Рак простати у чоловіків: симптоми, лікування, профілактика та прогноз

Рак передміхурової залози або рак простати – небезпечне онкологічне захворювання, найбільш часто діагностується у чоловіків старшої та середньої вікової категорії. В даний час недуга займає третю позицію в переліку онкологічних захворювань серед представників сильної половини людства і виявляється у кожного восьмого чоловіки, незалежно від його соціального статусу.

Протягом останнього десятиліття відмічається тенденція омолодження раку, що обумовлено масової схильністю населення до ведення нездорового способу життя і відмови від своєчасних діагностичних процедур. Захворювання, що вражають передміхурову залозу, у числі яких онкологія, простатит, досить легко піддаються лікуванню, якщо діагностуються на ранніх етапах розвитку. При виявленні раку третьої і четвертої ступеня прогноз, як правило, не є сприятливим.

Загальна характеристика захворювання

Передміхурова залоза є непарним багатофункціональним органом, що складається з залозистої та м’язової тканин. В перелік функцій залози входить вироблення специфічного статевого секрету, участь у процесах сперматогенезу, утримання сечі, підтримання гормонального фону на оптимальному рівні.

Будь-які збої в діяльності простати можуть стати причиною погіршення загального самопочуття чоловіка і зниження якості життя в цілому. Особливо актуальним дане питання в тому разі, якщо хворий страждає захворюванням онкологічного патогенезу.

Рак або карцинома простати є поширене захворювання, пов’язане з розвитком злоякісного утворення в тканинах передміхурової залози. Зважаючи функціональних особливостей даного органу, ракові клітини можуть метастазувати і поширюватися на інші органи і тканини допомогою системного кровотоку.

Незважаючи на високий рівень розвитку сучасної медицини, ефективного ліки проти простатиту, раку в даний час не існує. Так само як і природа виникнення злоякісного утворення вивчена не в повному обсязі. Однак в якості провокуючих зростання пухлиноподібного освіти факторів лікарі називають такі причини раку простати у чоловіків:

• Спадкова схильність. Такі захворювання, як простатит, рак, частіше виявляються у чоловіків, які мають генетичну схильність до їхнього розвитку.
• Расова приналежність. Згідно з результатами наукових досліджень, особливо схильні до розвитку ракових пухлин представники африканської народності, тоді як відсоток захворюваності серед азіатів досить низький.
• Нераціональне харчування. Стати своєрідним поштовхом до запуску процесів утворення злоякісної пухлини може вживання надмірної кількості жирів тваринного походження, крохмалистої їжі та алкоголю.
• Вікові особливості. Переважно захворювання вражає чоловіків, які досягли вікової позначки в тридцять – тридцять п’ять років.
• Шкідливі звички. Вживання алкоголю, шкідливі речовини, що вражають організм при палінні, також можуть стати причиною розвитку онкологічного захворювання.

Зрозуміло, наведені вище причини, які можуть відіграти роль своєрідних каталізаторів механізму запуску процесу зростання ракової пухлини в простаті, є умовними. Однак виключення або зменшення їх впливу, ведення здорового способу життя, відмова від згубних пристрастей цілком можуть відстрочити або виключити розвиток злоякісного новоутворення, а також підвищити якість життя в цілому.

Стадії захворювання

Складності, з якими доведеться зіткнутися хворому в процесі проведення терапевтичних заходів, спрямованих на лікування раку просаты, прямо пропорційні стадії розвитку ракового новоутворення. Виділяють чотири основних стадії, для кожної з яких характерні певні розміри пухлини, наявність або відсутність метастаз.

• Перша стадія. Симптоми раку простати на даному етапі практично непомітні, можливими є лише такі ознаки, як погіршення загального самопочуття і зниження працездатності. Пухлиноподібне утворення має мінімальні розміри, виявити його за допомогою ультразвукового дослідження або інших методів практично неможливо. На даному етапі діагноз ставиться після проведення в лабораторних умовах аналізу крові.
• Друга стадія. Основними ознаками раку другої стадії є такі, наприклад, як деякі труднощі з сечовипусканням, незначні неприємні відчуття в процесі здійснення даного акту. Тобто, їх цілком можна пов’язати з ознаками простатиту. На другому етапі розвитку пухлина має незначні розміри і не виходить за межі капсули простати. Однак новоутворення вже можна виявити за допомогою методу пальпації або ультразвукового дослідження.
• Третя стадія. Ознаки раку простати у третій стадії виражені досить чітко: з’являються сильні болі в момент здійснення акту сечовипускання, можлива поява прожилок крові в виділюваної сечі і сім’яної рідини, можливе зниження потенції. На даному етапі утворення вражає не тільки залозу, хвороба швидко прогресує, метастази поширюються на інші системи та органи.
• Четверта стадія. Дана стадія характеризується появою інтенсивних хворобливих відчуттів, порушенням діяльності сечового міхура, появою крові і гною в сечі, обширним ураженням суміжних органів і тканин.

Четверта стадія раку простати визначається розвитком незворотних процесів, розростанням великих метастази злоякісної пухлини, що вражають практично всі органи і тканини черевної порожнини. Виявлення недуги на даному етапі розвитку не пов’язане зі сприятливими прогнозами. Ймовірність настання летального результату в даному випадку становить понад 90 відсотків.

Клінічна картина

Головною особливістю онкозахворювання передміхурової залози є латентний перебіг, яке може тривати протягом декількох років. На даному етапі виявлення недуги відбувається частіше випадково, наприклад, внаслідок проведення профілактичного медогляду. Ознаки зростання раку простати, як правило, стерті, безпосередньо пухлина має незначні розміри і не призводить до порушення функціонування передміхурової залози.

Досить поширеними клінічними випадками є ті, в яких ракове новоутворення, навіть маючи незначні розміри, призводить до розростання метастаз, що вражають інші органи і тканини. Саме поширення ракових клітин є однією з причин появи неспецифічних симптомів онкології. Основні ознаки раку простати:

• Стрімке зниження маси тіла на тлі збереження звичного режиму харчування.
• Повне або часткове відсутність апетиту.
• Нездужання, загальна слабкість, швидка стомлюваність.
• Поява прожилок гемолімфи і частинок гнійних мас у виділюваної сечі.
• Хворобливі відчуття, відчуття печіння і різь, які з’являються при здійсненні статевого акту або акту сечовипускання.
• Постійні позиви до відвідування туалету, при цьому нерідко чоловік зазначає відчуття неповного спорожнення сечового міхура.
• Наростаючі болі, які можуть виникати в області паху, живота, попереку, статевих органів. Як правило, причинами їх появи називають розростання метастаз і ураження раком органів і систем черевної порожнини.
• Виділення сечі незначними порціями.

У найбільш важких і запущених випадках збільшення ракового новоутворення може призвести до здавлювання сечовивідних шляхів, порушення процесів відтоку урини, імпотенції, втрату чутливості, параліч нижніх кінцівок.

Діагностичні заходи

Перелік діагностичних заходів, за допомогою задіяння яких можна виявити злоякісне утворення і стадію розвитку раку, досить великий. Залежно від первинних результатів огляду пацієнта зі списку видаляються процедури, застосування яких не є необхідним. Загальний огляд хворого включає в себе наступні варіанти діагностики:

• Аналіз крові, що дозволяє виявити значення простатичного специфічного антигену, що проводиться в умовах лабораторії. За допомогою використання даної методики можна виявити наявність раку навіть на ранніх етапах розвитку.
• Ультразвукове дослідження простати. В залежності від розмірів і локалізації новоутворення використовуються різні методи проведення ультразвукової діагностики.
• Пальпація. Або буквально промацування передміхурової залози і первинне визначення розміру пухлини і патологічних змін простати.
• Біопсія. Дослідження часток тканин злоякісного новоутворення, необхідне для підбору найбільш оптимального варіанту лікарської або інших видів терапії.

При виявленні ракової пухлини нерідко практикується використання додаткових методів дослідження, які дозволяють визначити розміри новоутворення, інтенсивність його росту, локалізацію і поширеність метастаз.

Лікування

Необхідність лікування ракової пухлини передміхурової залози визначається виключно фахівцем. Наприклад, на тлі наявних у пацієнта захворювань серцевого м’яза, патологій органів дихальної системи, а також при досягненні хворим віку сімдесяти років, лікування може призвести до істотного погіршення стану пацієнта.

Інтенсивна терапія не проводиться, якщо рак має незначні розміри, не залишає меж капсули простати, не прогресує і не викликає зростання метастаз. Чому? Обумовлено це тим, що методи лікування пухлини можуть справити негативний вплив на стан пацієнта і призвести до його погіршення. У подібних ситуаціях хворому ставиться тільки регулярне відвідування лікаря для здійснення контролю за прогресуванням недуги.

Лікування раку 1 і 2 стадії

Перша і друга стадії ракового захворювання не пов’язані, як правило, з розростанням метастаз, у зв’язку з чим лікування, що використовується на даному етапі онкології, обмежується застосуванням засобів і методів, спрямованих на видалення пухлини або призупинення подальшого її зростання. Найчастіше в цьому випадку практикується використання наступних методів:

• Променева терапія. Найпоширеніший на сьогоднішній день метод лікування онкологічних захворювань, який передбачає надання впливу радіоактивних променів на тканини злоякісного новоутворення. Допустимими і однаково популярними є методи впливу променями як ззовні, так і за допомогою введення певних препаратів у тканині простати.
• Гормональні препарати. Методика може застосовувати тільки як елемент комплексного лікування. Прийом препаратів даної категорії дозволяє знизити вироблення певних гормонів, призупинивши тим самим розвиток злоякісного новоутворення.
• Виротерапия. Один з інноваційних методів лікування, який в даний час ще не практикується повсюдно. Спосіб передбачає введення в тканини передміхурової залози певних вірусів, які надають згубну дію н клітини пухлиноподібного освіти.
• Брахітерапія. Передбачає введення в тканини пухлини радіоактивних речовин, які надають руйнівну дію на клітини новоутворення. Метод володіє рядом недоліків, так як існує ризик ураження здорових тканин.
• Хіміотерапія. Передбачає застосування різних лікарських препаратів особливої категорії, які надають згубний вплив на чужорідні клітини. Метод, незважаючи на його поширеність, має масу протипоказань і побічних ефектів.

Також до числа поширених способів лікування відноситься радикальний метод позбавлення від новоутворення, іменований простатэктомией і передбачає повне видалення передміхурової залози, а також, якщо в цьому є необхідність, частини розташованих в безпосередній близькості органів. Спосіб має масу побічних результатів, в числі яких нетримання сечі, імпотенція, а також ряд інших.

Лікування раку 3 і 4 стадії

Лікування онкологічного захворювання на третій і четвертій стадіях розвитку досить рідко включає застосування радикальних методів. Найчастіше у даному випадку використовуються способи, які дозволяють призупинити зростання освіти, поширення метастаз, поліпшити загальне самопочуття хворого і підвищити якість і загальну тривалість життя. Обмежена кількість методів, які застосовуються в даній ситуації, обумовлено тим, що повне лікування при запущених формах раку не є можливим.

Пацієнтам літнього віку нерідко пропонується метод так званого пильного очікування. Згідно даній методиці, лікування, спрямоване на припинення ракової пухлини, не застосовується, оскільки його використання загрожує розвитком множинних побічних ефектів. Тим не менш чоловікові рекомендується проходити регулярні медичні огляди, що дозволяють виявити тенденції росту пухлини та поширення метастаз. Однак застосування такого варіанту є можливим виключно в тих випадках, коли ріст пухлини уповільнений в силу природних причин і особливостей організму.

Прогнозування

Згідно з даними, отриманими в результаті багаторічних досліджень, сприятливий прогноз раку передміхурової залози є можливим лише за умови своєчасної постановки діагнозу і призначення відповідного лікування. При виявленні пухлини на ранніх етапах розвитку повне виліковування пацієнтів настає в дев’яти випадках з десяти.

На другому і третьому етапах розвитку раку простати прогноз є менш оптимістичним. В даному випадку важливу роль відіграють такі чинники, як правильність підібраних препаратів і методів, використовуваних у процесі лікування, особливості організму пацієнта, симптоматичні прояви, дотримання хворим лікарських рекомендацій, ступінь ураження органів, розташованих в безпосередній близькості від передміхурової залози.

Що стосується четвертої стадії, то в даному випадку прогнози не є сприятливими. Максимальний рівень виживаності пацієнтів, які мають відповідний діагноз, складають не більше трьох років. У виняткових випадках дана відмітка підвищується до п’яти років. При цьому відбувається істотне зниження якості життя пацієнта.

На жаль, дійсно ефективних методів профілактики раку простати в даний час не існує. Однак дотримання таких правил, як, наприклад, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, дотримання здорового способу життя, загальне зміцнення організму, дозволять в рази знизити ризик розвитку захворювання, а також допоможуть підвищити якість життя в цілому.