше 75 років страждають від болів в 7 – 8 разів частіше. Більшість лікарів дотримується думки, що така залежність пов’язана зі зниженням імунітету і уповільненням процесів регенерації у літніх осіб;
- локалізація герпетичних висипань. Майже в 100% випадків розвитку больового синдрому бульбашкової висипом дивувалися спина або поперек. Причина полягає в тому, що в цій частині тіла розташований хребет, уздовж якого знаходяться нервові вузли – ганглії. Від цих вузлів відходять нервові стовбури, розташовуючись вздовж ребер. Саме в гангліях обґрунтовує свої основні колонії герпес Зостер;
- інтенсивність висипки. Чим більша площа шкіри вражена бульбашками, тим більше ймовірність розвитку неврологічних ускладнень після перенесеного герпесу. Це пов’язано із станом захисних сил – чим нижче імунітет, тим слабкіше опірність організму, тим більше буде площа ураження шкіри;
- ступінь вираженості болю в гострий період захворювання. Чим інтенсивніше розмножуються герпетичні віруси в нервових тканинах, тим яскравіше виражені больові відчуття;
- інтервал між початком захворювання та прийомом специфічних препаратів. Чим пізніше розпочато лікування, чим вища ймовірність розвитку міжреберної невралгії.
Біль при неврологічних ускладненнях оперізувального герпесу має характерні особливості.
Особливості больового синдрому
До загальним ознаками оперізувального герпесу відносяться розвивається нездужання, синдром хронічної втоми, головний біль. Одночасно з цим ознаками починають розвиватися місцеві прояви патології: болі по ходу нервових стовбурів тулуба, що супроводжуються почуттям печіння та свербежу. Через кілька днів у цих місцях з’являються характерні пухирчасті висипи.
Болі при герпесі найбільш сильно турбують ночами, коли шкіра зігрівається під ковдрою. При цьому больові відчуття носять гострий характер і проявляються хвилеподібно. В області поразки також відбувається зниження шкірної чутливості, відчуття «мурашок», може розвиватися парез м’язів, що іннервуються пошкодженим герпесвирусом волокнами. Проблема полягає в тому, що позбавитися від всіх цих неприємних відчуттів дуже складно, і турбувати вони будуть упродовж тривалого часу.
При неадекватній чи несвоєчасної терапії міжреберна невралгія буде зберігатися протягом декількох місяців і навіть років після перенесеного захворювання. Розвивається так звана постгерпетична невралгія. Це стан на тривалий час позбавляє хворого нормального сну, порушує якість життя, важко піддається лікуванню. У цьому випадку неврологічні прояви ускладнення герпесу призведуть до безсоння, зниження соціальної активності, неврозу, депресії та інших тяжелим психоемоційних порушень.
Якщо при герпетичній інфекції з’явилися перші симптоми і лікування розпочато зі значною затримкою у часі, уникнути постгерпетичній невралгії практично не вдасться.
Терапія
Лікування невралгії під час і після герпесу проводиться тривалий час і включає в себе різні методи. Як зняти біль медикаментозними препаратами? Для цього використовуються наступні групи ліків:
- протизапальні засоби нестероїдної групи. Знімаючи набряк тканин, зменшуючи приплив крові й лімфи до осередків ураження, нестероїдні препарати також усувають тим самим такий ознака запального процесу як біль. З цією метою приймаються Ацетилсаліцилова кислота, Ібупрофен, Кеторалк та інші. Залежно від інтенсивності больового синдрому ці препарати приймаються від 2 таблеток 3 рази на день до чотириразового приймання трьох таблеток за один раз. Тривалість лікування встановлюється лікарем;
- протисудомні препарати знімуть нейропатические болю. Це такі засоби як Прегабалин, Габапентин. Ліки починають приймати з мінімальною дозування: 1 таблетка на прийом 2 – 3 рази в день. При низькій ефективності кількість таблеток на прийом раз на тиждень підвищують до максимально допустимих доз. Ці кошти слід дуже обережно приймати при наявності недостатності серця або нирок;
- для того щоб підтримувати нормальний психоемоційний фон у хворого і не дати йому поринути в депресію через порушення якості життя, використовуються трициклічні антидепресанти (Кломіпрамін, Амітриптилін, Меліпрамін та інші). Дозування ліків цієї групи визначається невропатологом в залежності від загального стану пацієнта, наявності у нього хронічних захворювань. Також доза і вибір препарату цієї групи залежать від інших медикаментів, що приймається хворим.
Якщо медикаментозне знеболювання виявилося малоефективним, застосовуються додаткові методи лікування, такі як новокаїнова блокада ураженого нерва, черезшкірна електростимуляція, фізіотерапевтичні процедури.
При проведенні блокади в м’які тканини, що оточують уражений нерв, вводиться розчин новокаїну. При цьому блокується проходження больових імпульсів по нервових волокнах і пацієнта деякий час болі не турбують. В силу розвитку звикання не слід використовувати цей метод часто. Також треба мати на увазі, що блокада не є лікуванням патології, хоча ознаки хвороби, у тому числі біль, свербіж, печіння, перестають турбувати хворого.
При черезшкірної електростимуляції в місці проекції ураженого нерва проводять вплив імпульсними струмами. При цьому також відбувається блокування проведення нервових імпульсів по нейронах, що має виражену знеболюючу дію. Низька ціна і компактні розміри дозволяють проводити такі процедури самостійно в домашніх умовах, що робить такий метод позбавлення від невралгічних болів дуже популярним. Але не слід проводити вплив імпульсними струмами в області проекції серця!
Також в терапії застосовуються і знеболюючі препарати місцевої дії у вигляді мазей. В першу чергу уражена шкіра обробляється спеціальними противірусними засобами. Для цього використовуються мазі «Ацикловір», «Зовіракс», «Виворакс». Ці препарати наносяться на чисто вимиту і добре висушену шкіру. Ні в якому разі не слід застосовувати для підсушування вогнищ спиртовмісні розчини!
Больовий синдром можна лікувати кремом Матарен Плюс. Це засіб не тільки зніме біль, зменшить набряк і запальний процес, але і надасть відволікаючу дію. На уражену шкіру крем наносять від одного до трьох разів на добу.
Також можна застосовувати спеціальні пластирі з Лідокаїном. Такими наклейками можна користуватися у фазі утворення пухирів і виразок. А ось при постгерпетическом больовому синдромі ефект буде досить високим.
У важких випадках знеболити міжреберну невралгію можна тільки наркотичними засобами. Препарати цієї групи приймаються тільки по призначенню лікаря і відпускаються в аптеці тільки при наявності спеціального рецепта.
При придушення симптомів постгерпетичній невралгії також проводиться реабілітація, яка полягає у зміцненні захисних сил організму із застосуванням лікувальної фізкультури, водних процедур, кліматичного лікування.
Ефективно знімати больові відчуття до повного одужання можна лише за умови неухильного виконання всіх рекомендацій лікаря. Це стосується не тільки графіка прийому лікарських препаратів, але і режимних моментів, дієти, а також гігієнічного догляду за вогнищем ураження.
Профілактика хвороби та ускладнень
Щоб не страждати від болів при оперізувальному герпесі та наслідків перенесеної інфекції у вигляді міжреберної невралгії, слід вживати заходів, що попереджають появу захворювання. Захиститися від зараження герпесвирусом практично неможливо, але підвищить захист організму від його атак цілком під силу кожній людині. Профілактичні заходи можуть бути загальними і специфічними.
До загальних заходів відноситься всебічне підвищення і зміцнення імунітету впродовж усього життя. Сюди входять:
- правильне харчування. Щоденний раціон повинен включати в себе велику кількість свіжих овочів і фруктів. Це підвищить вміст в організмі необхідних для збереження здоров’я вітамінів і мікроелементів. З метою зниження ризику розвитку алергічних реакцій і зниження тим самим захисних сил організму, їжу слід приймати в основному овочі, фрукти та інші продукти, характерні для регіону проживання людини. Не слід надмірно захоплюватися їжею, вирощеної в інших кліматичних умовах. Також для підтримки нормального метаболізму важливо дотримання правильного балансу в раціоні білків, жирів і вуглеводів;
- режим дня. Порушення добового ритму загрожує виснаженням імунітету. Тому, щоб організм міг повноцінно протистояти герпетичної інфекції, слід лягати спати, приймати їжу в один і той же час. Також важливо чергувати фізичну і розумову активність;
- посильні фізичні навантаження. Не варто перевантажувати організм важкими виснажливими тренуваннями, але щоденна гімнастика, заняття плаванням, їздою на велосипеді та іншими доступними видами спорту сприятливо позначаться на імунній системі. У разі наявності хронічних захворювань, що обмежують фізичні навантаження, слід звернутися до лікаря ЛФК для вибору оптимального комплексу вправ;
- щоденні піші прогулянки на свіжому повітрі будуть перешкоджати розвитку гіпоксії тканин організму і допоможе попередити розвиток оперізувального лишаю;
- у разі появи герпетичних висипань на губах, геніталіях і інших частинах тіла, слід негайно розпочати грамотне лікування під наглядом свого лікаря.
До специфічної профілактики відноситься своєчасна вакцинація. Щеплення робляться, починаючи з дитячого віку, від вітряної віспи та оперізувального герпесу. Раніше вважалося, що, якщо хто-то в дитинстві переніс або перенесла вітрянку, герпес Зостер вже ніколи не проявиться висипом на тілі у дорослому віці. Але, як показала практика, насправді вітряна віспа не є захистом від ураження нервових тканин вірусом у дорослому віці. Саме тому так важлива своєчасна вакцинація.
