Папаверин від тиску: інструкція по застосуванню, при якому тиску

Папаверин – ефективне, доступне і перевірена часом медикаментозне засіб, який використовується для усунення спазмів гладкої мускулатури при захворюваннях, патологічних станах і відповідною симптоматикою.

Крім спазмолітичного ефекту препарат має гіпотензивну та судинорозширювальну дію, тобто може застосовуватися при гіпертонії та інших станах, пов’язаних з підвищенням артеріального тиску.

Склад і форма випуску

Папаверину гідрохлорид, або папаверин (papaverin), являє собою назву активної речовини, яка входить до складу різних медикаментозних засобів – Папаверин МС, Папазол, Андипал і т. д. Він відноситься до категорії алкалоїдів, так як є похідним макової соломки, але на відміну від інших препаратів з цієї групи не викликає серйозних побічних ефектів та звикання. Ліки знижує м’язовий тонус і розслаблює гладкі м’язи, завдяки чому його можна застосовувати при різних захворюваннях та патології органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, сечостатевої та дихальної систем. Крім того, папаверин розширює кровоносні судини і розслабляє їх стінки, завдяки чому у людини знижується високий артеріальний тиск, а у великих дозах препарат здатний чинити седативну дію на центральну нервову систему.

Папаверин випускається в декількох формах: таблеток для дорослих і дітей, свічок (супозиторіїв) і розчинів для внутрішньом’язових і внутрішньовенних ін’єкцій. Кожна з форм випуску має власні свідчення і містить різну кількість діючої речовини – від 10 до 40 мг. Його переваги полягають в доступності і невисокій вартості, а також у тому, що він може застосовуватися як у чоловіків, так і у жінок будь-якого віку.

Для довідки: папаверин не впливає на міокард і скелетні м’язи, тобто його прийняття не позначається на опорно-руховому апараті і роботі серцево-судинної системи.

Показання до застосування

В їх число входять:

• спазми м’язів травного тракту, сечостатевої системи та інших органів, що супроводжуються больовим синдромом;
• холецистит, панкреатит, ниркова коліка (у складі комплексної терапії);
• звуження просвіту бронхів;
• ішемічна хвороба серцевого м’яза;
• спазм периферичних судин та головного мозку;
• підготовка до введення наркозу (для профілактики ускладнень).

Папаверин рекомендується використовувати при гіпертензії, гіпертонічному кризі і будь-яких інших станах, при яких підвищується артеріальний або внутрішньочерепний тиск.

Важливо: при болях, спазмах, підвищення АТ та інших симптомах Папаверин використовується короткочасно – він допомагає збити тиск і усунути дискомфорт, але системне застосування ліків може викликати небажані реакції з боку організму.

Як приймати?

Дозування препарату залежить від форми випуску, вираженості клінічних симптомів та віку хворого. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем, так як самостійне збільшення дозування може викликати негативні наслідки для організму. Разом з тим її зменшення призведе до відсутності терапевтичного ефекту.

Таблетки Папаверину можна пити незалежно від прийому їжі, ковтаючи цілими (не розкушувати, не розжовувати) і запиваючи достатньою кількістю рідини. Згідно інструкції по застосуванню хворим різного віку рекомендуються такі дозування:

• дорослі та діти від 15 років – 1-1,5 таблетки;
• 10-14 років – 1,5-2 дитячі;
• 7 років – 1-1,5;
• 5-6 років – 1;
• 2-4 року – 0,5-1;
• діти 6-12 місяців – 0,5 дитячої таблетки.

Частота прийому в будь-якому віці становить 3-4 рази в день, а тривалість залежить від вираженості симптомів. При гострих станах препарат можна пити 2-5 днів, при хронічних хворобах – 1-3 тижні.

Порада: при спазмах органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту Папаверин рекомендується приймати за 10-30 хвилин до їжі, щоб він встиг надати терапевтичну дію, а хворий зміг нормально поїсти.

Ампули для ін’єкцій містять 2% розчину, готового до введення. Дорослим його можна колоти 2-4 рази на день, дітям – двічі на добу, доза визначається залежно від віку хворого:

• 6-12 місяців – 0,25 мл;
• 2-4 роки – 0,25-0,5 мл;
• 5-6 років – 0,5 мл;
• 7 років – 0,5-0,75 мл;
• 10-14 років – 0,75-1 мл;
• 15 років і більше – 1-2 мл.

Найкраще вводити розчин Папаверину в бічну поверхню стегна або верхню частину плеча, причому шприц слід вводити глибоко так, щоб голка розташовувалася під кутом 90 градусів.

Увага: при повторному введенні розчину слід вибирати точку, яка знаходиться не менше 1 см від місця попереднього уколу.

Супозиторії (свічки) вводяться в анальний отвір чистими руками або в стерильних рукавичках. Орієнтовна доза для дорослих становить 1-2 свічки 2-3 рази на день, для дітей від 10 років – 1 супозиторій двічі в день. Для дитини віком цього віку свічку слід розрізати на частини – до 4 років дозування становить ¼ або ½ свічки, від 5 до 10 – ½ супозиторія двічі в день.

Протипоказання

Перелік включає:

• недостатність кори надниркових залоз;
• серйозні травми черепа;
• дисфункція щитовидної залози;
• гіперплазія простати;
• глаукома;
• порушення серцевого ритму, роботи нирок і печінки;
• гіперчутливість до компонентів препарату;
• вік менше 6 місяців і понад 66 років.

З обережністю ліки слід пити людям з патологіями печінки і низьким артеріальним тиском.

Увага: при необхідності вікову дозу Папаверину можна збільшувати, але не більш ніж у 4 рази, а максимальний добовий обсяг вираховується по наступній формулі – максимальний разовий, помножений на 3.

Є ризик прийому майбутніми матерями?

Безпека застосування Папаверину у вагітних і годуючих жінок не встановлена, тому рішення приймає лікар у конкретному випадку – якщо користь для матері від застосування препарату перевищує ризик для здоров’я плоду, його можна використовувати під суворим контролем лікаря. На практиці препарат успішно застосовується при вагітності для усунення спазмів і гіпертонусу матки, але самостійно приймати його категорично не рекомендується.

Побічні ефекти

Згідно відгуками лікарський засіб добре переноситься організмом, але в деяких випадках можливий розвиток наступних побічних ефектів:

• розлади травлення;
• алергічні прояви;
• пожовтіння шкірних покривів;
• тахікардія, аритмія;
• сонливість;
• підвищення потовиділення;
• зміни в аналізах крові;
• тромбоутворення;
• зниження тиску (гіпотонія).

При появі несприятливих реакцій слід негайно припинити прийом і звернутися до лікаря для заміни препарату.

Передозування

При дотриманні інструкцій та лікарських рекомендацій передозування Папаверином неможлива. При прийомі дуже великої кількості ліків у хворих спостерігається двоїння в очах, слабкість, сонливість, гіпотонія. Лікування проводиться за допомогою промивання шлунка, приймання сорбентів і засобів, які підтримують артеріальний тиск на нормальному рівні.

Особливі вказівки

Якщо необхідний негайний ефект від застосування Папаверину, краще всього використовувати засіб у формі розчину і вводити його внутрішньом’язово, після чого перейти на прийом таблеток. Здійснювати весь курс лікування ін’єкціями не рекомендується, так як це тягне за собою більший ризик для здоров’я, ніж застосування інших форм ліки.

Папаверин сумісний з більшістю медикаментозних засобів (можливо його використання разом з анальгіном, дібазолом, знеболюючими, гормональними препаратами, вітамінними комплексами тощо). Обережність слід дотримувати при вживанні ліків з серцевими глікозидами, антигіпертензивними засобами, а також препаратами, які пригнічують діяльність ЦНС.

Увага: прийом Папаверину з алкоголем, особливо при лікуванні гіпертонії, категорично заборонено, так як це може привести до серйозних наслідків.

Одним з можливих побічних ефектів вживання засобу є сонливість і зниження працездатності, тому при лікуванні краще утриматися від керування транспортними засобами, а також видів професійної діяльності, пов’язаних з підвищеною концентрацією уваги.

Папаверин – ефективний препарат, який добре знижує високий тиск, усуває спазми і больові відчуття. При точному дотриманні інструкцій та лікарських рекомендацій він не чинить негативного впливу на організм і не викликає побічних явищ.