Абсцес ясен: причини, симптоми та лікування

Визначення хвороби. Причини захворювання

Абсцес ясна – захворювання, при якому тканини ясна “розплавляються”, і в області слизової оболонки, що покриває альвеолярний відросток верхньої або нижньої щелеп, виникає порожнина з гноєм.

Абсцесс десны0

Причини розвитку абсцесу ясна:

1. Найчастішою причиною є гостре або хронічне запалення періодонта – сполучної тканини між коренем зуба та альвеолярною пластинкою (періодонтальний абсцес) .

2. Друга за частотою причина – загострення хронічного пародонтиту, особливо у тяжкій стадії. Запалення локалізується у сфері пародонтальних кишень (пародонтальний абсцес).

Строение зуба (периодонт и пародонтальный карман)1

3. Перелом зуба внаслідок внутрішнього руйнування тканин зуба чи травми. Залежно від розташування перелому абсцес може виникнути на будь-якому рівні – від перехідної складки ясен (кордон між рухомою і нерухомою частиною ясен) до ясенного сосочка. Якщо після встановлення діагнозу “перелом”, своєчасно не видалити пошкоджений зуб, то абсцес неминучий.

4. Періімплантіт – запалення в ділянці зубних імплантатів. Може виникати на рівні коронки, трохи вище за рівень перехідної складки ясен, а при пошкодженні імплантату — на рівні перелому [3].

При виявленні подібних симптомів проконсультуйтеся у лікаря. Не займайтеся самолікуванням – це небезпечно для вашого здоров’я!

Симптоми абсцесу ясен

Симптоми можуть бути загальними та місцевими:

1. Загальні симптоми не завжди. Залежно від тяжкості процесу виникають:

  • загальне нездужання;
  • озноб;
  • підвищення температури тіла.

2. Місцеві симптоми – це основні прояви захворювання:

  • біль у ділянці зуба, особливо при накушуванні;
  • біль при змиканні зубів;
  • неможливість гігієни порожнини рота, оскільки вплив зубної щітки або іригатора, особливо при попаданні в ділянку ясен, викликає біль;
  • різкий біль при жуванні, що обмежує прийом їжі;
  • освіту на яснах в області проблемного зуба інфільтрату (ущільнення тканини), в якому через час з’являється порожнина з гноєм;
  • в області перехідної складки виникає набряк, почервоніння тканин (гіперемія), місцеве підвищення температури та різка болючість при пальпації;
  • надалі в області максимального вибухання слизової оболонки через високий тиск гною відкривається свищевий хід, через який відбувається випорожнення абсцесу.

При розвитку периимплантита в області встановленої конструкції виникає гіперемія та біль. Може з’явитися почервоніння тканин у крайовій частині ясен, набряк в області перехідної складки стає неможливо жувати. Через якийсь час виникає інфільтрат, який потім перетворюється на стадію абсцесу. У разі перелому до всіх перерахованих вище симптомів приєднується рухливість імплантату (або коронки на імплантаті) і різка болючість при спробі перевірки стабільності конструкції [3].

Периимплантит2

Прояв симптомів залежить від стадії абсцесу. У момент утворення інфільтрату пацієнт відзначає різке наростання гіперемії слизової оболонки, біль у ділянці зуба або імплантату у спокої та при накушуванні, погіршення загального стану. Ці симптоми посилюються в міру переходу інфільтрату на стадію абсцедування – появи порожнини, заповненої гноєм. Надалі після мимовільного (з утворенням свищевого ходу) або хірургічного розтину абсцесу симптоми стихають, і стан пацієнта значно покращується.

Патогенез абсцесу ясен

Абсцес ясен викликають патогени мікрофлори ротової порожнини, яка в основному представлена наступними бактеріями:

  • Bacteroides forsythus (у 55,6% випадків);
  • Porphyromonas gingivalis (50,0%);
  • Fusobacterium nucleatum (44,4%),
  • A. actinomycetemcomitans (38,9%);
  • Prevotella intermedia (38,9%) та іншими.

Крім того, у більшості випадків пародонтопатогени вступають у симбіоз з грибами роду Candida (44,4%), бактеріями Enterobacter (38,9%), Streptococcus intermedius (13,2%), Peptostreptococcus micros (13,2%) та Staphylococcus aureus (28,5%) [4].

Бактерии полости рта3

Патогенез захворювання залежить від локалізації запалення.

1.Абсцес, що виник унаслідок патологічних процесів у тканинах періодонту. Неадекватне лікування каналів кореня зуба призводить до гострого запалення або загострення його хронічної форми в ділянці періодонту. В результаті кількість мікроорганізмів у каналі кореня зуба та в ділянці періодонту значно зростає. У відповідь розростається грануляційна тканина (сполучна тканина, що утворюється при загоєнні) в області верхівки кореня із заміщенням нею кісткової тканини. У момент загострення процесу у цій галузі виникають осередки гнійного розплавлення грануляційної тканини. В результаті періодичного загострення запального процесу вогнище в періодонті поступово поширюється на нові ділянки кістки, переважно в бік присінка порожнини рота. Це призводить до виникнення вертикальних щілиноподібних дефектів кортикальної пластинки та подальшого розвитку спочатку інфільтрату в ділянці ясен, а потім і появи абсцесу [5].

2.Абсцес, що виник в області пародонтальної кишені. Пародонтальний абсцес ясен виникає внаслідок кількох взаємозалежних патологічних процесів. Велика кількість над- та підясенних зубних відкладень сприяє розвитку пародонтопатогенних бактерій, що спричиняє сильну імунну реакцію. Організм відповідає формуванням інфільтрату з великою кількістю клітин імунної системи. Ці клітини виробляють медіатори запалення, які стимулюють руйнування кісткової тканини остеокластами (клітинами, що видаляють кісткову тканину розчиненням мінеральної складової та руйнуванням колагену). Кісткова тканина починає розсмоктуватися і утворюється пародонтальна кишеня, яка залежно від тяжкості пародонтиту має різну глибину. У момент загострення пародонтиту гноетечение з пародонтальної кишені стає безперервним. У разі порушення відтоку відбувається абсцедування [6].

3.Абсцес, що виник в області періімплантних тканин. Причиною розвитку периимплантита є мікроорганізми, що у біоплівці лежить на поверхні конструкції. Колонії мікроорганізмів впливають на м’які тканини, що оточують імплантат, викликаючи їхнє запалення. Далі процес розвивається так само, як і при пародонтиті, але не залишається локалізованим, а поширюється у бік верхівки імплантату. Запальний інфільтрат при перімплантіті переходить безпосередньо на альвеолярну кістку, тоді як при пародонтиті він відокремлений від кістки шаром сполучної тканини в один міліметр. На ранній стадії периімплантиту абсцес виникає на рівні верхньої третини імплантату — в ділянці периімплантної кишені. На пізніших етапах, у міру руйнування кістки в ділянці тіла імплантату, може переходити ближче до перехідної складки ясен [7].

Класифікація та стадії розвитку абсцесу ясен

Залежно від локалізації процесу абсцес ясна можна розділити на дві основні групи:

  • періодонтальний абсцес;
  • пародонтальний абсцес.

Залежно від причини та локалізації патологічного процесу, наявності, відсутності та розташування свищевого ходу в МКХ-10 виділяють такі групи та підгрупи захворювання:

К04 Хвороби пульпи та періапікальних тканин. У цій ситуації абсцес пов’язаний з ураженням періапікальної області та є ускладненням періодонтиту. Він поділяється на підгрупи:

К04.6 періапікальний абсцес зі норищем (дентальний абсцес, дентоальвеолярний абсцес, періодонтальний абсцес пульпарного походження)

К04.60 – має повідомлення (свищ) з верхньощелепної пазухою;

К04.61 – нориця з носовою порожниною;

К04.62 – нориця з порожниною рота;

К04.63 – нориця зі шкірою;

К04.69 – періапікальний абсцес зі свищем неуточнений;

К04.7 – періапікальний абсцес без свища (дентальний абсцес, дентоальвеолярний абсцес, періодонтальний абсцес пульпарного походження).

К01. Гінгівіт та тканини пародонту

Абсцес пов’язані з ускладненням важкої форми пародонтиту.

К05.20 – пародонтальний абсцес (періодонтальний абсцес) яснового походження без нориці;

К05.21 – періодонтальний абсцес (пародонтальний абсцес) зі норищем

Виділяють наступні стадії розвитку захворювання [5] :

Стадии развития абсцесса 4

Ускладнення абсцесу ясен

Причиною виникнення ускладнень є зниження та порушення загального протиінфекційного специфічного та неспецифічного захисту організму.

Хронічний періодонтит може призвести до таких ускладнень :

  • гострі гнійні та хронічні періостити щелепи (запалення окістя);
  • остеогенні остеомієліти щелеп (інфекційний гнійно-некротичний процес у кістковій тканині людини);
  • лімфангіт, лімфаденіт (запальні процеси в галузі лімфатичних судин та вузлів).

У разі загострення хронічного періодонтиту в області молярів верхньої щелепи і якщо верхівка кореня зуба має зв’язок з гайморовою пазухою, ускладненням можуть бути одонтогенні гайморити (запалення слизової оболонки гайморової пазухи).

Ускладненням абсцесу ясен можуть стати абсцеси і флегмони щелепно-лицьової області (розлитого гнійного запалення без чітких меж) [7] . Це найгірший прогноз розвитку захворювання: пацієнт відчуває нездужання, виникає щільний інфільтрат в одній із областей щелепно-лицьової області, який надалі, за відсутності адекватного лікування, абсцедується. У цьому випадку необхідне лікування в стаціонарі із системним застосуванням антибіотиків та проведенням екстрених операцій з розкриття абсцесів та флегмон.

Флегмона челюстно-лицевой области5

Ускладнення важкої форми пародонтиту – загальне руйнування кістки альвеолярного відростка, порушення змикання та патологічна рухливість зубів, що призводить до втрати.

Ускладнення периимплантита – втрата кісткової тканини, що призводить до того, що імплантат більше не виконує своїх функцій. В результаті може знадобитися його видалення та повторне встановлення [8].

Діагностика абсцесу ясен

Виявлення абсцесу ясен не представляє складнощів, оскільки захворювання має яскраво виражену місцеву та загальну симптоматику. Для постановки діагнозу лікар опитує пацієнта, уточнює наявність місцевих та загальних симптомів, аналізує дані рентгенограми [8] [9]:

Загострення хронічного пародонтиту 1. З’являється або посилюється кровоточивість ясен, збільшується кількість зубних відкладень, запах із рота.
2. В області крайової ясна одного або кількох зубів виникає інфільтрат.
3. Потім з’являється порожнина, заповнена гноєм, і починається активне виділення з пародонтальної кишені.
4. На рентгенограмі видно зону деструкції кісткової тканини в ділянці міжзубних кісткових піків та у міжкореневих кісткових перегородках.
Періімплантіт 1. Кровоточивість з’являється в ділянці периімплантної ясна, виникає біль у ділянці імплантату в спокої та при жуванні.
2. Спостерігається інфільтрат у місці імплантату, залежно від стадії периімплантиту: в області крайової ясен або ближче до перехідної складки.
3. Надалі формується абсцес та відкривається свищевий хід.
4. На ренгонограмі спостерігається характерна кратероподібна деструкція кістки в ділянці імплантату.
Перелом зуба 1. Різкий біль при жуванні.
2. Точна межа перелому на рентгенограмі, лише на рівні перелому кореня зуба виникає абсцес – вище чи нижче залежно від локалізації перелому.
3. Слабкість, нездужання, підвищення температури тіла. Це з виникненням вогнища інфекції в порожнині рота.
Неходжкінські лімфоми (пухлини, що виходять з лімфоїдної тканини) 1. Безболісна припухлість, потім з’являються виразки (локалізовані та поширені).
2. При підозрі на лімфому необхідно провести біопсію, гістологічне та імуноцитохімічне дослідження.

Лікування абсцесу ясен

Терапія залежить від причини виникнення абсцесу ясен. Лікування ділиться на два види:

1. Етіологічне – усунення причини, що викликала абсцес.

2. Симптоматичне – зменшення симптомів

Етіологічне лікування:

  • При гострому або загостренні хронічного періодонтиту рекомендовано два шляхи терапії в залежності від тяжкості: видалення зуба або повторне ендодонтичне лікування (розкриття, обробка та адекватне пломбування каналу кореня зуба). В даний час успішність консервативного лікування періодонтиту дуже висока. Якщо ендодонтичне лікування неможливе (важкі захворювання, вік чи небажання пацієнта, тріщина зуба та ін.) або дуже низький відсоток ймовірності успішного результату лікування – зуб видаляють.
  • При загостренні хронічного періодонтиту проводять професійну гігієну порожнини рота (видаляють зубний камінь і біоплівку) [10] .
  • При виникненні периімплантиту видаляють патологічні тканини і мікробну біоплівку з поверхні імплантату з можливістю подальшої реостеоінтеграції (повторного зрощення імплантату з кістковою тканиною) або видаляють імплантат з проведенням кісткової пластики [11] .
  • У разі перелому кореня видаляють зуб. Імплантат можна встановити відразу при проведенні адекватної антибактеріальної терапії або через три тижні (рання відстрочена імплантація) або через три місяці (пізня відстрочена імплантація).

Симптоматичне місцеве лікування включає розріз і дренування вогнища шляхом установки дренажу на 1-2 дні.

Загальне лікування включає призначення антибактеріальної і протизапальної терапії для зупинки гнійного процесу.

Антибактеріальна та протизапальна терапія буває загальною та місцевою.

Загальна антибактеріальна терапія . Переважні препарати – антибіотики пеніцилінової групи. При появі алергічної реакції або відсутності чутливості мікрофлори вогнища до пеніцилінів призначаються макроліди або фторхінолони. Вибір препарату залежить від індивідуальної переносимості пацієнта та чутливості до них мікроорганізмів. Призначати препарати, терміни прийому та дозування може тільки лікар:

  • антибіотики групи пеніцилінів – амоксиклав, флемоксин солютаб;
  • фторхінолони – ципрофлоксацин;
  • макроліди – рулід, сумамед;
  • інші синтетичні антибактеріальні засоби – клеон (метронідазол);
  • додатково призначається – ентерол (сахароміцети) для профілактики розвитку псевдомембранозного коліту.

Місцево антибактеріальну терапію проводять антисептиками:

  • розчин хлоргексидину 0,05%;
  • розчин мірамістину 0,01%;
  • на область ясен наносять гелі, що містять метронідазол, левоміцетин, лінкоміцин, хлоргексидин, діоксидин, прополіс і ромашку [6] [12].

Прогноз. Профілактика

Прогноз при лікуванні абсцесу ясен, як правило, сприятливий. Після розкриття абсцесу та усунення причини запалення повністю припиняється. Проте можливі рецидиви захворювання.

Свідченням успіху ендодонтичного лікування при збереженні причинного зуба та загостренні хронічного періодонтиту буде відсутність рецидиву абсцесу ясен. У разі повторної патології зуб видаляється.

При загостренні хронічного пародонтиту високого ступеня тяжкості та пародонтальному абсцесі необхідно провести професійну гігієну ротової порожнини і надалі підтримувати її на високому рівні в домашніх умовах. Інакше загострення хронічного пародонтиту та рецидив абсцесу неминучі [6].

Прогноз лікування абсцесу, що виник при періімплантіті, залежить від способу лікування. У разі консервативної терапії необхідно усунути причину, що спричинила периімплантит. При видаленні імплантату прогноз сприятливий.

Заходи профілактики абсцесів ясна включають:

  • регулярно (раз на шість місяців) відвідувати стоматолога;
  • робити оглядові (панорамні) знімки ротової порожнини не рідше ніж один раз на рік, на яких можна побачити початковий етап розвитку патологічних процесів в області зубів та імплантатів;
  • лікувати карієс на ранніх етапах, не допускати переходу каріозного процесу в пульпіт і надалі – в періодонтит;
  • проводити професійну гігієну, очищаючи зуби від відкладень та бактеріальної плівки, які є однією з причин розвитку пародонтиту;
  • правильно чистити зуби та використовувати засоби гігієни: індивідуально підібрані зубні щітки, флоси, міжзубні щітки, іригатор [10].

Профессиональная гигиена зубов6

Зуби необхідно чистити двічі на день, причому вранці як до, так і після їди. У кожній області необхідно робити не менше 5 -7 рухів, що “вимітають” від ясна до зуба. Очищаються всі поверхні – жувальна, язична (піднебінна), щічна. Міжзубні проміжки очищаються зубними йоржиками, флосами та іригатором.

За наявності коронок та імплантів важливо правильно доглядати їх. Особливу увагу слід звернути на іригатор, який допоможе усунути зубний наліт у міжзубних проміжках та проміжках між коронками на імплантатах. При носінні імплантів обов’язково відвідувати стоматолога раз на шість місяців для проведення професійної гігієни.

При усуненні всіх несприятливих перерахованих вище факторів абсцес ясна, як захворювання порожнини рота, вкрай малоймовірний.

Список літератури

  1. Пародонтит. За редакцією Л. А. Дмитрієвої, Москва, 2007 р. – 504 с.
  2. Ренверт С., Джованьолі Ж-Л. Періімплантіт // Видавництво “Абетка”, 2014. – С. 5-6; 67-68.
  3. Renvert S., Polyzois I., Maguire R. Reosseointegration on previously contaminated surfaces: systematic review // Clin Oral Implants Res, 2009; 4:216-227.
  4. Копецький І. С., Побож’єва Л. В. Роль біоплівки в патогенезі // Лікувальна справа, 2012. – №2. – С. 9-13.
  5. Робустова Т. Г. Хірургічна стоматологія. – Медицина, 2000. – С. 158
  6. Ушаков Р. В. Царьов В. Н. Антимікробна терапія у стоматології. -Москва, 2019.
  7. Мугадов І. М., Єрокіна Н. Л., Музурова Л. В., Рогатіна Т. В. Клініко-статистичний аналіз застосування дентальних імплантатів MIS С1 // Dental Forum, 2017. №4 (67). – С. 62.
  8. Шварц Ф., Бекер Ю. Періімплантіт: етіологія, діагностика та лікування//Львів: Галдент, 2014 р.
  9. Ласкарис Д. Лікування захворювань слизової оболонки ротової порожнини. -МІА, Москва, 2006 р.
  10. Шторіна Г. Б., Караєва А. Ю., Шторіна О. А. Підготовка та проведення хірургічних втручань при генералізованому пародонтиті. – Санкт-Петербург, 2014.
  11. Ренуар Ф. Рангерт Б. Фактори ризику стоматологічної імплантології. – Москва, 2004.
  12. Ушаков Р. В., Царьов В. Н. Застосування антисептиків у стоматології. – Москва, 2018.
diagnoz.in.ua