ВПГ 1 і 2 типу, що це, особливості вірусу і як лікується

Абревіатура ВПГ позначає вірус простого герпесу, який є збудником відповідного інфекційного захворювання. Воно зустрічається досить часто, причому інфікованість збудником досягає 90%. Вірус простого герпесу 1 і 2 типу проявляється характерними висипаннями, які можуть мати різну локалізацію на шкірі, слизових оболонках і приносити значний дискомфорт у життя людини.

Захворювання, викликане цим збудником, відноситься до повільним латентним інфекцій. Це означає, що після інфікування він може тривалий час зберігатися всередині клітин, нічим себе не проявляючи.

Збудник

Збудником захворювання у людини є вірус герпес симплекс (Herpes simplex або абревіатура — HSV). Він належить до ДНК-вмісних вірусів сімейства Herpesviridae, має округлу форму і розміри від 150 до 300 нм. В навколишньому середовищі даний мікроорганізм нестійкий, тому швидко гине при впливі несприятливих факторів, таких як висушування, вплив низьких і високих температур, а також сонячне світло. Герпес симплекс вірус володіє рядом певних властивостей, які зумовлюють патогенез (механізм розвитку) захворювання, до них відносяться:

  • Здатність пригнічувати імунну систему організму людини, а саме противірусну ланка.
  • Вірус симплекс може тривалий час зберігатися всередині клітин. При цьому генетичний матеріал під час поділу переходить дочірнім клітинам. Така особливість перебігу інфекційного процесу називається персистенція вірусу.
  • Виділяються віруси герпесу 1, 2 типу, вони мають певну відмінність в генетичному будові, а також відрізняються за улюбленою локалізації патологічного інфекційного процесу в організмі людини.
  • Інфекційний процес, викликаний герпесом першого типу, зустрічається дещо частіше.
  • Крім вірусу 1 і 2 типів окремо виділяються тип 3 (збудник вітряної віспи та оперізувального лишаю) та тип 4 (збудник інфекційного мононуклеозу).

Інфікованість популяції людей, при якій вірус герпес симплекс зберігається в організмі людини, викликаючи захворювання тільки при певних умовах, досягає 90%. З них герпесу 1 типу зустрічається в 60% випадків, а збудник другого типу – до 30% випадків. Більш детальну інформацію про ВПГ 1 і 2 типу, що це за мікроорганізм, що таке герпетична інфекція можна дізнатися на консультації у лікаря дерматовенеролога.

Як передається

Низька стійкість у навколишньому середовищі, якою володіє вірус герпесу 1 і 2 типу, обумовлює кілька основних шляхів передачі збудника інфекційного процесу, до них відносяться:

  • Прямий контакт – передача збудника від хворої людини або вірусоносія здійснюється при безпосередньому контакті шкіри або слизових оболонок.
  • Непрямий (опосередкований) контакт – вірус спочатку потрапляє на навколишні предмети (найчастіше аксесуари Для обличчястої та інтимної гігієни, а також посуд), після чого на шкіру або слизові оболонки здорової людини. Основною умовою для реалізації даного шляху інфікування є невеликий проміжок часу знаходження вірусу на навколишніх предметах. У зв’язку з цими особливостями інфікування при непрямому контакті відбувається рідше.
  • Статевий шлях передачі вірусу герпесу здоровому людині передається при безпосередньому контакті слизових оболонок структур урогенітального тракту. Даний шлях передачі є варіантом прямого контакту, тому інфікування статевим шляхом відбувається досить часто.
  • Повітряно-крапельний шлях – збудник виділяється від інфікованої людини з видихуваним повітрям і найдрібнішими крапельками слини, слизу. Він передається під час такого вдиху повітря здоровою людиною.
  • Вертикальний шлях передачі – характеризується тим, що інфікується організм плоду від матері під час внутрішньоутробного розвитку.
Читайте також:  Кандидоз мкб 10 порожнини рота

Такі шляхи передачі збудника і досить висока захворюваність обумовлюють підвищення ризику зараження.

Особливості типів

Захворювання поділяється на простий герпес 1 і 2, викликаний відповідними збудниками. Кожен з даних типів відрізняється певними особливостями інфікування та перебігу захворювання:

  • Simplex virus 1 передається переважно контактним шляхом орально, що призводить до розвитку захворювання на губах.
  • Збудник 2-го типу переважно викликає розвиток статевого (генітального) варіанти перебігу хвороби.
  • Для двох герпетичних інфекцій характерним є довічне інфікування, при якому повністю позбутися збудника організму людини не вдається.
  • Герпетичну інфекцію найлегше «підхопити» від хворої людини, коли є клінічна симптоматика інфекційного процесу. В період відсутності активного захворювання можливість інфікування здорової людини зберігається.

У більшості випадків безпосередньо після інфікування патологічний процес протікає без клінічних проявів і симптоми захворювання не проявляються. Захворювання зазвичай розвивається після дії провокуючих факторів, які призводять до зниження активності імунітету, до них відносяться:

  • Локальне (перебування на протязі) або загальне переохолодження.
  • Нераціональне харчування з недостатнім надходженням вітамінів, білків, а також надлишком твердих тваринних жирів, зловживання смаженою, жирною їжею.
  • Систематичне фізичне або розумове перевтомлення.
  • Тривалий вплив стресових факторів.
  • Наявність негативних емоцій, які супроводжують людину протягом тривалого періоду часу.
  • Недостатній сон (оптимальним часом для сну вважається період з 22.00 до 6.00).
  • Наявність хронічних соматичних або інфекційних захворювань, які викликають поступове виснаження захисних сил.
  • Вроджене або набуте (на тлі ВІЛ СНІД) імунодефіцитний стан людини.
  • Тривале застосування деяких лікарських засобів (антибіотики, цитостатики), що володіють здатністю пригнічувати активність імунної системи.
  • Токсичний вплив на організм людини, яке надає систематичне вживання алкоголю, куріння.
  • Систематичне вплив на шкіру ультрафіолетового спектра світла, пов’язане з засмагою або перебуванням в солярії.

Дані провокуючі фактори, що сприяють розвитку патологічного процесу, особливості перебігу захворювання обов’язково слід враховувати для виконання профілактичних заходів.

Клінічні прояви

Ознаки інфекційного процесу можуть бути різними, що залежить від переважної локалізації, індивідуальних особливостей організму людини, а також виду вірусу. Симптоми захворювання, яке викликає вірус герпесу 1 типу, найбільш часто характеризуються ураженням області губ. Вони з’являються не завжди, а тільки на тлі впливу провокуючих факторів, що призводять до зниження активності імунної системи.

Читайте також:  Вакцина проти вірусу папіломи людини, види щеплень, ускладнення, методика проведення

Спочатку в куточку рота або в ділянці межі губ та шкіри з одного боку з’являється почервоніння (гіперемія) з відчуттям печіння, рідше свербежу. Потім через 1-2 дні формуються невеликі ущільнення (папули), які через невеликий проміжок часу перетворюються на бульбашки (везикули). Герпетичні везикули, заповнені прозорою рідиною, вони мають невеликі розміри і нагадують висип при вітряній віспі або оперізувальному лишаї. Через 2-3 бульбашки лопаються, на їх місці формуються кірочки, які відпадають, залишаючи після себе невеликі ділянки гіперпігментації (ділянки шкіри з збільшеним вмістом пігменту меланіну).

Симптоми інфекційного процесу, викликаного збудником 2, частіше характеризуються появою змін в області статевих органів дорослого чоловіка або жінки. Вони також з’являються тільки при активізації збудника на тлі впливу на організм людини несприятливих факторів, що призводять до зниження функціональної активності імунної системи. За клінічним перебігом інфекційний процес нагадує патологію, викликану вірусом тип 1.

У чоловіків на слизовій оболонці голівки статевого члена, на шкірі промежини спочатку з’являється почервоніння з палінням, з подальшим утворенням пухирців, заповнених прозорою рідиною. У жінок переважно уражається слизова оболонка області вульви, присінка піхви, а також шкіра промежини і великих статевих губ. Такі симптоми 1 і 2 типу простого герпесу характерні для типового перебігу інфекційного процесу.

Ознаки атипического перебігу хвороби

При значному зниженні функціональної активності імунітету можливо специфічне ускладнений перебіг захворювання 1 та 2 типу. Воно характеризується тим, що інфекційний агент з області первинного патологічного процесу поширюється з током крові по організму. Він може проникати в клітини різних органів і систем, приводячи до розвитку запального процесу в них. Найбільш часто при ускладненому перебігу інфекційного процесу уражуються тканини головного мозку (енцефаліт) і очей (офтальмогерпес) з розвитком запального процесу в них. Дещо рідше можуть вражатися органів системи дихання, травлення. Ускладнений перебіг інфекційного процесу у вагітних жінок несе потенційну небезпеку для організму плода з розвитком ряду патологічних процесів:

  • Ураження головного мозку з енцефалітом.
  • Розвиток вад серця і великих судин.
  • Дефекти різних внутрішніх органів.
  • Косметичні дефекти.

Ураження організму плоду на ранніх стадіях розвитку може привести несумісним з життям змін, в результаті чого у жінки спостерігається мимовільне переривання вагітності. Ускладнений перебіг генітального герпесу у жінок викликає поширення збудника у внутрішні статеві органи з порушенням менструального циклу, а також частими болючими відчуттями в області малого тазу.

Однією з особливостей збудника даного захворювання є здатність пригнічувати активність імунітету. Це є частою причиною неспецифічних ускладнень, пов’язаних з приєднанням вторинної бактеріальної, вірусної або грибкової інфекції. На тлі зниженої активності імунітету часто розвиваються інфекційні процеси різної локалізації в організмі, викликані умовно-патогенною (умовно-хвороботворної) мікрофлорою.

Читайте також:  Молочниця у дівчат - чому виникає захворювання?

Діагностика

Типове протягом вірусу простого герпесу 1 типу не викликає труднощів в постановці діагнозу. Це також стосується генітального герпесу, викликаного збудником 2 типу з локалізацією інфекційного процесу в області органів сечостатевої системи. На підставі проявів лікар робить висновок і призначає відповідне лікування.

У сумнівних випадках спеціаліст дерматовенеролог призначає додаткове дослідження. Воно включає виявлення специфічних антитіл у крові за допомогою ІФА (імуноферментний аналіз) або ідентифікацію генетичного матеріалу мікроорганізму в досліджуваному матеріалі за допомогою ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). При ускладненому перебігу інфекційного процесу для оцінки функціонального стану органів і систем призначаються інші методи діагностичного об’єктивного дослідження, включаючи електрокардіограму серця, комп’ютерну томографію головного мозку, консультацію лікаря окуліста з оглядом очного дна. З’ясування стану імунної системи обов’язково включає додаткові лабораторні дослідження з підрахунком різних класів лейкоцитів, визначенням антитіл у крові. На підставі результатів проведеної діагностики лікар має можливість підібрати найбільш адекватне лікування.

Лікування

Сучасне лікування герпесу є комплексним. Воно включає кілька напрямків терапевтичних заходів. Пригнічення активності герпесвірусів проводиться за допомогою протигерпетичних противірусних лікарських засобів. До них відноситься Ацикловір (Герпевір). При класичному перебігу інфекційного процесу дані препарати використовуються в лікарській формі для зовнішнього застосування (мазь або крем).

У разі ускладненого перебігу захворювання з розповсюдженням збудника у внутрішні органи, структури центральної нервової системи або очі ці препарати призначаються у вигляді таблеток для системного застосування. Тривалість противірусної терапії в середньому становить 3-5 днів. Ефективність даних препаратів вище в період активної реплікації (внутрішньоклітинне розмноження) на самому початку розвитку захворювання.

Противірусні лікарські засоби для лікування даної патології повністю не знищують вірус. Вони пригнічують його активність. Стихання клінічних ознак захворювання є ознакою зниження активності збудника. Це означає, що вірус залишається в неактивному стані у генетичному матеріалі клітин.

Також простий герпес лікують за допомогою препаратів інших фармакологічних груп. Для запобігання бактеріального інфікування пухирів, які лопнули призначаються засоби антисептики для локального застосування (фукарцин, мазь Левомеколь). Не допускається самостійне видалення сформувалися кірочок. Для кращого відновлення функціональної активності імунної системи важливо дотримуватись загальних та дієтичних рекомендацій. При необхідності можуть призначатися лікарські засоби фармакологічної групи иммуномодуяторы, які стимулюють роботу імунітету. Для цього рекомендується використання даних коштів на основі лікарських рослин (елеутерокок, женьшень).

Незважаючи на те, що повністю знищити вірус і вилікувати захворювання неможливо в цілому прогноз при герпесі є сприятливим. Негативні наслідки для здоров’я розвиваються при ускладненому перебігу захворювання. Профілактика герпесу включає заходи, спрямовані на обмеження або виключення впливу несприятливих факторів на організм людини. Важливо дотримуватися раціонального харчування з достатнім надходженням вітамінів в організм, режиму праці і відпочинку з достатньою тривалістю і якістю сну.

diagnoz.in.ua