Використання донорських яйцеклітин розширює можливості штучного запліднення та дає шанс на материнство жінкам, які раніше були його позбавлені.
Програма ЕКЗ з донорськими ооцитами розроблена спеціально для жінок, чиї статеві клітини з тих чи інших причин не можуть бути використані для запліднення in vitro. Ця методика може бути рекомендована при багаторазових невдалих спробах екстракорпорального запліднення, в ході яких були отримані ембріони поганої якості. Якщо вибираєте медичний заклад, де краще зробити ЕКЗ, переходьте на сайт профільної клініки за посиланням https://medicalplaza.ua/kyiv/content/eko.
Показання
Давайте детальніше зупинимося на показаннях до цього виду лікування безпліддя:
- Відсутність власних ооцитів внаслідок:
- пізнього віку жінки, коли функція яєчників вже згасла;
- передчасного виснаження оваріального запасу (СВЯ);
- значного зниження чутливості яєчників до проведення індукції овуляції;
- наявності протипоказань до приведення стимуляції;
- синдрому Шерешевського-Тернера;
- дисгенезії гонад;
- оваріоектомії;
- лікування із застосуванням хіміо- або променевої терапії.
- Погана якість статевих гамет пацієнтки внаслідок низки генетичних захворювань, зчеплених зі статтю.
- Декілька спроб ЕКЗ, у ході яких відповідь на стимуляцію (у тому числі при використанні високих доз препаратів) була слабкою, якість отриманих ембріонів виявлялася низькою, а вагітність після їх перенесення не наставала.
Вимоги до донора
Ця програма може здійснюватися із залученням анонімного (професійного, попередньо підібраного та обстеженого у медичній установі) або неанонімного (родички чи знайомої) донора.
Згідно з вимогами МОЗ України, донором ооцитів можуть виступати тільки повнолітні жінки віком до 34-х років:
- народили як мінімум одну власну здорову дитину;
- без будь-яких фізичних чи психічних патологій;
- які не є носіями спадкових захворювань;
- не страждають на хронічні захворювання;
- без помітних зовнішніх особливостей;
- які мають нормальну масу тіла.
Якщо у програмі планується участь анонімного донора, пацієнтка може попередньо вибрати відповідну кандидатуру, орієнтуючись на такі параметри, як група крові, вага, зріст, форма обличчя, колір та розріз очей, особливості статури, освіта та рід діяльності.
Як може здійснюватися ЕКЗ із донорськими яйцеклітинами?
ЕКЗ може здійснюватися як зі свіжими, так і з кріоконсервованими раніше клітинами.
У першому випадку знадобиться попередня синхронізація менструальних циклів донора та реципієнта. При використанні статевих гамет, які зберігалися в кріобанку, в проведенні цього етапу немає потреби. Як наслідок:
- відсутній ризик можливого зриву процедури;
- вартість знижується;
- час проведення програми скорочується.
Свіжі або розморожені ооцити запліднюють у лабораторних умовах, ембріони протягом кількох днів вирощують у спеціальних інкубаторах, а потім переносять у порожнину матки пацієнтки.
Якщо прийнято рішення використовувати свіжі ооцити донора, потрібна певна підготовка, яка передбачає наступні етапи:
- прийом пацієнткою та донором гормональних препаратів, які пригнічують функцію яєчників;
- індукція суперовуляції у донора з подальшим введенням тригера овуляції;
- пункція яєчників донора з метою одержання фолікулярної рідини, яка містить ооцити;
- підготовка ендометрію пацієнтки до перенесення, яке здійснюється за допомогою гормональних препаратів до початку культивації ембріонів.
Якщо для ЕКЗ використовуються вітрифіковані яйцеклітини, то етапи, пов’язані з підготовкою донора, не проводяться.
Статистика
Ефективність процедур із використанням статевих гамет донора досягає 58%. Це пов’язано із свідомо гарною якістю ооцитів. Проте, гарантувати 100% результат лікарі не можуть. Давайте з’ясуємо, які фактори в даному випадку впливають на ймовірність настання вагітності та успішних пологів.
Можливі причини невдачі
- Низька якість сперми (позитивні результати МАР-тесту, погана морфологія та наявність ДНК-фрагментації чоловічих статевих клітин), що негативно впливає як на запліднення, так і на подальший процес розвитку ембріонів.
- Хронічний запальний процес у слизовій оболонці матки (ендометрит), який або своєчасно не діагностували або не провели повний курс лікування. Через це порушується процес взаємодії між ендометрієм і ембріоном, що безпосередньо впливає на успішну імплантацію.
- Гідросальпінкс (скупчення в патологічно зміненій фалопієвій трубі рідини, яка може підтікати в порожнину матки, впливаючи на структуру слизової оболонки, а також перешкоджаючи успішній імплантації та нормальному розвитку вагітності).
- Хромосомні перебудови можуть спричинити те, що вагітність не настала або перервалася на ранніх термінах.
- Імунологічні фактори:
- HLA-сумісність подружжя (якщо комплекси антигенів подружжя схожі, імунні клітини починають атакувати плаценту);
- антифосфоліпідний синдром;
- антинуклеарні фактори, АсАТ та антитіла до гістонів в організмі жінки;
- фактори, пов’язані з способом життя подружжя (шкідливі звички, зайва вага, самостійний прийом медикаментів без призначення лікаря та ін.).
У тому випадку, якщо попередньо було проведено ретельне обстеження, підготовку до програми було здійснено правильно, пацієнти виконували всі рекомендації лікаря, а процедура проводилась у центрі репродукції висококваліфікованими фахівцями, у більшості випадків в результаті ЕКЗ вдається досягти народження здорової дитини.
