Анальний герпес: причини, симптоми, лікування

Анальний герпес – про це неприємне захворювання знають багато. Клінічні ознаки недуги виникають у вигляді характерних герпетичних висипань, які локалізуються в області заднього проходу пацієнта. Вірус дуже швидко поширюється при сексуальних контактах і через біологічні рідини. Дана інфекція, проникаючи в людський організм один раз, міцно закріплюється в ньому назавжди. Симптоми такої патології нерідко нагадують прояви генітального герпесу.

Шляхи передачі інфекції

Переносник анального герпесу – людина, заражений цим вірусом. Носій може навіть не здогадуватися про наявність у його організмі збудника. Основним шляхом передачі в даному випадку є незахищений статевий контакт, не тільки традиційний (вагінальний), але і анальний, оральний.

Герпевіруси також мають здатність до передачі через побутові предмети та гігієнічні засоби:

  • бритвені приналежності;
  • посуд;
  • зубні щітки;
  • рушники.

Герпес в задньому проході найбільш небезпечний для вагітних жінок. Проникаючи через судини плаценти, вірус заражає майбутнього малюка, в результаті чого він може з’явитися набагато раніше покладеного терміну, або загинути в материнській утробі. Також не виключається можливість зараження новонародженого в процесі пологів або в період годування груддю.

Герпевіруси можуть спровокувати розвиток онкологічних патологій у жінок і чоловіків. У результаті виникнення даного захворювання у деяких пацієнтів можуть з’явитися ознаки печінкової недостатності та інші ускладнення.

Цікаво! Вчені з’ясували, що жіночі геніталії більше схильні герпетическому ураження, ніж чоловічі статеві органи. Також представники негроїдної раси набагато частіше хворіють цією патологією, порівняно з європейцями.

Фактори, що провокують захворювання

Головною причиною утворення герпесу біля ануса є проникнення вірусної інфекції в людський організм. Зараження можливе в будь-якому віці, але частіше подібний процес стає наслідком початку сексуального життя пацієнта. Поява перших симптоматичних ознак цієї патології може бути викликано провокуючими факторами, серед яких найпоширенішими вважають:

  • використання гормональних ліків;
  • сильні стреси, депресії;
  • простудні хвороби – грип, ГРВІ;
  • хронічні захворювання в стадії загострення;
  • лікування ультрафіолетовими променями;
  • переохолодження;
  • хіміотерапія;
  • зниження працездатності імунної системи;
  • хронічна втома.
Читайте також:  Фактори передачі гепатиту В і А

Діагностика герпесу прямої кишки проводитися кваліфікованим лікарем на підставі даних огляду хворого та збору анамнезу. Жінки в цьому випадку проходять повне гінекологічне, а при необхідності – проктологічне обстеження. Спірні ситуації вирішуються за допомогою імунологічного аналізу крові, який передбачає визначення специфічних антитіл. Подібні лабораторні дослідження при анальному герпесі майже не проводяться, так як більшість людей вже зустрічалися з подібною інфекцією в дитячому та дорослому віці. В результаті першого проникнення вірусу в організм, останній виробляє особливі імуноглобуліни проти цього збудника, які залишаються в тілі людини протягом всього його життя.

Важливо! Імунологічне обстеження пацієнта доцільно проводити в гостру стадію патології, так як тільки в цей період в крові визначається наявність специфічних антитіл М-класу.

Для того щоб поставити абсолютно точний діагноз, слід провести вірусологічний аналіз. Безпомилково встановити присутність герпесвируса в організмі можна за допомогою виконання біопсії тканин запального вогнища.

Як розвивається герпес заднього проходу

Герпетичне ураження шкірних покривів і слизових в області геніталій, ануса або прямої кишки носить виключно рецидивуючий характер. У подібній ситуації періоди зникнення симптомів захворювання (ремісії) змінюються епізодичними рецидивами інфекції, які мають різну тривалість і частоту.

Ймовірність переходу в гостру стадію хвороби залежить від безлічі факторів, у тому числі від працездатності імунної системи організму. Рецидиви анального герпесу виникають у разі серйозного зниження імунітету. Причиною даного стану може стати перевтома, тривалі стреси, виснаження і багато іншого. Існує три форми генітального або анального герпетичного ураження:

  • Первинне інфікування – проявляється в результаті зараження людини, яка ще ніколи не хворів на вітрянку або герпесом. Якщо при такій формі розвиваються відповідні симптоми захворювання – це перший випадок вірусного ураження. Вогнище запалення при подібному клінічному перебігу може бути обмеженим або множинним. Не виключається також можливість безсимптомного носійства інфекції.
  • Власне рецидив патології – це повторне розвиток герпесу в анусі або прямій кишці. Поява симптоматики цього захворювання носить циклічний характер і виникає після попередньої йому ремісії. Рецидивуючий перебіг інфекції спостерігається в тих випадках, коли симптоми герпетичного ураження проявляються більше шести разів у році.
  • Прихована форма хвороби – або латентне носійство герпесвируса. При такому перебігу патології будь симптоматичні ознаки ураження повністю відсутні. Вірус не вдається визначити навіть у досліджуваних зразках тканини. Збудник зберігається лише у великих нервових вузлах – гангліях.
Читайте також:  Молочниця - що це таке?

Симптоматичні прояви

Клінічні ознаки анального герпесу можуть бути різними. Деякі хворі переносять цю патологію в неактивній формі, яка проявляється лише незначним збільшенням чутливості слизової оболонки в прямій кишці і анусе пацієнта. Але в інших випадках виникнення герпесу на анальности спостерігаються класичні симптоми цієї недуги.

Перший і основний ознака наявності герпесу – утворення характерних бульбашок на ураженій ділянці шкіри. Перед появою герпетичних висипань, анальний отвір пацієнта може хворіти, спостерігається печіння або свербіж в області майбутнього вогнища запалення. Наступним етапом розвитку захворювання є активне виникнення елементів висипу, які вражають слизові оболонки і шкірні покриви ануса і прямої кишки. Везикули можуть бути згрупованими або поодинокими.

Герпес біля заднього проходу також супроводжується ознаками інтоксикації організму хворого: мігрень, підвищенням температурних показників, безсонням, дратівливістю і поганим самопочуттям. Можливі явища регіонарного лімфаденіту (запалення лімфовузлів). Через певний період часу бульбашки починають лопатися, в результаті чого на поверхні шкіри утворюються невеликі, хворобливі ерозії. Невдовзі дані освіти покриваються жовтуватою корою. Під нею розташовується пошкоджений епідерміс, який поступово відновлюється.

Після регенерації шкірних покривів при анальної формі патології не залишається грубих колоїдних рубців. Таке ускладнення можливе при інфікуванні ерозований поверхні бактеріальними збудниками – стрептококами і стафілококами.

У випадку прояву симптомів герпетичного проктиту, людина відчуває дуже сильні больові відчуття в задньому проході. У пацієнта часто виникають запори, тенезми, можлива поява крові на виході із прямого кишечника.

Методи терапії хвороби

Як лікувати прояви такого захворювання? Перші терапевтичні заходи необхідно починати тільки тоді, коли точно встановлено діагноз цієї недуги. Для того щоб лікування анального герпесу було більш ефективним, слід враховувати клінічні симптоми, імунологічний статус пацієнта, ймовірність зараження ним кого-небудь із близьких людей.

Терапія даної патології включає кілька основних етапів. Кваліфікований лікар призначає хворому прийом противірусних лікарських засобів, що сприяють зменшенню активності герпесвірусів. Такі ліки можуть мати форму таблеток, капсул або розчинів для ін’єкцій. При герпесі анального отвору або прямої кишки застосовують такі медикаменти:

  • Фамвир;
  • Арбідол;
  • Зовіракс;
  • Ацикловір;
  • Фамцикловір.

Для того щоб вилікувати герпес, іноді виявляється недостатньо тільки прийому противірусних таблеток. У такому випадку лікар може призначити уколи.

Читайте також:  Хронічний простатит: симптоми і лікування, причини, прогноз, профілактика

Для місцевого лікування ураженої шкіри використовують противірусну мазь або крем – дані лікарські засоби прискорюють регенерацію епідермісу, зменшують кількість герпетичної висипки в області заднього проходу. Місцеві ліки захищають ранову поверхню ерозії від бактеріальних інфекцій, які приєднавшись до неї, можуть спровокувати розвиток гнійничкових захворювань шкіри і слизових оболонок. До таких препаратів відносять: Актоверин, Герпевір, Ацикловір, Д-пантенол.

Щоб швидко вилікувати герпес, вкрай необхідно використання медикаментів, що зміцнюють імунний захист організму:

  • Арбідол;
  • Віферон;
  • Екстракт елеутерококу;
  • Анаферон;
  • Іммунал;
  • Деринат.

Пам’ятаєте! Будь-який лікарський засіб призначає тільки фахівець індивідуально для кожного хворого! Не ризикуйте, займаючись самолікуванням герпесу, а зверніться за кваліфікованою допомогою в найближчий лікувальний заклад.

Профілактичні заходи

Після відвідування лікаря пацієнт обов’язково отримує перелік рекомендацій для збільшення працездатності імунної системи організму, адже симптоми герпесу в задньому проході особливо активно виникають на тлі ослабленого імунітету. Хворому радять дотримуватися таких правил профілактики цієї недуги:

  • виключення стресових ситуацій;
  • застосування вітамінних препаратів і лікарських засобів, що підвищують імунітет;
  • включення в режим дня занять спортом і прогулянок на свіжому повітрі;
  • дотримання гігієнічних норм;
  • усунення шкідливих звичок;
  • правильне і своєчасне харчування;
  • виключення незахищених статевих контактів.

Герпетичне ураження не можна назвати надмірно небезпечним захворюванням, але в деяких випадках ознаки цієї патології викликають певні незручності і навіть створюють загрозу для життя хворого! Тому лікування анального та інших видів герпесу має бути своєчасним і повним. Уважніше ставтеся до свого здоров’я, уникати шкідливих звичок, ведіть активний спосіб життя – і тоді вам будуть не страшні будь-які хвороби.

diagnoz.in.ua