Аналізи на безпліддя – діагностика жінок і чоловіків

Безпліддям називають нездатність жінки або чоловіка до зачаття. Розрізняють також поняття безплідний шлюб – це відсутність вагітності після року статевого життя без застосування засобів контрацепції в умовах регулярності. За даними різних джерел частота безплідних шлюбів варіює від 10% до 20%.

Згідно з даними Всесвітньої Організації охорони Здоров’я «близько 8 % подружніх пар протягом репродуктивного періоду життя стикаються з проблемою».

Загальні відомості

Існує безліч причин жіночого безпліддя: від якої-небудь гінекологічної патології до імунологічних причин. Діагностика безпліддя у жінок – серйозне питання в репродуктології. За статистичними даними причиною безплідних шлюбів в середньому в 70% випадків є жіноче безпліддя.

Порядок проведення діагностичних заходів систематизований і включає ряд стандартних і послідовних процедур, про які піде мова в статті. Обстеження при безплідді у жінок починається після виключення можливих причин порушення фертильності сперми чоловіка. Це пов’язано з тим, що встановлення причин жіночого безпліддя — процес тривалий і трудомісткий.

Важливим є відсутність на момент обстеження запальних захворювань піхви і шийки матки. Для цього потрібно пройти попередній огляд у гінеколога в клініці, і за призначенням лікаря здати відповідні аналізи, в тому числі, на інфекції, що передаються статевим шляхом. Крім того, після лікування гострого запалення або загострення хронічного захворювання має пройти не менше 4 місяців (деякі фахівці рекомендують не менше півроку).

Етапи діагностики

Діагностика жіночого безпліддя, як і діагностика будь-якого іншого захворювання, проходить ряд етапів і використовує такі методи, як:

  • збір скарг та анамнезу;
  • об’єктивне обстеження;
  • лабораторні та інструментальні методи дослідження.

При зборі анамнезу при обстеженні на безпліддя лікар переслідує ряд завдань, серед яких можна виділити з’ясування декількох питань: наявність вагітностей, тривалості періоду безпліддя, використовуваних методів контрацепції, наявності системних і запальних захворювань, оперативного або медикаментозного лікування, впливу зовнішніх факторів. Щодо попередніх вагітностей має значення їх кількість та наслідки, наявність у минулому абортів (мимовільних і штучних), дітей, а також позаматкова вагітність і будь-які ускладнення (враховуються післяродові і післяабортні).

Серед системних захворювань відіграють роль ендокринні захворювання: цукровий діабет, патологія гіпофіза, щитовидної залози та наднирників та інфекційні захворювання (туберкульоз та інші). При наявності патології запальної природи необхідно встановити тип збудника, факт лікування та його тривалість. Про наявних захворюваннях, що передаються статевим шляхом, у тому числі перенесених, також важливо повідомляти лікаря.

В анамнезі жінка повинна вказати на наявність оперативних втручань, які могли вплинути на розвиток безпліддя. До таких операцій відносяться:

  • апендектомія;
  • операції гінекологічного профілю (на матці, резекція яєчників);
  • операції з приводу виразкових колітів;
  • інші втручання.

Прийом медикаментів, що також може позначитися на процеси овуляції. Вплив може носити короткочасний або тривалий характер. Серед лікарських препаратів найбільш істотну роль можуть зіграти психотропні засоби, цитостатики. Крім того, значення мають і інші види лікування, приміром, рентгенотерапія органів черевної порожнини. Тому важливо повідомляти лікаря всі дані, пов’язані з наявними захворюваннями та їх лікуванням.

Можливий вплив зовнішніх чинників, до яких належать звички у вигляді зловживання алкоголем, курінням, а також шкідливі виробничі та екологічні агенти. Таким чином, з’ясовуються всі ймовірні зовнішні впливи та умови праці та побуту.

Обов’язковим для з’ясування є питання про менструальному циклі: час настання місячних, регулярність, тривалість, перший день останньої менструації. Лікар дізнається і про статевої функції, будь-яких її порушення. Крім перерахованих моментів, важливими чинниками є спадкові, в тому числі сімейний анамнез.

Об’єктивне обстеження включає в себе огляд, антрометрические дані (маса тіла, зріст, індекс маси тіла); оцінку характеру оволосіння, стану шкіри і молочних залоз; посистемное обстеження з вимірюванням артеріального тиску; гінекологічний статус. В ході огляду пацієнтці дається типобиологическая оцінка: можливий чоловічої або євнухоподібний тип будови.

До лабораторним і інструментальним методам ставляться аналізи крові, рентгенографія черепа і прицільне дослідження турецького сідла (для діагностики нейроендокринних захворювань), гістеросальпінгографія, вивчення очного дна, полів зору. Також за показаннями призначають цитогенетичне дослідження для визначення статевого хроматину (частіше проводиться пацієнткам з мимовільними викиднями в ранні терміни вагітності).

Алгоритми діагностики

Існує декілька алгоритмів обстеження для проведення аналізів на безпліддя у жінок. В основі поділу лежать два основних показника:

  • регулярність циклу;
  • наявність або відсутність эндокринопатий, тобто будь-яких порушень або захворювань залоз внутрішньої секреції.

На основі цих клінічних даних формується три групи пацієнток, що необхідно для вибору найбільш ефективних та інформативних методів обстеження. До першої групи належать пацієнти з регулярним циклом та при відсутності проявів эндокринопатий. Обстеження у цій групі починається з посткоитального тесту. Багато хто цікавиться, як називається посткоїтальний тест? Проба Шуварского або на сумісність – це синоніми одного дослідження. Суть методу полягає у дослідженні цервікального слизу. Оцінюються такі параметри, як в’язкість, кислотність, кількість і активність сперматозоїдів. Проводиться проба протягом 4-6 годин після статевого акту. Для правильного проведення необхідно дотримуватися кількох правил:

  • після статевого акту жінка повинна перебувати в горизонтальному положенні протягом півгодини;
  • за два-три дні утримання від статевого життя;
  • забороняється використання вагінальних лікарських і гігієнічних засобів.

Негативний тест свідчить про імунологічному безплідді. Це досить рідкісна (приблизно 2% випадків) причина безпліддя, відноситься також до найменш вивченим.

При позитивному тесті наступним етапом діагностики є проведення гістеросальпінгографії. Це метод для оцінки прохідності фаллопієвих труб, по-іншому називається метросальпингографией. Відноситься до рентгенологічних методів дослідження. Якщо маткові труби прохідні, то показана діагностична лапароскопія для встановлення можливих незапальних захворювань (наприклад, ендометріозу). При непрохідності маткових труб безпліддя носить назву трубно-перитонеального.

До другої групи належать жінки з нерегулярним циклом і без клінічних проявів эндокринопатий. У даній групі аналізи на безпліддя починають з визначення рівня пролактину. При нормальних значеннях необхідно досліджувати рівень тиреотропного гормону (ТТГ). Якщо ТТГ підвищений, це свідчить про необхідність підтвердження гіпотиреозу. Якщо підвищений рівень пролактину, то пацієнту призначається проведення рентгенографії черепа і при необхідності комп’ютерної томографії черепа. За результатами цих досліджень можливе виявлення об’ємного утворення в гіпофізі, або ж гіперпролактинемія носить функціональний характер.

У третій групі знаходяться пацієнтки з нерегулярним циклом і з клінічними явищами эндокринопатий. До останніх відносяться, наприклад, вірилізація (комплекс симптомів, що відображають підвищення вмісту чоловічих статевих гормонів в жіночому організмі), ожиріння, гіпертрихоз (надмірне оволосіння). Починаються діагностичні процедури з ультразвукового дослідження органів малого тазу. При збільшенні одного яєчника найбільш ймовірно наявність вірилізуючі пухлини. Якщо розміри і структура яєчників нормальні, або визначається збільшення з обох боків, то тактика одна: здавати кров для дослідження рівня тестостерону, дігідроепіандростерона (ДЕА) і 17-hidroxiprogesterona (17-ОНП) з подальшим проведенням проби з дексаметазоном. При виявленні зниження всіх показників на 75% причиною безпліддя діагностується надниркова гіперандрогенія. При зниженні рівня тестостерону на 25% — хвороба полікістозних яєчників. При негативному результаті проби призначають комп’ютерну томографію для пошуку вірилізуючі пухлини надниркових залоз.

При аналізі результатів клінічних даних були виявлені наступні причинно-наслідкові закономірності:

  • в 1-ій групі причина безпліддя — захворювання запальної або незапального походження;
  • у 2-ій групі – відсутність овуляції різного генезу;
  • у 3-ій групі – гормональна дисфункція яєчників і/або надниркових залоз. Цікавий факт, що частота цієї форми безпліддя коливається від 4 до 40%».

При безплідді у жінок одним з етапів діагностики є визначення наявності і часу овуляції.

Способи визначення овуляції

Визначення овуляції – це обов’язковий аналіз при безплідді. Існує кілька можливих способів. У пацієнток з регулярним циклом одним з варіантів є тривале вимірювання ректальної температури (протягом 3-х місяців). Суть методу полягає в стрибку базальної температури при овуляції приблизно на 0,3 градуси. Для фіксації зміни температури необхідно щоденне вимірювання в ранкові години і фіксація температури на графіку. Однак, слід зауважити, що не у всіх жінок овуляція супроводжується помітною зміною базальної температури. Крім того, зміна може бути обумовлене іншими факторами (стрес, захворювання, похибка у вимірюванні та інші). Тому вимірювання базальної температури є простим у виконанні, малозатратним, проте недостатньо ефективним методом для визначення овуляції.

Окрім даного способу можна використовувати:

  • ультразвукове дослідження в середині циклу і за 2 дні до початку менструації;
  • дослідження рівня прогестерону в крові у середині 2-ої фази циклу.

Ультразвукове дослідження показано для визначення наявності домінантного фолікула, а також для вимірювання товщини ендометрію.

Які аналізи здають на безпліддя жінки і на яких термінах? Існують рекомендації для проведення того чи іншого обстеження при безплідді для найбільшої його інформативності. Приміром, гістеросальпінгографію рекомендується виконувати через тиждень від початку менструації. Посткоїтальний тест – через два тижні від початку циклу. Слід пам’ятати, що початком циклу вважається перший день місячних. Біопсія ендометрія проводиться тільки за суворими показаннями в предменструальной фазі.

Висновок

Таким чином, аналізи на безпліддя призначаються індивідуально, враховуються анамнез, скарги та прояви захворювання в кожному конкретному випадку. Лікар в центрі репродукції після огляду для встановлення діагнозу призначить необхідний перелік досліджень і аналізів. Обстеження на жіноче безпліддя, як правило, займає тривалий відрізок часу. В цілях оптимізації розроблено порядок обстеження, де вибір діагностичних заходів залежить від клінічної картини.

Пам’ятайте, що в даний час діагноз «безпліддя» не вирок, і існує безліч ефективних методів лікування. Удачі вам та вашим близьким. Бережіть себе!

diagnoz.in.ua