Генітальний герпес у чоловіків: симптоми, лікування і наслідки

Генітальний герпес у чоловіків – це досить поширене інфекційне захворювання, яке зустрічається переважно в осіб молодого, працездатного віку. Захворювання розвивається в паховій області, характеризується наявністю певних особливостей перебігу. Знання особливостей захворювання необхідно для успішної боротьби із захворюванням. Захворювання лікується за допомогою медикаментів декількох груп.

Етіологія та шляхи інфікування

Генітальний герпес у чоловіків є інфекційним захворюванням. Збудник вірус герпесу поділяється на 2 типи, він є внутрішньоклітинним паразитом. У зовнішньому середовищі ВПГ (вірус простого герпесу) нестійкий і швидко гине під впливом низької, високої температури, висушування, ультрафіолетового (сонячного) випромінювання, дезінфікуючих засобів. Властивості збудника статевого герпесу у чоловіків визначають шляхи інфікування, характер клінічного перебігу захворювання та вибір терапевтичної тактики.

Так як збудник є нестійким у зовнішньому середовищі мікроорганізмом, то інфікування чоловіків відбувається кількома шляхами, до яких відносяться:

• Статевий шлях – вірус проникає в клітини слизової оболонки статевих органів при їх безпосередньому контакті з клітинами структур урогенітального тракту інфікованого статевого партнера. Інфікування може відбуватися в зоні паху, анального отвору. Статевий механізм передачі збудника, що реалізується переважно при розвитку статевого герпесу у чоловіків.
• Контактний шлях – передача вірусу реалізується за допомогою контакту шкіри або слизових оболонок будь-якої локалізації на тілі людини. Захворювання часто передається при поцілунках (захворювання губ).
• Контактно-побутовий шлях – характеризується тим, що спочатку вірус потрапляє на навколишні предмети (аксесуари Для обличчястої гігієни), а потім у клітини здорової людини. Реалізується рідко, так як збудник відрізняється низькою стійкістю у зовнішньому середовищі.
• Повітряно-крапельний шлях – рідкісний механізм передачі інфекційного збудника.
• Вертикальний шлях – вірус проникає в організм плоду від інфікованої матері під час внутрішньоутробного розвитку.

У чоловіка може відбуватися аутоинфицирование (самозараження). При локалізації інфекції в області губ, слизової оболонки рота або на шкірі будь-якої області тіла, вірус з руками може переноситися на геніталії і область паху. У чоловіків причини інфікування частіше реалізуються внаслідок наявності певних провокуючих факторів, до яких відносяться:

• Активне сексуальне життя з частою зміною статевих партнерів без використання індивідуальних засобів захисту. Генітальний герпес у чоловіків часто може поєднуватися з іншою інфекційною патологією, яка характеризується переважно статевим шляхом передачі.
• Ранній початок статевого життя.
• Соціальний статус.
• Вік – найбільш часто паховий герпес розвивається у активних молодих людей віком 20-30 років.
• Зниження функціональної активності імунної системи, при якій послаблюються фактори неспецифічного захисту шкіри і слизових оболонок. Даний фактор сприяє більш важкому перебігу і частого рецидиву (загострення) інфекційного процесу.

Механізм розвитку

Збудник захворювання є обов’язковим внутрішньоклітинним паразитом. Після проникнення в організм він заражає клітини і вбудовується в їх геном. Це призводить до того, що системи біосинтезу починають виробляти білки і генетичний матеріал вірусу. Нові вірусні частинки виходять із зараженої клітини, яка при цьому гине. Характерною особливістю збудника є те, що він тривалий час може залишатися в клітинах в неактивному стані, не приводячи до запального процесу. Зазвичай збудник всередині клітин зберігається протягом усього життя людини, але захворювання розвивається не завжди. Інфекція статевих органах з появою характерних ознак розвивається при активізації вірусу, що призводить до загибелі інфікованих клітин. Виділяється кілька основних провокуючих факторів, які сприяють підвищенню активності, до них відносяться:

• Вроджене порушення функціонального стану імунітету (вроджений імунодефіцит), обумовлене змінами в певних генах.
• Набутий імунодефіцит – зниження активності імунітету може бути спричинене різними факторами. До них відносяться хронічні інфекції різної локалізації в організмі людини, порушення обміну речовин, зокрема при цукровому діабеті, хронічна інтоксикація (отруєння організму), включаючи систематичне куріння, вживання алкоголю або наркотичних речовин, неправильне харчування чоловіка і недостатній сон.
• Надходження значної кількості вірусних часток ззовні (екзогенне інфікування) – при наявності герпесвируса в організмі людини надходження нових збудників всередину клітин провокує активізацію інфекційного процесу.

Дані фактори, що провокують активізацію герпетичної інфекції на статевих органах, обов’язково повинні враховуватися для ефективного лікування захворювання, а також профілактики його загострення в майбутньому.

Як проявляється герпес у чоловіків

Клінічні симптоми генітального герпесу у чоловіків починають проявлятися при активізації вірусу всередині клітин. В залежності від того, коли відбулося інфікування, окремо виділяється клінічне прояв первинного і рецидивуючого захворювання. Ознаки первинного герпесу на статевому органі у чоловіків характеризуються такими особливостями:

• Інкубаційний (час від моменту інфікування людини до появи перших ознак патології) період в середньому триває від 3-х днів до 2-х тижнів.
• Першою ознакою початку інфекційного процесу є почервоніння (гіперемія) шкіри або слизових оболонок в області проникнення збудника, яке супроводжується неприємним свербінням і палінням.
• Через кілька днів в області почервоніння з’являються невеликі бульбашки, заповнені прозорою рідиною – це прояв є «візитною карткою» інфекційного процесу. Поява бульбашок дає можливість з високою часткою ймовірності запідозрити чоловічий генітальний патологічний процес на лобку, на яєчках, а також статевому члені. Герпетичні висипання на мошонці зустрічаються дещо рідше, улюбленою локалізацією інфекційного процесу є слизова оболонка головки статевого члена і шкіра його тіла.
• Інтоксикація, що супроводжує формування герпетичних пухирців і характеризується погіршенням загального стану чоловіка, підвищенням температури тіла, ломота в тілі, головним болем, погіршенням апетиту.
• Зникнення бульбашок і дозвіл інфекційного процесу – через кілька днів за умови відсутності вторинного інфікування бульбашки лопаються, а на їх місці утворюються кірочки.

В цілому симптоми герпесу у чоловіків, що має гострий перебіг, зберігаються протягом періоду часу близько 5-7 днів. Після інфекційного процесу на слизовій оболонці чи шкірі рубцеві зміни не розвиваються. До герпетичних висипань часто може приєднуватися вторинна бактеріальна інфекція. Вміст пухирців спочатку стає мутним, потім гнійним. Може помітно погіршуватися загальний стан, що супроводжується загальною слабкістю, підвищенням температури тіла, погіршенням апетиту, а також ломотою в тілі. По мірі прогресування бактеріальної інфекції бульбашки можуть лопатися, а на їх місці формуватися гнійні скориночки. При відсутності адекватного лікування під корочками накопичується значна кількість гною, що призводить до важкої загальної інтоксикації організму. Велика кількість випадків характеризується тим, що після інфікування людини ознаки захворювання не з’являються, а вірус тривалий час може перебувати в клітинах в неактивному стані.

Рецидивуючий перебіг інфекційного процесу має подібну клінічну симптоматику. У чоловіків симптоми з’являються на тлі активізації наявного в клітинах вірусу. Вони мають меншу інтенсивність і зберігаються не так довго. Ознаки загальної інтоксикації організму відсутні, тому людина зазвичай переносить патологічний процес «на ногах». Локалізація бульбашок при кожному загостренні рецидивуючого перебігу патології зазвичай не змінюється. При значному ослабленні імунітету герпес в паху у чоловіків може мати тяжкий перебіг з розповсюдженням збудника з шкіри та слизових оболонок у внутрішні органи – генеральний (загальний або генералізований) процес.

Діагностика

Визначення факту наявності герпетичної інфекції у пацієнта зазвичай не викликає труднощів. Захворювання діагностує лікар-уролог або дерматовенеролог на підставі клінічного обстеження, що включає огляд шкіри області паху і слизових оболонок статевих органів. Іноді у сумнівних випадках (особливо при рецидивуючому перебігу патологічного процесу) може знадобитися додаткове лабораторне дослідження. Воно включає виявлення та ідентифікацію генетичного матеріалу збудника, а також визначення рівня антитіл до нього в крові. Також призначається дослідження для виявлення інших інфекцій з переважно статевим шляхом передачі. Під час опитування пацієнта медичний фахівець обов’язково з’ясовує наявність провокуючих факторів, вплив яких на організм людини привело до активізації вірусу збудника.

Як лікувати

Успішне лікування генітального герпесу у чоловіків можливе за рахунок обов’язкового виконання декількох основних загальних рекомендацій, до яких відносяться:

• Зменшення кількості вірусів, а також пригнічення їх активності в області патологічного інфекційного процесу.
• Усунення впливу провокуючих факторів, що призвели до активізації герпетичної інфекції.
• Лікування супутньої інфекційної, соматичної або ендокринної патології.
• Виконання заходів, спрямованих на запобігання рецидиву інфекційного процесу в майбутньому.

Всі питання про те, як лікувати генітальний герпес, як уникнути повторного розвитку необхідно обговорити з лікарем. Він допоможе підібрати найбільш ефективні заходи.

Чим лікувати

Для проведення основних терапевтичних заходів лікування герпесу у чоловіків використовуються медикаментозні засоби різних фармакологічних груп:

• Противірусні противогерпетические медикаменти – група ліків, які пригнічують активність реплікації (внутрішньоклітинний подвоєння генетичного матеріалу вірусу збудника інфекційного процесу всередині інфікованих клітин (ацикловір, зовіракс тощо).
• Антигістамінні препарати – медикаменти знижують вираженість відчуттів дискомфорту у вигляді печіння та свербежу за рахунок зменшення інтенсивності специфічного запального процесу. Вони застосовуються у вигляді крему або таблеток (Діазолін, Супрастин, Лоратадин).
• Імуномодулятори – засоби, що посилюють функціональну активність імунітету. Лікувати герпес рекомендується за допомогою імуномодуляторів рослинного походження (елеутерокок, женьшень), які також застосовуються для профілактики рецидивів захворювання.

В активну фазу перебігу інфекційного процесу до формування герпетичних пухирців лікування рекомендується починати з противірусних засобів. При легкому ступені перебігу захворювання препарати використовуються у вигляді крему або мазі. Більш важка форма хвороби потребує використання противірусного засоби для системного застосування у вигляді таблеток для прийому всередину. Курс противірусної терапії зазвичай становить кілька днів. При вираженому свербінні і палінні додатково призначаються антигістамінні засоби, потім підключаються імуномодулятори. Лікування статевого герпесу обов’язково включає загальні рекомендації, спрямовані на зміцнення імунітету. Дієта повинна включати продукти, багаті білками, рослинною клітковиною, вітамінами. Виключається прийом алкоголю, не рекомендується куріння. Важливо досить висипатися, так як недосипання є одним з факторів, що погіршують імунітет.

Профілактика хвороби спрямована на виключення впливу провокуючих факторів. Важливо уникати безладної статевого життя, надмірного вживання алкоголю, переохолодження організму, не палити. Їжа повинна бути калорійною, легко засвоюваною. Виключаються жирні, смажені страви з жирного м’яса. Більш докладно про те, як вилікувати і уникнути хвороби у представників чоловічої статі розповість лікар дерматовенеролог або уролог під час консультативного прийому.