Урогенітальний кандидоз: лікування

Хвороби сечостатевої системи становлять особливу небезпеку для людини. Різні інфекції проникають в організм, викликаючи патологічний процес, приводячи до серйозних ускладнень. Одним з таких недуг є урогенітальний кандидоз.

Патологія представляє собою інфекційне зараження сечостатевої системи. Викликає недугу грибок кандида.

У хвороби є й інша назва – молочниця. Вона представлена запальним ураженням слизових оболонок органів сечостатевої системи.

Хвороба дуже поширена серед населення, має властивість протікати в хронічній формі, здатна до подальших рецидивів.

Причинами цього захворювання можуть стати різні фактори. До них відносять тривале лікування антибактеріальними препаратами, порушення метаболізму, неправильне харчування, прийом сильнодіючих лікарських препаратів.

Патологія вимагає негайного втручання фахівців з метою її запобігання щоб уникнути ускладнень.

Опис хвороби

Існує безліч різновидів даної патології. Серед них особливу увагу варто приділити кандидозному вагиниту.

Недуга вражає слизові оболонки піхви, вражає жінок репродуктивного віку. Близько 70% всіх жінок стикалися з цією проблемою, тому вона є широко поширеною.

У половини пацієнток патологія відновлює свою активність, а у 5 % з них хвороба переходить хронічний урогенітальний кандидоз.

Дана форма захворювання протікає важко. Клінічні прояви можуть бути яскравими, але також може відзначатися безсимптомний перебіг недуги.

Сам кандидоз не відносять до числа статевих інфекцій, що передаються статевим шляхом. Але на його розвиток можуть вплинути гормональні зміни і зниження захисних функцій імунітету.

Типи патології

Захворювання прийнято розділяти на дві групи:

  • Гостра форма перебігу.
  • Хронічний рецидивуючий тип.

Серед жінок виділяють наступні захворювання:

  • Вагініт. Запальний процес охоплює слизові оболонки піхви. Відзначають серозні, серозно-гнійні та гнійні запалення.
  • Вульвовагініт. Патологічний процес охоплює вульву і слизову оболонку піхви. Найбільш схильні до даного ураження дівчатка і жінки похилого віку. Жінки репродуктивного віку страждають від недуги набагато рідше.
  • Цервіцит. Запальний процес охоплює піхвовий сегмент шийки матки. У пацієнтки відзначають слизові або гнійні виділення, відчувається больовий синдром тягнучого і тупого характеру в нижній частині живота.

У чоловіків виділяють наступні патології:

  • Баланіт. Запалення вражає головку статевого члена.
  • Баланопостит. Захворювання охоплює не тільки статевий член, але і крайню плоть.
  • Уретрит. Патологічний процес поширюється на уретру.

Медики виділяють також клінічну класифікацію хвороби:

  • Спорадичний (неускладнена).
  • Ускладнений.

Етіологія

Основними причинами, чому виникає хронічний урогенітальний кандидоз, є неправильне лікування молочниці або повна її відсутність.

У тілі здорової людини живуть різні грибки, які не представляють небезпеки для здоров’я і не є патогенними.

При будь-яких змінах в організмі, викликані гормональними порушеннями або збоями в імунній системі людини, відбувається активний розвиток і розмноження цілих колоній грибків.

Сюди ж відносять неправильний раціон харчування, нестачу вітамінів, особливо групи В і тривалий прийом антибактеріальних препаратів.

Паралельно існують певні фактори, що сприяють розвитку даної хвороби. Які саме:

  • Наявність цукрового діабету і відсутність його лікування.
  • Порушення мікрофлори організму, заселення патогенними мікроорганізмами.
  • Наявність ВІЛ-інфекції.
  • Прийом сильнодіючих лікарських препаратів.
Читайте також:  Як приймати Флюкостат при молочниці у дівчат?

Хвороба вимагає негайного лікування, оскільки грибки активно і дуже швидко розмножуються, провокуючи дискомфортні явища і неприємні наслідки.

У багатьох випадках патологія здатна до повторних рецидивів, а у деяких вона перетікає в хронічний урогенітальний кандидоз.

Симптоматика

У деяких випадках хронічний урогенітальний кандидоз може протікати безсимптомно. Але іноді виявляються явні ознаки захворювання.

У чому вони виражені:

  • У піхву жінки відчувається нестерпний свербіж, подразнення, печіння.
  • Відзначаються виділення білого кольору сирною консистенцією.
  • Відчуття печіння при сечовипусканні в області зовнішніх статевих органів, больові і дискомфортні відчуття під час статевого акту.
  • Перед початком менструації у пацієнтки загострюються всі симптоми і ознаки. Так проявляє себе хронічна рецидивуюча форма.
  • У грудних дітей клінічна картина проявляється відразу після народження. Так проявляє себе вроджена форма хвороби. У більш пізні терміни можуть з’явитися локальні ураження шкірних покривів і слизових оболонок. При запущеній стадії може розвинутися сепсис.

Хронічний урогенітальний кандидоз, що виявляється в жіночому тілі, локалізується в області зовнішніх статевих органів і піхви.

Освіта вульвіту і вульвовагініту, у разі відсутності ураження сечовивідних шляхів, проявляються наступними ознаками:

  • Збільшується кількість виділень з області піхви.
  • Виділення мають білий або молочний колір.
  • В районі зовнішніх статевих органів з’являється відчуття свербежу, печіння і подразнення.
  • При прийнятті ванни або під час сну посилюється відчуття свербежу (так проявляє себе вульвовагініт).
  • Дискомфортні відчуття виявляються під час купання або сечовипускання. Це пояснюється підвищеною чутливістю слизових оболонок.
  • Після статевого акту відчувається свербіж і больовий синдром.
  • Після статевого акту посилюється неприємний запах.

Діагностика

При появі перших ознак захворювання, негайно звертаються до лікаря, щоб провести повне діагностичне обстеження і отримати своєчасну медичну допомогу у вигляді терапії.

Багато інфекційні патології, що вражають сечостатеву систему, мають схожу симптоматику, тому вкрай важливо вчасно відвідати фахівця.

Досвідчений лікар в обов’язковому порядку дасть направлення на здачу всіх необхідних клінічних лабораторних аналізів.

Які аналізи потрібно здати:

  • Роблять мазок з піхви та уретри. Далі проводять мікроскопічне дослідження біологічного матеріалу. Аналіз дозволить визначити і виявити кількісний склад грибка на клітинному рівні. Додатково можна визначити кількісний склад клітин епітелію та лейкоцитів.
  • Культуральна методика. Дану процедуру проводять з метою визначення та виявлення реакції збудників на деякі лікарські засоби.
  • Виробляють ПЛР-діагностику. Дану методику відносять до числа сучасних. Дослідження дозволяє визначати ДНК збудника. Дана методика може виявити не тільки хронічний урогенітальний кандидоз, але і інші види інфекцій, що протікають паралельно з даною патологією.

Проводити клінічні лабораторні дослідження потрібно в обов’язковому порядку. Спочатку їх проводять до призначення лікування, а потім через тиждень після терапії.

Лікування

Після звернення до фахівця і проведення цілого ряду клінічних лабораторних досліджень, призначається лікування.

Воно полягає в призначенні протигрибкових медикаментів, місцевої терапії і використання фітотерапії.

Щоб уникнути ускладнень, терапія повинна призначатися якомога раніше, при появі первинних ознак. Якщо не виконати цю умову, то крім ускладнень розвивається хронічний урогенітальний кандидоз.

Читайте також:  Герпес у горлі - основні симптоми і лікування

Медикаменти, спрямовані на протигрибкову терапію призначені не тільки для системного лікування, але і для місцевої терапії.

Для підвищення ефективності лікування, деякі медикаменти рекомендується поєднувати між собою.

Займатися підбором і призначенням будь-яких лікарських препаратів повинен виключно лікар. Тому не можна займатися самолікуванням, це небезпечно і може призвести до серйозних наслідків.

Медикаменти

Сучасна медицина і фармацевтика пропонують безліч медичних препаратів, спрямованих на усунення грибкових інфекцій.

Найефективнішими та найкращими з них є:

  • Ністатин. Лікарський засіб призначений для усунення грибків кандида. Медикамент є сильнодіючим антибактеріальним засобом. Можна використовувати як терапевтичних, так і в профілактичних цілях.
  • Леворин. Даний лікарський засіб є антибактеріальним препаратом, представленим у вигляді темно-жовтого порошку без запаху. Вважається протигрибковою і фунгіцидну засобом.
  • Клотримазол. Даний препарат використовується для місцевої терапії. Є протигрибковим і антибактеріальним препаратом, виглядає у вигляді білого кристалічного речовини без запаху.
  • Флуконазол. Ліки протигрибкової групи. Препарат здатний купірувати і пригнічувати активність ферментів грибків. Засіб здатне зруйнувати їх ріст, розвиток і розмноження.
  • Ітраконазол. Медикамент широкого спектру, призначений для знищення грибкових утворень. Є синтетичним препаратом, проявляє свою максимальну активність після прийняття їжі.

Всі представлені медичні препарати призначені для купірування розвитку і розмноження грибків. Їх механізм дії базується на блокуванні ферментів, що виділяються грибами.

Всі вони беруть активну участь в утворенні клітинної мембрани, що призводить до блокування розмноження кандиди.

Щоб патологічний процес не перейшла в хронічну форму, рекомендується одразу ж звертатися за допомогою до лікаря.

Досвідчений фахівець підбере необхідне лікарський засіб, що підходить пацієнту в індивідуальному порядку з урахуванням всіх особливостей організму, правильно розрахувати дозу і курс лікування.

Системна терапія має ряд протипоказань. У цю групу входять:

  • Період виношування дитини.
  • Годування груддю.
  • Ниркові і печінкові патології, що протікають у важких формах.
  • Наявність алергічних реакцій.
  • Індивідуальна непереносимість окремих компонентів лікарського засобу.

Місцева терапія

Використання місцевої терапії приносить позитивний вплив проти інфекційного ураження.

Для цих цілей застосовують різні мазі, креми, гелі, свічки та розчини. Найбільш ефективними лікарськими засобами цієї групи є:

  • Клотримазол.
  • Кандид.
  • Кетокеназол.
  • Ністатин.
  • Пімафуцин.
  • Тержинан.

Використання гелів, кремів і мазей необхідно для обробки зовнішніх статевих органів, свічки вводяться в піхву.

Але не меншою ефективністю володіють спеціальні розчини для спринцювання. Для цих цілей спеціально готують антисептичні розчини, Різні ванночки на основі соди або відварів з лікарських трав.

Використовуються лікарські трави і рослини, з яких готують спеціальні розчини для спринцювання володіють антибактеріальною і протизапальною дією.

Вони відмінно справляються з грибками і підвищують місцеву імунний захист організму. Найкращими і рекомендованими травами є:

  • Гвоздика.
  • Календула.
  • Ялівець.
  • Ромашка.

Приготування відвару полягає в заварюванні сухого інгредієнта в кількості 1 ст. ложки в 1 склянці води.

Лікарський засіб необхідно прокип’ятити на повільному вогні кілька хвилин, після чого його знімають з вогню і настоюють до повного охолодження.

Далі ліки необхідно процідити і розвести в необхідній кількості теплої кип’яченої води. Кількість готового ліки повинне бути таким, щоб у такій ванні можна було сидіти.

Читайте також:  Лобкові воші - симптоми, лікування та профілактика

Содовий розчин готують з 1 столової ложки соди і 1 склянки теплої кип’яченої води. Обидва інгредієнти змішують між собою до однорідності.

Можливі ускладнення

При появі перших ознак захворювання, необхідно швидше звернутися за допомогою до фахівців.

При несвоєчасно надану медичну допомогу, неправильному або несвоєчасному лікуванні можливі серйозні наслідки у вигляді ускладнень. Яких саме:

  • Уражаються нирки і інші органи і системи.
  • Стрімкий розвиток і розмноження інфекції, здатної поширюватися на шкірні покриви.
  • У чоловіків може розвинутися фімоз.
  • Патологія здатна привести до безпліддя.
  • Під час вагітності може відбутися інфікування плода. Ці ж наслідки можуть виникнути при пологової діяльності.
  • Може розвинутися хронічна форма патології.
  • Кандидоз може стати системним.

Хронічна форма

При неправильної терапії, регулярному статевому акті з інфікованою людиною або носієм інфекції, ігноруванні гострого кандидозу, може розвинутися хронічна форма захворювання.

Можливі повторні рецидиви, які можуть виникати внаслідок переохолоджень, період виношування малюка і погіршення імунного захисту організму.

Вилікувати даний стан можна тільки після детальної діагностики, де необхідно здати всі необхідні клінічні лабораторні аналізи.

З їх допомогою можна встановити тип збудника і його чутливість до деяких лікарських препаратів. В деяких випадках вимагається комбінація лікарських засобів.

Період вагітності

Період виношування малюка є дуже небезпечним для розвитку багатьох інфекційних захворювань сечостатевої системи.

Молочниця не є винятком, вона зустрічається при вагітності досить часто. Причинами утворення даної патології у цей період можуть стати наступні чинники:

  • Кислотне середовище піхви зазнає істотні зміни.
  • Відбувається фізіологічне зниження імунного захисту організму.
  • Нормальна мікрофлора організму зазнає істотні зміни.

Дана патологія під час вагітності підлягає обов’язковій терапії з метою недопущення інфікування плода під час виношування.

При родової діяльності, коли дитина проходить через родові шляхи, також може статися зараження, тому обов’язково варто лікувати недугу.

Терапія здійснюється за допомогою лікарських препаратів протигрибкової групи.

Оскільки багато лікарських засобів мають сої протипоказання, підбором і призначенням препаратів повинен займатися тільки лікар. Саме лікування повинно проводитися під суворим контролем лікаря.

Методи профілактики

З метою недопущення інфікування, слід дотримуватися строгих профілактичних правил. Яких саме:

  • Обов’язково стежать за особистою гігієною.
  • Потрібно проводити планове обстеження у лікаря, регулярно відвідувати уролога та гінеколога.
  • Будь-які лікарські препарати, особливо антибактеріальні та гормональні лікарські засоби, повинні призначатися тільки лікарем.
  • Контролювати рівень цукру в крові.

Щоб не допустити появи і розвитку хронічної форми захворювання, при перших ознаках хвороби, необхідно негайно поспішати на прийом до лікаря.

Обов’язково стежать за харчуванням. Вся споживана їжа повинна бути свіжою, корисної і без цвілі.

Важливо відмовитися від усіх шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя, займатися спортом і частіше гуляти на свіжому повітрі.

Будь-яку хворобу краще попередити, ніж лікувати, тому важливо стежити за здоров’ям і регулярно відвідувати фахівців.

Самолікуванням займатися не можна, оскільки це не тільки неефективно, але й небезпечно.

Корисне відео