Васкуліт: діагностика захворювання різними аналізами

Васкуліт – це хвороба, при якій запалюються стінки кровоносних судин. Причини його появи не відомі, але є гіпотеза, що він проявляється через взаємодію 3-х чинників: погана генетична спадковість, низький рівень умов життя, стафілококова або герпетична інфекція. Генетика є основним фактором, а решта – провокують розвиток хвороби.

Він не має специфічних симптомів і зазвичай проявляється висипом, схожою на кропив’янку, підвищенням температури, загальним нездужанням.

Васкуліт буває 2 типів: первинний і вторинний. У першому випадку він є самостійним захворюванням. У другому – ускладненням:

  • вірусної або бактеріальної інфекції (гепатит, герпес, сифіліс, туберкульоз);
  • хвороб серцево-судинної системи;
  • захворювань легень: бронхіту, астми;
  • ревматоїдного артриту, дифузного токсичного зобу, розсіяного склерозу;
  • харчової, медикаментозної алергії.

У медичній літературі часто зустрічається така класифікація васкуліту:

  • геморагічний або хвороба Шенлейна–Геноха;
  • алергічний;
  • вузликовий;
  • гранулематоз Вегенера;
  • неспецифічний аортоартериит або хвороба Такаясу.

Вона враховує причини появи недуги, його прояви та їх розташування, а також клас розбито судин.

Види діагностики і підготовка до неї

Терапевт – перший лікар, до якого слід звертатися при виникненні будь-яких неприємних симптомів. Він зазвичай передає хворого ревматолога – лікарю, спеціалізацію якого входить васкуліт. Діагностика, призначувана їм, дозволяє точно визначити причину хвороби. Вона включає в себе:

  • загальний і біохімічний аналізи крові;
  • аналіз сечі;
  • імунологічне дослідження;
  • алергологічне обстеження;
  • біопсія;
  • ангіографія;
  • ультразвукове обстеження порожнин органів;
  • комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія (КТ і МРТ);
  • електрокардіографія та ехокардіографія.

Для того, щоб результати аналізів крові і сечі не було спотворень, пацієнт не повинен їсти або пити до забору матеріалу. Також не рекомендується їсти чорницю, морква, буряк, солоні або гостру їжу за 12 годин до збору сечі. Вони сильно впливають на 2 досліджуваних параметра – колір і запах.

Якщо ж лікар призначив біохімічний аналіз, то доведеться відмовитися від жирної їжі, алкоголю мінімум за добу до процедури.

Перед ЕКГ чоловікам з густим волоссям на грудях рекомендується поголити шкіру в районі 4-го ребра (рахувати від ключиці) по краях грудини і нижньої лівої половини грудей. Це полегшить процес накладання електродів.

Для інших методів спеціальні приготування не потрібні.

Читайте також:  Алергічний васкуліт: що це таке, симптоми і лікування патології

Загальний і біохімічний аналіз крові

Матеріал береться з безіменного пальця для загального аналізу та з ліктьової (іноді променевої) вени для біохімічного.

В ході спільного дослідження визначаються значення наступних параметрів:

  • швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), кількість, середній обсяг;
  • рівень гемоглобіну;
  • кількість лейкоцитів та тромбоцитів;
  • лейкоцитарна формула.

Ознакою того, що в організмі йде запальний процес є збільшення кількості лейкоцитів, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, ШОЕ. Останнє перевищує значення 10 мм/год у чоловіків і 15 мм/год у жінок. Рівень гемоглобіну і тромбоцитів залишається незмінним.

Біохімічне дослідження дає інформацію про кількість 20 різних білків, ферментів і гормонів, що виробляються органами. Для діагностики васкуліту важливо знати тільки двох білків: фібриногену і імуноглобуліну. Якщо воно збільшено відносно норми – то це ще один доказ наявності запального процесу. Наявність надлишку креатиніну (115 мкмоль/л і більше) свідчить про те, що хвороба вразила нирки.

Загальний і біохімічний аналіз сечі

Загальний аналіз сечі досліджує кількісні та якісні параметри. У першому випадку визначається кількість клітин крові та білків у зразку. Їх поява в сечі називають гематурією та протеїнурією відповідно.

У другому визначаються прозорість, колір і запах. У нормі урина – солом’яного кольору рідина без специфічного запаху і будь-яких домішок.

Зміна будь-якої з цих характеристик сигналізує про проблеми в сечовивідної системі: нирках, сечовому міхурі, сечоводі.

Біохімічне дослідження сечі у більшості випадків не використовується. Воно використовується в основному для виявлення патології нирок шляхом визначення кількості сечовини, білка, натрію, хлору, кальцію в складі урини.

Імунологічне дослідження

Досліджуваний матеріал для цього методу діагностики – венозна кров. Його мета – визначити кількість імуноглобулінів, антістрептолізіна, Т-лімфоцитів, імунних комплексів в її складі.

Кількість імуноглобуліну класу А (IgA) – найважливіша характеристика серед інших. Якщо воно перевищує значення 4,5 грама на літр крові, то це явна ознака наявності васкуліту або патології печінки.

Наявність підвищеної кількості антістрептолізіна (200 од/ мл і більше) в досліджуваному зразку говорить про інфекційної причини васкуліту, а саме – діяльності стрептококів.

Зменшення, збільшення числа Т-лімфоцитів та імунних комплексів відповідно – свідоцтво зайвої активності імунної системи.

Читайте також:  Геморагічний васкуліт у дітей і дорослих: симптоми, ніж лікувати в домашніх умовах

Алергологічне дослідження

Цей метод використовується, якщо лікар підозрює, що причина васкуліту – алергія. В ході обстеження визначаються типи речовин, що викликають у хворого алергічну реакцію.

Для цього на його шкіру наносять один за іншим тестові препарати. Якщо навколо місця нанесення з’явилася гіперемія (почервоніння) або інші симптоми алергії: набряк Квінке, свербіж, печіння, то ця речовина є алергеном, а значить, слід уникати контакту з ним.

Всього за один етап обстеження можна перевірити реакцію на 15 речовин. Більша кількість не рекомендується, так як організм може реагувати одночасно на декілька подразників лише через кілька годин. Таке запізніле прояв небезпечно тим, що може статися набряк горла і людина задихнеться.

Біопсія

Біопсія – це спосіб обстеження, при якому вивчається під мікроскопом зразок тканин шкіри, судин або органів. Вона дозволяє точно визначити тип патології. Але нею користуються не завжди, тому що в більшості випадків всю необхідну для постановки діагнозу інформацію надає загальний або біохімічний аналізи.

Для збору необхідного матеріалу використовується інструмент, схожий на бритву, або голка. Перший використовується для шкірних покривів, другий – для внутрішніх органів. Для пацієнта процедура майже безболісна.

Апаратна діагностика

Крім дослідження складу біологічних рідин для постановки діагнозу потрібно оцінка стану внутрішніх органів. Це можливо завдяки УЗД, ангіографії, КТ, ехокардіографії та ЕКГ.

Головна перевага ультразвукового обстеження – висока швидкість і відсутність болю. Воно дозволяє «поглянути» на внутрішні органи, їх порожнини. Цей спосіб використовують для обстеження органів, що знаходяться в животі. Іншим застосуванням ультразвуку є доплерографія. Вона дозволяє вивчити поточний стан кровоносної системи хворого.

Ангіографія або ангіограма це метод дослідження судин, заснований на рентгенографії. Для цього в кров пацієнта вводять речовину, не пропускає рентгенівські промені (гипак, урографін, трийотраст). Потім роблять 6-8 знімків поспіль у двох площинах.

Комп’ютерна томографія об’єднує в собі 2 способи дослідження: МРТ і рентген. Такий підхід дозволяє отримати інформацію про стан будь-якої системи органів з високою швидкістю та якістю при мінімальному опроміненні. Але цей спосіб використовується тільки в дуже складних випадках, коли інші аналізи малоінформативні.

Читайте також:  Уртикарний васкуліт у дітей та жінок: симптоми, причини виникнення і лікування

Ехокардіографія або УЗД серця дозволяє оцінити поточний фізичний стан його відділів, пропускну здатність судин, наявність тромбів або рубців.

“alt=”Васкуліт: діагностика захворювання різними аналізами”>

Електрокардіограма – метод, заснований на реєстрації електричних імпульсів, що генеруються водієм ритму. Електрокардіограф фіксує їх на папері у вигляді лінії з безліччю вигинів. Певна форма кожного з них – показник стану різних відділів серця. На основі цієї інформації кардіолог може поставити точний діагноз або передбачити інфаркт.

Спільне використання ЕКГ та ехокардіографії дозволяє сформувати цілісну картину стану серцево-судинної системи.

Васкуліт – хвороба, що вражає стінки кровоносних судин. Достовірних даних, що пояснюють причину появи, немає. Вона може проявитися самостійно або як ускладнення іншого захворювання. Для діагностики використовують дослідження складу біологічних рідин, а також апаратні методи: ультразвук, томографію, ангіографію, ехокардіографія.