Герпес на спині: причини, ознаки та ефективне лікування

Герпес є найбільш поширеним вірусом у всьому світі. Практично кожна людина знайомий з його симптоматикою. Медицина досі не знайшла шляхи його усунення, тому упровадившись в організм, він залишається в ньому назавжди.

Поява герпесу на спині зазвичай асоціюється з оперізувальним лишаєм, розвиток якого провокує третій тип герпесвируса, однак, тут не все так просто. Справа в тому, що провокатором виникнення характерної висипки на спині можуть служити і інші генотипи вірусу.

Особливості захворювання

В результаті численних досліджень встановлено — 90% населення є носіями герпеса. Але тільки у 15% проявляються клінічні прояви хвороби.

Налічується понад 100 різновидів вірусу герпесу, але тільки 8 з них здатні проявляти активність в людському організмі.

При первинному ураженні вірус впроваджується в генетичний апарат нервових клітин, що робить неможливим його усунення. Імунітет на проникнення патогена реагує виробленням специфічних антитіл, які блокують циркулюючі в крові вірусні частинки. Завдяки цьому збудник тривалий час тримається під контролем імунітету.

Фактори, що мають вплив на активізацію вірусу:

• падіння захисних сил;
• емоційна нестабільність;
• авітаміноз;
• виснажливі умови праці;
• травми (ураження міжхребцевих нервових відростків);
• медичні маніпуляції;
• пересадка органів.

Вірус володіє високим рівнем контагиозности (легко передається). Основні шляхи передачі: побутовий (тісний контакт з інфікованою, користування спільними предметами побуту), повітряно-крапельний (при розмові, чханні, кашлі). Для деяких типів притаманний вертикальний (від матері дитині), статевий (орально-генітальний герпес) шляхи зараження.

Характерною ознакою хвороби є герпетична висипка. Виникає вона через те, що вірус стрімко розмножується в клітинах шкірних покривів, слизових оболонок, крові, лімфи.

Кожен тип вірусу герпесу вражає певну зону, так, 1 тип вражає верхня і нижня губа, підборіддя, крила носа, 2 – геніталії, анальний отвір, 3 — все тіло (вітряна віспа) або шкірні покриви по ходу нервових закінчень (оперізувальний лишай), 4 — лімфовузли, 5 — внутрішні органи, 6 – центральну нервову систему, 7 — маловивчений, але є припущення, що викликає хронічну втому, 8 – головні імунні клітини.

Що стосується герпесу на спині, то причини його виникнення досить різноманітні. Спровокувати патологічний процес можуть різні збудники. Деякі віруси не тільки обумовлюють дерматологічні проблеми, але і набагато серйозні захворювання, аж до онкології.

Типи вірусу, які викликають герпетичне ураження шкірних покривів на спині:

• Варіцелла зостер (3 тип), потрапляючи вперше в організм (часто в дитинстві), провокує виникнення вітряної віспи, при якій висип локалізується по всьому тілу, на спині, в тому числі. Через десятиліття може активуватися з новою силою, але вже у вигляді іншого, більш серйозного захворювання – оперізувальний герпес (герпес зостер, оперізувальний лишай). Залежно від того, в якій зоні уражаються нервові закінчення, там і проявляються висипання.
• Вірус Епштейна-Барр (4 тип). Викликає розвиток інфекційного мононуклеозу. Можливе виникнення дрібної висипки на спині. Заражені люди знаходяться в зоні ризику розвитку онкологічного захворювання – лімфома Беркітта.
• Цитомегаловірус (5 тип) здатний вражати абсолютно всі внутрішні органи. Супроводжується в’ялим, загальною симптоматикою. Прояви схожі на мононуклеоз. Іноді стає причиною великих висипань.
• Віруси герпесу людини 6 типу. Розсіяний склероз в основному розвивається в молодому і середньому віці (15-40 років), викликає вид 6А. Герпес на спині у дитини виникає в результаті активності хвороби під назвою розеола (раптова екзантема, шоста хвороба, псевдокраснуха), провокатором якої є вид 6В. Супроводжується стрімким підвищенням температури тіла (до 40 градусів за Цельсієм) з наступними висипом по всьому тілу.

Фахівці в області герпетичної інфекції стверджують, що немає такого місця на тілі людини, де не може проявиться вірус. Лабіальний і генітальний герпес (1,2 тип) також можуть мати атипові прояви. Іноді висипання з’являються на спині, які за характером схожі на оперізувальний лишай, але не пов’язані з проекцією нервових закінчень.

У дітей появу герпесу в області спини – це реакція на впровадження в організм вірусу, у дорослих – знак загострення або виникнення серйозних ускладнень.

Клінічні ознаки

Симптоматична картина всіх вірусних захворювань, спровокованих герпесом, має однаковий характер.

В залежності від конкретного типу збудника інкубаційний період триває від 2 до 6 тижнів. У середньому симптоми починають проявлятися через 21 день після зараження.

Вітряна віспа та оперізувальний лишай (викликаються вірусом 3 типу Varicella Zoster) є основними причинами появи герпетичної висипки на спині.

У дитини перше знайомство з вірусом проходить набагато простіше і легше, ніж у дорослого. Вітрянка супроводжується гіпертермією, висипом по всьому тілу (спина не виняток). Протягом 2-3 тижнів дитина повністю одужує і у нього формується довічний імунітет від віспи. Але через багато десятиліть вірус може зявитися знову у вигляді лишаю.

Перші ознаки захворювання схожі з клінікою інтоксикації, простуди, що починається. Продромальна фаза, яка триває від кількох годин до 2 днів, супроводжується симптомами:

• незначне підвищення температури тіла;
• загальна слабкість;
• розлад травлення;
• ломота в тілі;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• почервоніння, набряк тканин, свербіж, поколювання в місці подальшого появи висипань.

Через 1-2 дні фіксується температурний стрибок (до 40 градусів за Цельсієм) утворюються червоні цятки в місцях колишнього дискомфорту на спині. Ще через кілька днів папули наповнюються запальною рідиною, температура нормалізується, з’являється виражений больовий синдром – ознака оперізувального лишаю.

Це відмінна риса від вітряної віспи. Біль виникає із-за порушення роботи нервових клітин. Часом вона настільки нестерпна, що пацієнти змушені приймати знеболюючі препарати. Порівняти біль можна з ураженням електричним – різка, запальна, тупа, що підсилюється при будь-якому контакті з шкірою.

Ще однією відмінністю є те, що при герпесі зостера висипання схожі на слід від ременя (смужкою), більш щільні і згруповані, а при віспі покрита висипом вся площа спини в хаотичному порядку (вздовж хребта між лопатками). При лишаї бульбашки локалізуються на попереку з одного боку.

На 5-6 день бульбашки лопаються, рідина витікає, утворюються ерозії. Далі вони підсихають, покриваються скоринкою, яка з часом зникає, залишаючи за собою тимчасову пігментацію.

Проте можливо і атиповий перебіг хвороби:

• абортивний (найлегша) – папули рідиною не наливаються, больовий синдром відсутній, одужання настає швидко і без наслідків;
• бульозні – групи пухирців зливаються в один великий міхур;
• геморагічне – в бульбашках знаходиться не прозора рідина, а кров;
• некротичне супроводжується ураженням глибокого шару шкірного покриву, при якому відбувається приєднання бактеріальної інфекції. Ерозії довго не загоюються, після себе залишають рубці.

При герпесі зостера після зникнення основних симптомів нейротропні болі можуть зберігатися ще тривалий час (кілька місяців і навіть кілька років). Такий стан часто спостерігається у пацієнтів старше 50 років з великими зонами висипки (постгерпетична невралгія)

Дитяча розеола

Дане захворювання називають псевдокраснухой тому, що симптоматика дуже схожа на саму краснуху. По всьому тілу поширюється червона рясна висипка, починаючи з голови, опускаючись на спину і кінцівки. Локалізується по всій площі, найбільше в області лопаток. Підвищується температура тіла, з’являється загальна слабкість, запалюються лімфатичні вузли. Відмінною рисою розеоли є те, що висип зникає без лущення, поступово втрачаючи колір. Хвороба характерна для дітей до 2 років.

Цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр

Герпес на спині в результаті ураження цих двох вірусів з’являється в рідкісних випадках. Найчастіше розвивається на фоні імунодефіцитного стану. При цитомегаловірусній інфекції така реакція є наслідком паралельного вживання ампіциліну.

Виглядає висип точно також як при дитячій розеоле – щільна червона сітка з дрібних папул.

Діагностика

Після виникнення висипань на спині рекомендується звернутися за кваліфікованою допомогою. Зрозуміти чи є висип на спині герпесом і яким саме вона спровокована збудником під силу тільки інфекціоніста, вірусолог або дерматолога. У продромальний період діагностика ускладнюється.

По зовнішньому вигляду шкірних покривів, місцем локалізації можна визначити яке саме захворювання турбує пацієнта.

Іноді потрібно проведення деяких лабораторних досліджень: виявлення антитіл в крові, цитологічне, вірусологічне, серологічне обстеження біологічного матеріалу та інші.

Терапія

Герпес на спині здатний і без терапії закінчиться повним одужанням в середньому за 3 тижні після інфікування. Але яскраво виражена симптоматика зобов’язує пацієнта задатися питанням, як лікувати герпес. До того ж, пустивши все на самоплив, можна допустити розвиток серйозних ускладнень, аж до паралічу і смерті.

Основні цілі лікування герпесу на спині:

• зняття симптоматики;
• зменшення активності вірусу;
• зведення до мінімуму ризику виникнення ускладнень;
• успішне введення збудника в латентний стан.

Ефективність проведення терапії обумовлена її комплексністю – одночасно застосовуються препарати різних груп (противірусні, знеболюючі, протисудомні, антидепресанти), дотримується дієта, приймаються вітаміни.

Противірусні засоби застосовуються системно (пероральний прийом) для якнайшвидшого впливу на вірус і місцево. При гострій формі захворювання показане внутрішньовенне та внутрішньом’язове введення препаратів.

Протягом 7-10 днів дорослими приймається Ацикловір по 0,8 г 4 рази на день або Валацикловір по 1 г 3 рази в день. Дітям іноді призначають Фамцикловір по 0,5 г два рази на день протягом 5 днів.

На уражені місця мазь наносять Ацикловір, Зовіракс не менше 5 разів на день.

Лікування герпесу на спині не обходяться без знеболюючих, жарознижуючих, протизапальних засобів. Всіма цими якостями володіють нестероїдні протизапальні препарати (НПП) – Диклофенак, Ібупрофен, Кетопрофен, Мелоксикам.

При сильних болях в місцях ураження роблять новокаїнову блокаду, проходять курс електрофорезу з новокаїном.

Протисудомні препарати успішно справляються з нейропатическими болями (Прегабалин, Габапентин).

Приєднання бактеріальної флори передбачає прийом антибіотиків широкого спектру дії (Тетрациклін, Джозамицин).

З метою зменшення набряклості, свербежу, подразнення застосовуються протиалергічні засоби системно (Кларитин, Едем) та місцево (Фенистил). У рідкісних випадках на ряду з НВП призначається кортикостероїдна мазь (Молескін, Гідрокортизон) короткими курсами, оскільки мають безліч побічних ефектів.

При постгерпетичній невралгії успішно застосовуються антидепресанти, мазі з капсаїцином, які мають зігріваючу і відволікаючим властивостями.

Необхідність і ефективність застосування імуномодуляторів при герпетичних висипаннях на спині клінічно доведено. Проте, лікарі часто призначають інтерферони дітям у вигляді супозиторіїв (Віферон, Лаферобіон), а для дорослих Поліоксидоній, Циклоферон.

На етапі утворення виразок застосовують місцеві антисептики – Хлоргексидин, Діоксидин, Фукорцин. Прискорюють регенерацію тканин мазь Актовегін, Солкосерил, масло шипшини та обліпихи.

Важливо підтримати імунітет вітамінами, мінералами, корисними мікроелементами (Комплівіт, Алфавіт, Дуовіт), а також збалансовано харчуватися.

Лікування в домашніх умовах проводиться у більшості випадків, однак, нетипові форми хвороби, вагітні жінки з висипом на спині, літні люди, пацієнти з тяжкими порушеннями імунної системи, онкозахворювання вимагають стаціонарного спостереження.

Хворі в будь-якому віці з симптоматикою ураження головного мозку – нудота, блювання, головний біль, тремор кінцівок, судоми, підлягають терміновій госпіталізації.

Лікуючий лікар може порекомендувати використовувати на ряду з основним лікуванням і народні рецепти.

Найбільш ефективні в дерматологічній сфері чистотіл, ромашка, череда, кора дуба, м’ята перцева, прополіс, мед, алое. Відвар калини, шипшини, гречки допоможуть зменшити прояв симптомів, а екстракт ехінацеї пурпурової допоможе активізувати імунітет.

Крім цього, важливо дотримуватися деякі правила – не розтирати, не розчісувати, не здирати бульбашки, після контакту з рідиною з бульбашок обов’язково мити руки щоб не рознести вірус по всьому тілу, не мочити уражені місця. Чоловік до моменту утворення кірочок заразний, тому має бути максимально ізольований від суспільства – спати на одному постільній білизні, мати власні предмети побуту (чашку, ложку, тарілку, рушник). Для того щоб не допустити поширення вірусу, необхідно постійно провітрювати приміщення, проводити вологе прибирання. Дітям показаний постільний режим у період активної фази.

Можливі ускладнення

Герпетична висипка на спині – зовсім не нешкідливе явище. Багатьох батьків цікавить питання може бути ускладнення від вітряної віспи у дітей. Незважаючи на те, що в основному діти легко переносять хворобу, в деяких випадках тяжкий перебіг, яке може спровокувати пневмонію, енцефаліт. При розчісуванні бульбашок відбувається бактеріальне зараження – залишаться рубці в місці ранок.

Несвоєчасне, неправильне лікування сприяє розвитку постгерпетичній невралгії, яка порушує емоційний баланс пацієнта з-за постійних хворобливих відчуттів.

Оперізувальний лишай може спровокувати небезпечні для життя захворювання вірусної етіології – менінгіт, енцефаліт, гепатит, пневмонія. Не звернувши уваги на симптоматику, лікуючись самостійно, людина може залишитися інвалідом або зовсім позбутися життя.

Профілактика

Для того щоб не дати активуватися вірусу, який вже знаходиться в організмі, потрібно вести здоровий спосіб життя, загартовуватися, займатися спортом, відмовитися від шкідливих звичок, повноцінно відпочивати. Все патології необхідно лікувати вчасно і в повному обсязі.

Від оперізуючого лишаю розроблена спеціальна жива вакцина Zostavax, яка застосовується у дорослих старше 60 років. Половина щеплених вакциною людей не стикаються з захворюванням, решта – переносить в легкій формі, без наслідків.

Будь-герпетичне захворювання несе загрозу розвитку ускладнень. При появі висипу в області спини рекомендується звернутися за кваліфікованою допомогою. Лікувати герпес на спині не так вже і складно, а от усувати наслідки неправильної терапії – завдання не з легких.