Герпес у немовляти – симптоми і ефективне лікування

Герпес у немовляти нерідко проявляється вираженою симптоматикою — різким підйомом температури, відсутністю апетиту, диспепсичними розладами. Але найбільш характерна ознака захворювання — шкірні висипи різної локалізації. Перш ніж приступати до лікування герпесу у немовляти, доктор призначає ряд лабораторних, а при необхідності і інструментальних досліджень. Їх результати допомагають встановити тип інфекційного збудника, стадію перебігу патології та ймовірність розвитку небезпечних ускладнень. Основними принципами терапії стають пригнічення активності вірусів і зміцнення імунітету малюка.

Характерні особливості та ускладнення захворювання

Герпес у новонародженого може проявитися у перші дні життя в самій важкій формі. Це часто вказує на інфікуванні матері під час виношування дитини. Імунна система жінки не встигла виробити достатню кількість антитіл для зниження активності вірусів, переведення патології в латентну форму. У переважній більшості випадків у дитини діагностуються різні порушення в роботі внутрішніх органів, виникають серйозні наслідки:

  • менінгіт;
  • судомний синдром;
  • ниркова недостатність;
  • внутрішньоутробна пневмонія.

Небезпечне для здоров’я і життя немовляти ускладнення — порушення роботи органів сечовидільної системи. Для цього стану характерне зниження функціональної активності нирок, нездатність фільтрувати і концентрувати урину.

«Попередження: Якщо жінка була заражена на початкових термінах вагітності, то у плода можуть виникати вроджені вади розвитку. Інфікування матері протягом першого триместру іноді закінчується загибеллю дитини».

Захворювання у новонародженої дитини розвивається і в результаті його проходження по родових шляхах зараженої матері після контакту з навколоплідними плодами. У цьому випадку при своєчасно наданої медичної допомоги вдається уникнути виникнення будь-яких небезпечних для здоров’я малюка наслідків. Це актуально і при зараженні немовлят повітряно-крапельним шляхом:

  • хворою матір’ю під час догляду за малюком;
  • медичним персоналом під час оглядів.

Понад 90% жителів земної кулі є носіями ВПГ, або вірусу простого герпесу. Потрапивши одного разу в організм людини, він залишається там назавжди, реактивизируясь при ослабленні захисних сил. У немовлят до шести місяців вистачає сил чинити опір інфекційних збудників завдяки наявності в системному кровотоці антитіл, передавшихся від матері. А потім захист поступово слабшає, що проявляється в різних симптомах патології.

Основні види патології

Ознаки герпесу у новонароджених і немовлят виникають відразу після завершення інкубаційного періоду, який може тривати кілька днів чи тижнів. Все залежить від опірності організму малюка до інфекційних агентів, форми зараження і типу вірусу. При наявності у кровоносному руслі антитіл матері, захворювання можуть бути відсутні клінічні прояви. У цьому випадку практикується вичікувальна тактика лікування, що полягає в постійному контролі самопочуття дитини. Якщо ж вірус простого герпесу відразу активізувався, не уникнути прийому фармакологічних препаратів та проведення фізіотерапевтичних процедур. Способи лікування залежать від локалізації та видів висипів на тілі немовляти. Великі і дрібні бульбашки, почервоніння і висипання можуть формуватися на таких ділянках тіла:

Читайте також:  Молочниця при вагітності - 2 триместр: лікування, симптоми і профілактика

  • шкірні покриви тіла, голови, в тому числі її волосистої області;
  • слизові оболонки та шкіра статевих органів;
  • ділянки тіла з близько розташованими нервовими вузлами;
  • слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, у тому числі ротової порожнини та носа;
  • структурні одиниці зорового апарату — рогівка, кон’юнктива.

Вірус герпесу може вражати і внутрішні органи, знижуючи їх функціональну активність. Найчастіше така форма патології діагностується у дітей, що народилися з різними вадами розвитку. До родини герпесвірусів входить безліч різновидів інфекційних агентів, але для новонароджених і немовлят особливу небезпеку становить 2 тип. Вони провокують розвиток генітального герпесу, для якого характерна виражена і хвороблива симптоматика. Активізувався 1 тип стає причиною формування виразки в куті рота, так званої «застуди», а 3 тип — оперізуючого лишаю.

«На замітку: На початковій стадії герпетичної статевої інфекції її симптоматика дуже схожа з клінічними проявами респіраторних захворювань. Досвідчені педіатри обов’язково беруть мазок з носоглотки грудничка для встановлення видової належності збудників».

Також перші три типи герпесвірусів при активації у новонароджених маскуються під ознаки бактеріальної ангіни, стоматиту або гінгівіту. При неадекватно складеної терапевтичній схемі респіраторні симптоми починають ускладнюватися утворенням пухирів та виразок біля крил носа або на губах. Діти з міцним імунітетом справляються із захворюванням самостійно через кілька днів, а для ослаблених немовлят проводиться системне лікування.

Клінічна картина

Симптоми герпесу у немовляти досить виражені і часто допомагають педіатрам поставити попередній діагноз на стадії обстеження маленького пацієнта. Висипання, спровоковані першим типом вірусу, локалізуються на слизових оболонках носа, ротової порожнини і горла.

Місцева симптоматика

Після формування інфекційними збудниками запальних вогнищ на уражених ділянках розвивається незначна набряклість і почервоніння. Характерною особливістю патології стає сильний свербіж шкіри. Дитина старше 5-6 місяців може розчісувати шкіру, провокуючи приєднання бактеріальної інфекції, укрупнення площі пошкоджень. При відсутності лікування на початковій стадії захворювання інтенсивність місцевих ознак наростає:

  • у дитини починають утворюватися дрібні пухирці, наповнені прозорою, жовтуватого або білою рідиною;
  • везикули розташовуються невеликими групами, які при прогресуванні патології зливаються, формуючи великий інфекційний вогнище;
  • після помутніння вмісту бульбашки лопаються, а на уражених ділянках з’являються ранки, ранки.
Читайте також:  Урогенітальний кандидоз: лікування

Незабаром поверхню ерозій поступово затягує щільна плівка, утворення якої свідчить про початок одужання дитини. При слабкому імунітеті у малюка шкірні висипання у дитини можуть зберігатися протягом 15-20 днів, а у дітей з високою опірністю організму місцева симптоматика зникає через тиждень. Шкірні покриви у малюків швидко регенеруються, тому на них не залишається шрамів і рубців. Вони формуються лише при проникненні в інфекційні вогнища хвороботворних бактерій — стафілококів, стрептококів і частого розчісування дитиною пошкоджень. Для зручності діагностики та складання терапевтичних схем медики класифікують патологію та її ознаки наступним чином:

  • генералізована — герпетичні висипання поширилися по більшій частині тіла, і супроводжуються симптомами загальної інтоксикації організму;
  • абортивну — інфекція залишається на початковому етапі, а новонароджений одужує через 2-3 дня;
  • набрякла — запальні вогнища формуються на губах, слизовій оболонці носових ходів, статевих органів і характеризуються сильною набряклістю (припухлістю) уражених ділянок тіла;
  • рецидивуюча — бульбашки з’являються на різних ділянках тіла, провокуючи у дитини поява сильних болів, гіпертермії, диспепсичних та неврологічних розладів;
  • зостериформная — така форма патології виникає у малюка при зараженні герпесвирусом 3 типу, а її симптоматика схожа з ознаками оперізувального лишаю.

Вираженість симптомів знаходиться в прямій залежності від імунітету дитини. Чим вище опірність організму до інфекційних агентів, тим краще дитина переносить патологію — герпес на губах або слизових оболонках статевих органів.

«Попередження: Якщо у немовляти до 6 місяців діагностовано первинне вірусне захворювання, то лікарі ретельно контролюють стан дитини. При цій формі герпетичної інфекції вірус швидко поширюється потоком крові до внутрішніх органів і може спровокувати їх поразку, небезпечне не тільки для здоров’я, але і для життя малюка».

Загальні клінічні прояви

Генералізована форма герпетичних інфекцій практично завжди протікає на тлі загальної інтоксикації. Після проникнення в організм дитини віруси починають активно розмножуватися, виділяючи токсичні продукти своєї життєдіяльності. Вони розносяться кров’ю по всьому організму, сприяючи розвитку ознак інтоксикації:

  • підвищення температури тіла вище субфебрильних значень (38,5°C);
  • гарячковий стан, озноб, підвищене потовиділення;
  • диспепсичні розлади — нудота, напади блювоти, надлишкове газоутворення, діарея або запор.
Читайте також:  Кандидоз легень і верхніх дихальних шляхів: симптоми і лікування

Генітальний герпес у новонароджених стає причиною відсутності апетиту, часті зригування, здуття живота і болючих кольок. Малюки відчувають слабкість, не можуть заснути із-за поганого самопочуття. Особливий дискомфорт доставляє дітям нестерпний свербіж шкіри, відчуття печіння на уражених ділянках шкіри і слизових оболонок. Чим небезпечний герпес для життя дитини — розвитком зневоднення і водно-сольового балансу.

Основні принципи терапії

Перш, ніж лікувати герпес, встановлюється його тип і можливість швидкого поширення інфекції. В терапії захворювання використовуються противірусні засоби, що володіють властивостями імуномодуляторів, допомагають позбавити активності інфекційних агентів. Для перекладу патології в латентну форму можуть бути призначені таблетки або розчин для ін’єкцій Ацикловір, ректальні супозиторії Віферон.

Герпес на губі у дитини можна вилікувати за допомогою мазей Виру-Мерц або Зовіракс, які необхідно акуратно втирати в уражену тканину. Якщо до вірусної патології приєдналася бактеріальна, то не обходиться без використання зовнішніх антибіотиків — Левомеколь або мазь Тетрациклінова. Герпес на губі у немовляти зі слабким імунітетом нерідко супроводжується симптомами загальної інтоксикації організму. Для зниження їх вираженості педіатри призначають дітям нестероїдні протизапальні препарати у свічках або суспензіях:

  • Ибуфен;
  • Нурофен.

Придушити негативний вплив вірусів на організм немовляти допомагають ректальні супозиторії та сиропи з парацетамолом — Панадол, Еффералган. Для зміцнення імунітету дитини педіатри рекомендують курсовий прийом вітамінів з мікроелементами в рідкій формі.

Немовлятам з імунодефіцитними станами (ВІЛ) призначається індивідуальне лікування. Використання в терапії імуномодуляторів або імуностимуляторів спровокує значне погіршення стану малюка.

diagnoz.in.ua