Фармакотерапія бактеріальних інфекцій дихальних шляхів

Бактеріальні інфекції дихальних шляхів — це захворювання різних частин дихальної системи, причиною яких є патогенні бактерії. Вони уражують слизову оболонку носа, горла, трахеї, бронхів, легень. Найпоширеніші збудники: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Mycoplasma pneumoniae тощо.

Механізм розвитку інфекції

Механізм розвитку бактеріальної інфекції має декілька послідовних стадій:

проникнення — найчастіше патогенні мікроорганізми потрапляють в організм людини повітряно-крапельним шляхом. Деякі бактерії можуть мігрувати з інших частин тіла;
адгезія — вони прикріплюються до епітеліальних клітин дихальних шляхів за допомогою спеціальних структур (пілів, фімбрій), що дозволяє їм уникнути видалення природними захисними механізмами (завдяки мукоциліарному кліренсу);
колонізація — на поверхні епітелію бактерії починають розмножуватися. Вони формують біоплівки, які захищають їх від імунної системи та антибіотиків;
інвазія — деякі бактерії виділяють токсини, які руйнують епітеліальні клітини, що дозволяє їм проникнути глибше в тканини;
ухилення від імунної відповіді — бактерії використовують різні механізми для уникнення знищення імунною системою (наприклад деякі мають капсули, які захищають від фагоцитозу);
запалення — патогенні мікроорганізми та їхні токсини викликають імунну відповідь: розвивається запалення, яке спричиняє набряк, підвищене виділення слизу та звуження дихальних шляхів;
системні ефекти — у тяжких випадках бактерії та продукти їхньої життєдіяльності потрапляють у кровотік, викликаючи системні симптоми.

Клінічна картина

Основні симптоми бактеріальних інфекцій дихальних шляхів:

кашель — часто продуктивний, з виділенням мокротиння;
закладеність носа або виділення з носа;
задишка або утруднене дихання;
біль, дискомфорт у грудях, особливо при глибокому вдиху;
підвищена температура тіла (гарячка);
озноб;
загальна слабкість та втома;
біль у горлі;
головний біль;
втрата апетиту;
нічне підвищене потовиділення;
м’язовий біль;
погіршення загального самопочуття.

Важливо зазначити, що наявність цих симптомів не обов’язково означає бактеріальну інфекцію, оскільки багато з них діагностується також при вірусних захворюваннях. Точний діагноз встановлює лише лікар після відповідного обстеження та проведення необхідних лабораторних досліджень.

Принципи лікування

Основні принципи лікування бактеріальних інфекцій дихальних шляхів:

антибіотикотерапія — ключовий метод лікування. Вибір лікарського засобу залежить від вірогідного збудника та його чутливості до антибіотиків. Важливо дотримуватися курсу лікування для запобігання розвитку резистентності;
симптоматична терапія— жарознижувальні препарати при підвищеній температурі тіла, відхаркувальні лікарські засоби для полегшення відходження мокротиння;
підтримка дихальної функції — інгаляції для зволоження дихальних шляхів, бронходилататори в разі наявності бронхоспазму, оксигенотерапія при тяжких формах патології;
підтримка водного балансу — достатнє вживання рідини для розрідження мокротиння;
відпочинок та реабілітація — забезпечення адекватного режиму для відновлення організму;
моніторинг стану — регулярна оцінка ефективності лікування, корекція терапії за потреби;
дієтотерапія — забезпечення повноцінного харчування для підтримки захисних сил організму;
фізіотерапія — дихальна гімнастика, постуральний дренаж у разі потреби.

Амоксицилін для лікування бактеріальних інфекцій дихальних шляхів

Амоксицилін широко застосовується для терапії бактеріальних інфекцій дихальних шляхів. Його механізм дії полягає в порушенні синтезу клітинної стінки бактерій, що призводить до їхньої загибелі.

В інструкції до застосування амоксициліну вказаний перелік чутливих мікроорганізмів, до яких належать основні грампозитивні та грамнегативні збудники інфекції дихальних шляхів. Препарат призначають при різних бактеріальних захворюваннях, таких як:

гострий бактеріальний синусит;
гострий стрептококовий тонзиліт і фарингіт;
загострення хронічного бронхіту;
негоспітальна пневмонія.

Амоксицилін випускається у формі таблеток, таблеток, що диспергуються, капсул та порошка для приготування суспензії (лікарська форма для дітей). Дозування залежить від типу інфекції, віку та маси тіла пацієнта. Зазвичай препарат призначають 2‒3 р/добу. Тривалість курсу лікування становить 5‒10 днів.